Marc 15
1 Dès le matin, les princes des prêtres s’étant assemblés avec les anciens, et les scribes, et tout le conseil, ils lièrent Jésus, l’emmenèrent et le livrèrent à Pilate.
Вранці наступного дня первосвященники скликали раду разом зі старійшинами, книжниками та всім Синедріоном. Потім зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові.
2 Et Pilate l’interrogea: Es-tu le roi des Juifs? Jésus lui répondant, lui dit: Tu le dis.
Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? [Ісус] відповів: ―Ти кажеш це!
3 Et les princes des prêtres portaient contre lui beaucoup d’accusations.
Первосвященники звинувачували Його в багатьох речах.
4 Pilate l’interrogea de nouveau, disant: Tu ne réponds rien? Vois de combien de choses ils t’accusent.
Пилат знов запитав Ісуса: ―Ти нічого не відповідаєш? Дивись, скільки проти Тебе обвинувачень!
5 Mais Jésus ne répondit pas davantage, de sorte que Pilate en était étonné.
Але Ісус більше нічого не відповідав, і Пилат дуже здивувався.
6 Or à un des jours de la fête, il avait coutume de remettre au peuple un des prisonniers, celui qu’ils demandaient.
На кожне свято [намісник] відпускав їм одного з в’язнів, якого вони просили.
7 Il y avait alors un nommé Barabbas qui avait été mis en prison avec d’autres séditieux, et qui avait commis un meurtre dans la sédition.
У той час був один в’язень, на ім’я Варавва, який разом із бунтівниками був винний у вбивстві.
8 Le peuple étant donc monté devant le prétoire, commença à demander ce qu’il leur accordait toujours.
Люди прийшли й почали просити Пилата, щоб він зробив, як завжди.
9 Pilate leur répondant, dit: Voulez-vous que je vous délivre le roi des Juifs?
Пилат відповів їм: ―Чи бажаєте, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
10 Car il savait que c’était par envie que les princes des prêtres l’avaient livré.
Бо він знав, що через заздрощі первосвященники видали Ісуса.
11 Mais les pontifes excitèrent le peuple à demander qu’il leur délivrât plutôt Barabbas.
Але первосвященники вмовили людей просити, щоб краще відпустив їм Варавву.
12 Pilate répondant encore, leur dit: Que voulez-vous donc que je fasse du roi des Juifs?
Пилат знову звернувся до них: ―А що хочете, щоб я зробив із Тим, Кого називаєте Царем юдеїв?
13 Mais de nouveau ils crièrent: Crucifiez-le!
Вони ж знов закричали: ―Розіпни Його!
14 Pilate, cependant, leur disait: Mais quel mal a-t-il fait? Et eux criaient encore plus: Crucifiez-le!
Пилат запитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Розіпни Його!
15 Pilate donc, voulant complaire au peuple, leur remit Barabbas, et il leur livra Jésus déchiré de verges, pour être crucifié.
І так Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
16 Or les soldats le conduisirent dans la cour du prétoire, et ayant convoqué toute la cohorte,
Воїни відвели Ісуса до двору, тобто до преторії, та скликали всю когорту.
17 Ils le vêtirent de pourpre, et tressant une couronne d’épines, ils la mirent sur sa tête.
Вони наділи на Нього багряницю, сплели та поклали на голову вінок із тернини.
18 Puis ils commencèrent à le saluer, disant: Salut, roi des Juifs!
І почали вітати Його: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
19 Et ils lui frappaient la tête avec un roseau; et ils crachaient sur lui, et fléchissant le genou, ils l’adoraient.
Вони били Його тростиною по голові, плювали на Нього й, падаючи на коліна, вклонялися Йому.
20 Et après qu’ils se furent ainsi joués de lui, ils lui ôtèrent la pourpre et le couvrirent de ses vêtements; puis ils l’emmenèrent pour le crucifier.
Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса багряницю, надягнули на Нього Його одяг і відвели, щоб розіп’яти Його.
21 Et ils contraignirent un certain Simon de Cyrène, père d’Alexandre et de Rufus, qui passait par là en revenant de sa maison des champs, de porter sa croix.
[Воїни] примусили одного перехожого, Симона з Кирени, що повертався з поля, батька Олександра та Руфа, нести хрест Ісуса.
22 Ensuite ils le conduisirent au lieu appelé Golgotha; ce que l’on interprète par lieu du Calvaire.
Привели Ісуса на Голгофу (що в перекладі означає «місце Черепа»).
23 Ils lui présentaient à boire du vin mêlé de myrrhe; mais il n’en prit point.
Дали Йому [випити] вина, змішаного з миррою, але Він не взяв.
24 Et l’ayant crucifié, ils se partagèrent ses vêtements, y jetant le sort, pour savoir ce que chacun en emporterait.
Потім, розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
25 Or il était la troisième heure lorsqu’ils le crucifièrent,
Коли Його розіп’яли, була третя година.
