Proverbes 5
1 Mon fils, sois attentif à ma sagesse, et à ma prudence incline ton oreille,
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 Afin que tu veilles sur tes pensées, et que tes lèvres conservent la discipline. Prends garde à l’artifice fallacieux de la femme;
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Car c’est un rayon distillant le miel, que les lèvres d’une prostituée, et plus brillant que l’huile est son gosier;
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 Mais ses derniers moments sont amers comme l’absinthe, et perçants comme un glaive à deux tranchants.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 Ils ne marchent point par le sentier de la vie: ses pas sont incertains, et on ne peut les découvrir.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 Maintenant donc, mon fils, écoute-moi, et ne t’écarte pas des paroles de ma bouche.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Eloigne d’elle ta voie, et ne t’approche pas de la porte de sa maison.
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 Ne donne pas à des étrangers ton honneur, et tes années à un cruel vengeur,
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 De peur que des étrangers ne soient comblés de tes biens, et que tes travaux n’aillent dans la maison d’un autre,
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 Et que tu ne gémisses à la fin, quand tu auras consumé tes chairs et ton corps; et que tu ne dises:
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 D’où vient que j’ai déteste la discipline, et qu’aux remontrances n’a pas acquiescé mon cœur,
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 Et que je n’ai pas écouté la voix de ceux qui m’instruisaient, et qu’à mes maîtres je n’ai pas incliné mon oreille?
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 J’ai été presque dans toute sorte de maux au milieu de l’assemblée et de la réunion.
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Bois de l’eau de ta citerne, et de l’eau vive de ton puits:
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Que les cours de tes fontaines soient dirigés au dehors; et dans les rues partage tes eaux.
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Possède-les seul, et que des étrangers n’y aient point de part avec toi.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Que ta source soit bénie; et réjouis-toi avec la femme de ta jeunesse;
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 Qu’elle te soit une biche très chère, un très agréable faon; que ses charmes t’enivrent en tout temps; et que dans son amour soit toujours ta joie.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 Pourquoi, mon fils, seras-tu séduit par une étrangère, et reposeras-tu dans le sein d’une autre?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 Le Seigneur regarde les voies de l’homme, et il considère tous ses pas.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Ses iniquités saisissent l’impie, et par les liens de ses propres péchés, il est enchaîné.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Il mourra, parce qu’il n’a pas eu de discipline, et c’est par l’excès de sa folie qu’il sera trompé.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
