Luc 17
1 Jésus dit encore à ses disciples: Il est impossible qu’il n’arrive des scandales; mais malheur à celui par qui ils arrivent!
І сказав Він до учнів Своїх: „Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому́, через кого приходять вони!
2 Il vaudrait mieux pour lui qu’on mît autour de son cou une meule de moulin et qu’on le jetât dans la mer, que de scandaliser un de ces petits.
Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих!
3 Prenez-garde à vous: Si ton frère a péché contre toi, reprends-le; et s’il se repent, pardonne-lui.
Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому.
4 Et s’il a péché sept fois dans le jour contre toi, et que sept fois dans le jour il revienne à toi, disant: Je me repens; pardonne-lui.
І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“
5 Et les apôtres dirent au Seigneur: Augmentez-nous la foi.
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
6 Mais le Seigneur dit: Si vous aviez de la foi comme un grain de sénevé, vous diriez à ce mûrier: Déracine-toi, et transplante-toi dans la mer; et il vous obéirait.
А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас!
7 Qui de vous, ayant un serviteur attaché au labourage ou aux troupeaux, lui dit, aussitôt qu’il revient des champs: Viens vite, mets-toi à table?
Хто ж із вас, мавши раба, що оре́ чи пасе, скаже йому, як він ве́рнеться з поля: „Негайно йди та сідай до столу“?
8 Et ne lui dit pas au contraire: Prépare-moi à souper, et ceins-toi, et me sers jusqu’à ce que j’aie mangé et bu, et après cela, tu mangeras et tu boiras?
Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“?
9 A-t-il de l’obligation à ce serviteur, parce qu’il a fait ce qu’il lui avait commandé?
Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10 Non, je pense. Ainsi, vous-mêmes, quand vous aurez fait ce qui vous est commandé, dites: Nous sommes des serviteurs inutiles; ce que nous avons fait, c’est ce que nous avons dû faire.
Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“
11 Il arriva qu’en allant à Jérusalem, il traversait le pays de Samarie et la Galilée.
І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то прохо́див поміж Самарі́єю та Галілеєю.
12 Et comme il entrait dans un village, il rencontra dix lépreux, qui s’arrêtèrent loin de lui;
І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека.
13 Et ils élevèrent la voix, disant: Jésus, Maître, ayez pitié de nous.
І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“
14 Dès que Jésus les vit, il dit: Allez, montrez-vous aux prêtres. Et il arriva, pendant qu’ils y allaient, qu’ils furent purifiés.
І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“І сталось, коли вони йшли, то очи́стились.
15 Un d’eux, se voyant purifié, revint sur ses pas, glorifiant Dieu à haute voix;
Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога.
16 Et il tomba sur sa face aux pieds de Jésus, lui rendant grâces; or celui-ci était Samaritain.
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
17 Alors Jésus prenant la parole, dit: Est-ce que les dix n’ont pas été purifiés? et les neuf autres, où sont-ils?
Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́?
18 Il ne s’en est point trouvé qui revînt et rendît gloire à Dieu, si ce n’est cet étranger.
Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“
19 Et il lui dit: Lève-toi, va, ta foi t’a sauvé.
І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“
20 Interrogé par les pharisiens: Quand vient le royaume de Dieu? Leur répondant, il dit: Le royaume de Dieu ne vient point de manière à être remarqué;
А як фарисеї спитали Його, коли Царство Боже при́йде, то Він їм відповів і сказав: „Царство Боже не при́йде помітно,
21 Et on ne dira point: Il est ici ou il est là. Car voici que le royaume de Dieu est au dedans de vous.
і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“
22 Il dit ensuite à ses disciples: Viendront des jours où vous désirerez voir un seul des jours du Fils de l’homme, et vous ne le verrez pas.
І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите.
23 Et on vous dira: Le voici ici et le voilà là. N’y allez point, et ne les suivez point.
І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть!
24 Car, comme l’éclair qui, brillant sous un côté du ciel, lance sa lumière sur tout ce qui est sous le ciel, ainsi sera le Fils de l’homme en son jour.
Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський.
25 Mais il faut auparavant qu’il souffre beaucoup de choses, et qu’il soit rejeté par cette génération.
А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього.
26 Et comme il est arrivé aux jours du Noé, ainsi en sera-t-il aussi dans les jours du Fils de l’homme.
І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського:
27 Ils mangeaient et buvaient; ils se mariaient et mariaient leurs enfants, jusqu’au jour où entra dans l’arche: et le déluge vint et il les perdit tous.
їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив.
28 Et comme il est arrivé encore aux jours de Lot: ils mangeaient et buvaient, ils achetaient et vendaient, ils plantaient et bâtissaient;
Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 Mais le jour où Lot sortit de Sodome, Dieu fit pleuvoir le feu et le soufre du ciel, et il les perdit tous:
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
30 Ainsi en sera-t-il le jour où le Fils de l’homme sera révélé.
Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться!
31 En cette heure-là, que celui qui se trouvera sur le toit et dont les meubles sont dans la maison, ne descende point pour les emporter; et que celui qui est dans le champ, ne retourne point non plus en arrière.
Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, —
32 Souvenez-vous de la femme de Lot.
пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну!
33 Quiconque cherchera à sauver son âme, la perdra; et quiconque la perdra lui donnera la vie.
Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її.
34 Je vous le dis, en cette nuit-là deux personnes seront en un lit, l’un sera pris et l’autre laissé:
Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться.
35 Deux femmes moudront ensemble, l’une sera prise, et l’autre laissée; deux hommes seront dans un champ, l’un sera pris, et l’autre laissé.
Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.
36 Prenant la parole, les disciples lui dirent: Où, Seigneur?
Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“
37 Et il répondit: Partout où sera le corps, là aussi s’assembleront les aigles.
І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“.