26 Et le titre de sa condamnation était ainsi écrit: Le Roi des Juifs.
І написали Його провину: цар юдеїв.
27 Ils crucifièrent avec lui deux voleurs, l’un à sa droite, l’autre à sa gauche.
Разом із Ним розіп’яли двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
28 Ainsi fut accomplie l’Ecriture, qui dit: Il a été mis au rang des scélérats.
І збулося сказане у Святому Писанні: «Його зараховано до злочинців».
29 Et les passants le blasphémaient, branlant la tête, et disant: Ah! toi qui détruis le temple de Dieu et le rebâtis en trois jours,
Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами й казали: «Гей! Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні.
30 Sauve-toi toi-même, et descends de la croix.
Спаси Себе Самого, зійди з хреста!»
31 Pareillement les princes des prêtres eux-mêmes se moquant de lui avec les scribes, se disaient l’un à l’autre: Il a sauvé les autres, et il ne peut se sauver lui-même.
Первосвященники разом із книжниками також насміхалися з Нього, кажучи між собою: «Інших рятував, а Себе не може врятувати!
32 Que le Christ, le roi d’Israël, descende maintenant de la croix, afin que nous voyions et que nous croyions. Et ceux qui avaient été crucifiés avec lui, l’outrageaient de même.
Якщо Він насправді Христос, Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, щоб ми побачили й повірили!» І ті, що були розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
33 La sixième heure venue, les ténèbres se répandirent sur toute la terre jusqu’à la neuvième heure.
Близько шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
34 Et à la neuvième heure, Jésus cria d’une voix forte, disant; Eloï, Eloï, lamma sabacthani; ce que l’on interprète ainsi: Mon Dieu, mon Dieu, pourquoi m’avez-vous délaissé?
А о дев’ятій Ісус голосно закричав: «Елої, Елої, лема савахтані?» (що в перекладі означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»)
35 Quelques-uns de ceux qui l’environnaient, l’entendant, disaient: Voilà qu’il appelle Elie.
Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Дивіться, Він кличе Іллю!»
36 Et aussitôt l’un d’eux, courant, emplit de vinaigre une éponge, et l’ayant mise au bout d’un roseau, il lui présentait à boire, disant: Laissez; voyons si Elie viendra le délivrer.
Хтось побіг, наповнив губку кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити, кажучи: «Облиште, побачимо, чи прийде Ілля зняти Його!»
37 Mais Jésus ayant poussé un grand cri, expira.
Ісус же, голосно скрикнувши, віддав духа.
38 Et le voile du temple se déchira en deux, depuis le haut jusqu’en bas.
Завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу.
39 Or le centurion, qui était vis-à-vis, voyant qu’il avait expiré en jetant un pareil cri, dit: Vraiment, cet homme était le fils de Dieu.
Сотник, який стояв навпроти Нього, побачивши, як Він помер, промовив: «Цей чоловік справді був Сином Божим!»
40 Il y avait là aussi des femmes qui regardaient de loin, parmi lesquelles étaient Marie-Madeleine, Marie, mère de Jacques le Mineur et de Joseph, et Salomé;
Були там і деякі жінки, які стояли поодаль і дивилися. Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова молодшого та Йосії, і Саломія.
41 Et qui, lorsqu’il était en Galilée, le suivaient et le servaient; et beaucoup d’autres qui étaient montées avec lui à Jérusalem.
Коли Він був ще в Галілеї, вони слідували за Ним та служили Йому. Було й багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
42 Le soir étant déjà venu (parce que c’était le jour de la préparation qui précède le sabbat),
Коли настав вечір, – а був день Приготування перед Суботою, –
43 Joseph d’Arimathie, noble décurion, qui lui-même attendait le royaume de Dieu, vint et entra hardiment chez Pilate, et lui demanda le corps de Jésus.
прийшов Йосиф з Ариматеї, поважний радник, який теж очікував Царства Божого. Він наважився піти до Пилата та просити тіло Ісуса.
44 Pilate s’étonnait qu’il fût mort sitôt; il fit donc venir le centurion, et lui demanda s’il était déjà mort.
Коли Пилат дізнався, що Ісус уже помер, то здивувався й, покликавши сотника, запитав у нього, чи давно Ісус помер.
45 Or s’en étant assuré par le centurion, il donna le corps à Joseph.
Довідавшись від сотника, [що Ісус дійсно помер], він віддав тіло Йосифові.
46 Et Joseph ayant acheté un linceul et détaché Jésus de la croix, l’enveloppa dans le linceul, le mit dans un sépulcre qui avait été taillé dans le roc, et roula une pierre à l’entrée du sépulcre.
[Йосиф] купив льняну тканину і, знявши [тіло Ісуса], обгорнув його в полотно й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі. До входу в гробницю привалив камінь.
47 Or Marie-Madeleine, et Marie, mère de Joseph, regardaient où on le mettrait.
Марія Магдалина та Марія, [мати] Йосії, дивилися, де Його поховали.
