Luc 1
1 Comme beaucoup ont entrepris de mettre par ordre le récit des choses qui se sont accomplies parmi nous,
Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,
2 Suivant que nous les ont transmises ceux qui, dès le commencement, les ont eux-mêmes vues, et qui ont été les ministres de la parole;
як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,
3 J’ai cru, moi aussi, excellent Théophile, après m’être diligemment informé de tout dès l’origine, devoir t’en écrire par ordre toute l’histoire;
тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,
4 Afin que tu connaisses la vérité de ce dont tu as été instruit.
щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.
5 Aux jours d’Hérode, roi de Judée, il y eut un prêtre nommé Zacharie, de la classe d’Abia; et sa femme, d’entre les filles d’Aaron, s’appelait Elisabeth.
За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.
6 Ils étaient tous deux justes devant Dieu, marchant sans reproche dans les commandements et toutes les lois du Seigneur;
І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.
7 Et ils n’avaient point de fils, parce que Élisabeth était stérile, et que tous deux étaient avancés en âge.
А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.
8 Or il arriva que lorsque Zacharie remplissait devant Dieu, les fonctions du sacerdoce, au rang de sa classe,
І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,
9 Il lui échut par le sort, suivant la coutume observée entre les prêtres, d’entrer dans le temple du Seigneur pour y offrir l’encens.
за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.
10 Et toute la multitude du peuple était dehors priant, à l’heure de l’encens.
Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.
11 Et un ange du Seigneur lui apparut debout, à droite de l’autel de l’encens.
І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.
12 Zacharie fut troublé en le voyant, et la crainte le saisit.
І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.
13 Mais l’ange lui dit: Ne crains point, Zacharie, parce que ta prière a été exaucée; ÉLisabeth, ta femme, enfantera un fils, et tu lui donneras le nom de Jean;
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
14 Il sera pour toi un sujet de joie et d’allégresse, et, à sa naissance, beaucoup se réjouiront.
І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.
15 Car il sera grand devant le Seigneur; il ne boira ni vin ni cervoise, et il sera rempli du Saint-Esprit dès le sein de sa mère;
Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.
16 Et il convertira un grand nombre d’enfants d’Israël au Seigneur leur Dieu;
І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.
17 Et il marchera devant lui dans l’esprit et la vertu d’Élie, afin qu’il unisse les cœurs des pères à ceux des fils, ramène les incrédules à la prudence des justes, pour préparer ainsi au Seigneur un peuple parfait.
І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.
18 Et Zacharie dit à l’ange: Comment connaîtrai-je cela? car je suis vieux, et ma femme est avancée en âge.
І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.
19 Et l’ange répondant, lui dit: Je suis Gabriel, qui me tiens devant Dieu, et j’ai été envoyé pour te parler et t’annoncer cette heureuse nouvelle.
А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.
20 Et voilà que tu seras muet, et ne pourras parler jusqu’au jour où ces choses arriveront, parce que tu n’as pas cru à mes paroles, qui s’accompliront en leur temps.
І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“
21 Cependant le peuple était dans l’attente de Zacharie, et il s’étonnait qu’il demeurât si longtemps dans le temple.
А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.
22 Mais étant sorti, il ne pouvait leur parler; et ils comprirent qu’il avait eu une vision dans le temple. Et pour lui, il leur faisait des signes, et il resta muet.
Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.
23 Et il arriva que lorsque les jours de son ministère furent accomplis, il s’en alla en sa maison.
І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.
24 Or après ces jours, Elisabeth, sa femme, conçut, et elle se tenait cachée pendant cinq mois, disant:
А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:
25 C’est ainsi que le Seigneur a fait pour moi aux jours où il m’a regardée pour me délivrer de mon opprobre parmi les hommes.
„Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“
26 Au sixième mois, l’ange Gabriel fut envoyé de Dieu dans la ville de Galilée, appelée Nazareth,
А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,
27 À une vierge qu’avait épousée un homme nommé Joseph, de la maison de David; et le nom de la vierge était Marie.
до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.
28 Or l’ange étant venu vers elle lui dit: Je vous salue, pleine de grâce; le Seigneur est avec vous; vous êtes bénie entre les femmes.
І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“
29 Lorsque Marie l’eut entendu, elle fut troublée de ses paroles, et elle pensait quelle pouvait être cette salutation.
Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.
30 Mais l’ange lui dit: Ne craignez point, Marie; vous avez trouvé grâce devant Dieu;
А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!
31 Voilà que vous concevrez dans votre sein, et vous enfanterez un fils à qui vous donnerez le nom de Jésus.
І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.
32 Il sera grand, et sera appelé le Fils du Très-Haut, et le Seigneur Dieu lui donnera le trône de David, son père;
Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.
33 et il régnera éternellement sur la maison de Jacob, Et son règne n’aura point de fin. (aiōn g165)
І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“. (aiōn g165)
34 Marie dit à l’ange: Comment cela se fera-t-il? car je ne connais point d’homme.
А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“
35 Et l’ange répondant, lui dit: L’Esprit-Saint surviendra en vous, et la vertu du Très-Haut vous couvrira de son ombre. C’est pourquoi la chose sainte qui naîtra de vous sera appelée le Fils de Dieu.
І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!
