Proverbes 7
1 Mon fils, garde mes paroles; et mes préceptes, mets-les en réserve pour toi. Mon fils,
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 Observe mes commandements et tu vivras; et garde ma loi comme la pupille de ton œil:
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 Lie-la à tes doigts, écris-la sur les tables de ton cœur.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Dis à la sagesse: Ma sœur; et la prudence, appelle-la ton amie:
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
5 Afin qu’elle te préserve d’une femme du dehors, et d’une étrangère, qui rend ses paroles douces.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 Car de la fenêtre de ma maison par les barreaux, j’ai regardé,
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 Et je vois les petits enfants, je considère un jeune homme sans cœur,
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 Qui passe dans une rue au coin, et s’avance vers la maison de cette femme,
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 À la brume, sur le soir, dans les ténèbres de la nuit et une obscurité profonde.
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 Et voilà qu’au-devant de lui va une femme d’une parure de courtisane, prête à ravir des âmes; causeuse et vagabonde,
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 Inquiète, ne pouvant dans sa maison se tenir sur ses pieds,
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 Tantôt dehors, tantôt dans les places publiques, tantôt aux coins des rues, tendant ses pièges.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 Et prenant le jeune homme, elle lui donne un baiser, et, d’un visage effronté, elle le flatte, disant:
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 J’avais voué des victimes pour ton salut; aujourd’hui j’ai acquitté mes vœux;
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 C’est pour cela que je suis sortie au-devant de toi, désirant te voir, et je t’ai rencontré.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 J’ai entrelacé mon lit de sangles, j’y ai étendu des couvertures brodées d’Egypte;
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 J’ai parfumé ma couche de myrrhe, d’aloës et de cinnamome.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 Viens, enivrons-nous de délices, jouissons de ce que nous avons désiré, jusqu’à ce que le jour paraisse;
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 Mon mari n’est pas à sa maison: il est parti pour un voyage très long;
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 Il a pris avec lui le sac où est l’argent; c’est à la pleine lune qu’il doit revenir à sa maison.
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 Elle l’a enlacé par la multitude de ses paroles; et par les flatteries de ses lèvres, elle l’a entraîné.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 Aussitôt, il la suit comme un bœuf conduit pour servir de victime, et comme un agneau bondissant et ignorant, l’insensé, qu’on l’entraîne pour le lier,
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 Jusqu’à ce qu’une flèche ait percé son foie; comme un oiseau va précipitamment dans un filet, ignorant qu’il s’agit du danger de son âme.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
24 Maintenant donc, mon fils, écoute-moi, et sois attentif aux paroles de ma bouche.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 Que ton esprit ne soit point entraîné dans les voies de cette femme; ne t’égare pas dans ses sentiers;
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 Car elle a renversé beaucoup de blessés qu’elle avait faits, et les plus forts, quels qu’ils fussent, ont été tués par elle.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
