Proverbes 8
1 Est-ce que la sagesse ne crie pas, et que la prudence ne fait pas entendre sa voix?
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 Sur les plus hauts et les plus élevés sommets, au-dessus de la voie, se tenant au milieu des sentiers,
На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 Près des portes de la cité, à l’entrée même de la ville, elle parle, disant:
При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 Ô hommes, c’est à vous que je crie, et ma voix s’adresse aux fils des hommes.
„До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Apprenez, ô tout petits, la finesse, et vous, insensés, faites attention.
Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Ecoutez, car je vais parler de grandes choses, et mes lèvres s’ouvriront pour proclamer la droiture.
Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Ma bouche s’exercera à la vérité, et mes lèvres détesteront ce qui est impie.
Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Tous mes discours sont justes, il n’y a rien de dépravé ni de pervers.
Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Ils sont droits pour ceux qui ont de l’intelligence, et équitables pour ceux qui trouvent la science.
Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.
10 Recevez ma discipline et non de l’argent: choisissez la doctrine plutôt que l’or.
Візьміть ви карта́ння моє, а не срі́бло, і знання́, добірні́ше від щирого золота:
11 Car mieux vaut la sagesse que toutes les choses les plus précieuses; et tout ce qu’il y a de désirable ne peut lui être comparé.
ліпша бо мудрість за пе́рли, і не рівняються їй всі клейно́ди!
12 Moi, sagesse, j’habite dans le conseil, et je suis présente aux savantes pensées.
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знахо́джу пізна́ння розва́жне.
13 La crainte du Seigneur hait le mal: l’arrogance et l’orgueil, une voie dépravée, et une langue double, je les déteste.
Страх Господній — лихе все нена́видіти: я нена́виджу пи́ху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста́!
14 À moi est le conseil et l’équité: à moi est la prudence, à moi est la force.
В мене рада й огля́дність, я розум, і сила у мене.
15 Par moi les rois règnent, et les législateurs décrètent des choses justes;
Мною царю́ють царі, а законода́вці права́ справедливі встано́влюють.
16 Par moi les princes commandent, et les puissants rendent la justice.
Мною пра́влять владики й вельмо́жні, всі праведні су́дді.
17 Moi, j’aime ceux qui m’aiment, et ceux qui dès le matin veillent pour me chercher me trouveront.
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене — мене зна́йде!
18 Avec moi sont les richesses et la gloire, des biens superbes, et la justice.
Зо мною багатство та слава, трива́лий маєток та правда:
19 Car mieux vaut mon fruit que l’or et les pierres précieuses, et mieux valent mes produits que l’argent le meilleur.
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срі́бло добі́рне!
20 Je marche dans les voies de la justice, au milieu des sentiers du jugement,
Путтю праведною я ходжу́, поміж правних стежо́к,
21 Afin d’enrichir ceux qui m’aiment, et de remplir leurs trésors.
щоб дати багатство в спа́дщину для тих, хто кохає мене, — і я понапо́внюю їхні скарбни́ці!
22 Le Seigneur m’a possédée au commencement de ses voies, avant qu’il fît quelque chose dès le principe.
Господь мене мав на поча́тку Своєї дороги, перше чи́нів Своїх, спервові́ку, —
23 Dès l’éternité j’ai été établie, dès les temps anciens, avant que la terre fût faite.
відвіку була я встано́влена, від поча́тку, від праві́ку землі.
24 Les abîmes n’étaient pas encore, et moi déjà j’avais été conçue; les sources des eaux n’avaient pas encore jailli:
Наро́джена я, як безо́день іще не було́, коли не було ще джере́л, водою обтя́жених.
25 Les montagnes à la pesante masse n’étaient pas encore affermies, et moi, avant les collines, j’étais engendrée:
Наро́джена я, поки го́ри поставлені ще не були́, давніше за па́гірки,
26 Il n’avait pas encore fait la terre et les fleuves, et les pôles du globe de la terre.
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початко́вого по́роху все́світу.
27 Quand il préparait les cieux, j’étais présente: quand par une loi inviolable il entourait d’un cercle les abîmes:
Коли приправля́в небеса́ — я була́ там, коли кру́га вставля́в на пове́рхні безо́дні,
28 Quand il affermissait en haut la voûte éthérée, et qu’il mettait en équilibre les sources des eaux:
коли хмари умі́цнював Він нагорі́, як джере́ла безо́дні зміцня́в,
29 Quand il mettait autour de la mer ses limites, et qu’il imposait une loi aux eaux, afin qu’elles n’allassent point au-delà de leurs bornes; quand il pesait les fondements de la terre:
коли клав Він для моря уста́ва його, щоб його берегі́в вода не перехо́дила, коли ставив осно́ви землі, —
30 J’étais avec lui, disposant toutes choses; et je me réjouissais chaque jour, me jouant, en tout temps, devant lui:
то я ма́йстром у Нього була́, і була я весе́лощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожноча́сно,
31 Me jouant dans le globe de la terre; et mes délices sont d’être avec les fils des hommes.
радіючи на земнім кру́зі Його, а заба́ва моя — із синами людськими!
32 Maintenant donc, mes fils, écoutez-moi: Bienheureux ceux gardent mes voies.
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаже́нні, хто буде дороги мої стерегти́!
33 Ecoutez la discipline, et soyez sages, et n’allez pas la rejeter.
Навча́ння послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Bienheureux l’homme qui m’écoute, et qui veille tous les jours à l’entrée de ma demeure, et se tient en observation auprès de ma porte.
Блаже́нна люди́на, яка мене слухає, щоб пильнувати при две́рях моїх день-у-день, щоб одві́рки мої берегти́!
35 Celui qui me trouvera trouvera la vie, et puisera le salut dan? le Seigneur:
Хто бо знахо́дить мене, той знахо́дить життя, і оде́ржує милість від Господа.
36 Mais celui qui péchera contre moi blessera son âme. Tous ceux qui me haïssent aiment la mort.
А хто́ проти мене гріши́ть, ограбо́вує душу свою; всі, хто мене ненави́дить, ті смерть покохали!“