36 Et voilà qu’Élisabeth, votre parente, a conçu, elle aussi, un fils dans sa vieillesse; et ce mois est le sixième de celle qu’on appelle stérile,
А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.
37 Car, à Dieu, rien n’est impossible.
Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“
38 Alors Marie reprit: Voici la servante du Seigneur, qu’il me soit fait selon votre parole. Et l’ange s’éloigna d’elle.
А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“І відійшов а́нгол від неї.
39 Or en ces jours-là, Marie, se levant, s’en alla en grande hâte vers les montagnes, en une ville de Juda;
Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.
40 Et elle entra dans la maison de Zacharie, et elle salua Élisabeth.
І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.
41 Et il arriva que lorsque Élisabeth entendit la salutation de Marie, l’enfant tressaillit dans son sein, et Élisabeth fut remplie de l’Esprit-Saint;
Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,
42 Alors elle s’écria d’une voix forte: Vous êtes bénie entre les femmes, et le fruit de votre sein est béni.
і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!
43 Et d’où m’arrive-t-il que la mère de mon Seigneur vienne vers moi?
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
44 Car, dès que la voix de votre salutation est venue à mes oreilles, l’enfant a tressailli de joie dans mon sein.
Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!
45 Et bienheureuse, vous qui avez cru! car ce qui vous a été dit par le Seigneur s’accomplira.
Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“
46 Alors Marie dit: Mon âme glorifie le Seigneur.
А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,
47 Et mon esprit a tressailli d’allégresse en Dieu mon Sauveur;
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
48 Parce qu’il a regardé l’humilité de sa servante; et voici que désormais toutes les générations me diront bienheureuse;
що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,
49 Car celui qui est puissant m’a fait de grandes choses, et son nom est saint;
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
50 Et sa miséricorde se répand d’âge en âge sur ceux qui le craignent.
і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!
51 Il a déployé la force de son bras; il a dissipé ceux qui s’enorgueillissaient dans les pensées de leur cœur.
Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!
52 Il a renversé les puissants de leur trône, et il a élevé les humbles.
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,
53 Il a rempli de biens les affamés, et il a renvoyé les riches les mains vides.
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!
54 Se souvenant de sa miséricorde, il a pris sous sa sauvegarde Israël, son serviteur,
Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,
як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“ (aiōn g165)
56 Marie demeura avec Elisabeth environ trois mois, et elle s’en retourna ensuite en sa maison.
І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.
57 Cependant le temps d’enfanter pour Elisabeth s’accomplit, et elle mit au monde un fils.
А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.
58 Et ses voisins et ses parents, ayant appris que Dieu avait signalé en elle sa miséricorde, s’en réjouissaient avec elle.
І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.
59 Or il arriva qu’au huitième jour, ils vinrent pour circoncire l’enfant, et ils le nommaient Zacharie, du nom de son père.
І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.
60 Mais sa mère prenant la parole, dit: Non, mais il s’appellera Jean.
І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“
61 Ils lui dirent: Il n’y a personne dans votre famille qui soit appelé de ce nom.
А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“
62 Et ils demandaient par signes au père comment il voulait qu’on le nommât.
І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?
63 Or, demandant des tablettes, il écrivit: Jean est son nom. Et tous furent dans l’étonnement.
Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.
64 Aussitôt sa bouche s’ouvrit, sa langue se délia, et il parlait, bénissant Dieu.
І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!
65 Et la crainte se répandit sur tous leurs voisins, et toutes ces merveilles furent divulguées dans toutes les montagnes de la Judée;
І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.
66 Et tous ceux qui les entendirent les recueillirent dans leur cœur, disant: Que pensez-vous que sera cet enfant? Car la main du Seigneur était avec lui.
А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“І Господня рука була з нею.
67 Et Zacharie, son père, fut rempli de l’Esprit-Saint, et prophétisa, disant:
Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:
68 Béni le Seigneur, le Dieu d’Israël! de ce qu’il a visité et racheté son peuple,
„Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!
69 Et nous a suscité une corne de salut dans la maison de son serviteur David,
Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,
70 Comme il a promis par la bouche de ses saints prophètes, qui ont été dès les temps les plus anciens, (aiōn g165)
як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх, (aiōn g165)
71 De nous sauver de nos ennemis et de la main de tous ceux qui nous haïssent,
що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,
72 Pour accomplir ses miséricordes envers nos pères, en souvenir de son alliance sainte;
що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,
73 Selon le serment qu’il a juré à Abraham, notre père, de faire pour nous,
що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,
74 Qu’étant délivrés de nos ennemis, nous le servions sans crainte,
щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому
75 Dans la sainteté et la justice, marchant devant lui tous les jours de notre vie.
у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.
76 Et toi, petit enfant, tu seras appelé prophète du Très-Haut; car tu marcheras devant la face du Seigneur pour lui préparer les voies;
Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,
77 Pour donner au peuple la science du salut, et pour la rémission de ses péchés,
щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,
78 Par les entrailles de la miséricorde de notre Dieu, avec lesquelles est venu nous visiter le soleil se levant d’en haut,
через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,
79 Pour éclairer ceux qui sont assis dans les ténèbres et l’ombre de la mort, pour diriger nos pieds dans une voie de paix.
щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“
80 Or l’enfant croissait et se fortifiait en esprit; et il demeurait dans les déserts, jusqu’au jour de sa manifestation devant Israël.
А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.
