Jean 4
1 Lors donc que Jésus sut que les pharisiens avaient appris qu’il faisait plus de disciples et baptisait plus que Jean,
Коли Ісус дізнався, що фарисеї почули, начебто Він хрестить більше учнів, ніж Іван, –
2 (Quoique Jésus ne baptisât point, mais ses disciples),
хоча сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні, –
3 Il quitta la Judée, et s’en alla de nouveau en Galilée;
то залишив Юдею й знову пішов до Галілеї.
4 Or il lui fallait passer par la Samarie.
Йому треба було пройти через Самарію,
5 Il vint donc dans une ville de Samarie, nommée Sichar, près de l’héritage que Jacob donna à Joseph, son fils.
і Він прийшов у самарянське місто Сихар, неподалік від землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові.
6 Là était le puits de Jacob. Ainsi, Jésus, fatigué de la route, s’assit sur le bord du puits. Il était environ la sixième heure.
Там була криниця Якова, і Ісус, утомившись від дороги, сів [відпочити] біля криниці. Було десь близько шостої години.
7 Or une femme de Samarie vint puiser de l’eau. Jésus lui dit: Donnez-moi à boire.
Одна жінка з Самарії прийшла по воду. Ісус сказав їй: ―Дай Мені напитися!
8 (Car ses disciples étaient allés à la ville acheter de quoi manger.)
(Його учні пішли до міста купити їжі.)
9 Cette femme samaritaine lui répondit donc: Comment toi, qui es Juif, me demandes-tu à boire, à moi, qui sais une femme samaritaine? car les Juifs n’ont point de commerce avec les Samaritains.
Жінка-самарянка сказала Йому: ―Як Ти, юдей, просиш пити в мене – жінки-самарянки? (Річ у тім, що юдеї не спілкуються з самарянами.)
10 Jésus lui répondit et dit: Si vous saviez le don de Dieu, et qui est celui qui vous dit: Donnez-moi à boire, peut-être lui en eussiez-vous demandé vous-même, et il vous aurait donné d’une eau vive.
Ісус відповів їй: ―Якби ти знала про дар Божий і Хто Той, Що каже тобі: «Дай Мені напитися!», ти б сама просила в Нього, і Він дав би тобі живої води.
11 La femme lui repartit: Seigneur, tu n’as pas même avec quoi puiser, et le puits est profond; d’où aurais-tu donc de l’eau vive?
Жінка сказала: ―Господи, Ти навіть відра не маєш, а криниця глибока, звідки ж у Тебе жива вода?
12 Es-tu plus grand que notre père Jacob qui nous a donné ce puits, et qui en a bu, lui, ses enfants et ses troupeaux?
Невже Ти більший від нашого батька Якова, який дав нам криницю і сам із неї пив, а також його сини та його стада?
13 Jésus répliqua et lui dit: Quiconque boit de cette eau aura encore soif;
Ісус відповів: ―Кожен, хто п’є цю воду, знову захоче пити.
15 La femme lui dit: Seigneur, donne-moi de cette eau afin que je n’aie plus soif, et que je ne vienne point puiser ici.
Жінка сказала Йому: ―Господи, дай мені такої води, щоб я більше не хотіла пити й не приходила сюди черпати.
16 Allez, lui répondit Jésus, appelez votre mari et venez ici.
Він сказав їй: ―Іди, поклич свого чоловіка та приходь сюди.
17 La femme répliqua et dit: Je n’ai point de mari. Jésus ajouta: Vous avez bien dit: Je n’ai point de mari;
Вона відповіла: ―У мене немає чоловіка. Ісус сказав: ―Ти добре відповіла, що не маєш чоловіка.
18 Car vous avez eu cinq maris, et celui que vous avez maintenant n’est pas votre mari; en cela vous avez dit vrai.
Адже в тебе було п’ять чоловіків, і той, з ким ти зараз живеш, тобі не чоловік. Тут ти сказала правду.
19 La femme lui dit: Seigneur, je vois que vous êtes vraiment prophète.
Жінка сказала Йому: ―Господи, я бачу, що Ти пророк.
20 Nos pères ont adoré sur cette montagne, et vous dites, vous, que Jérusalem est le lieu où il faut adorer.
Наші батьки поклонялися на цій горі, а ви, [юдеї, ] кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно Йому поклонятися.
21 Jésus lui dit: Femme, croyez-moi, vient une heure où vous n’adorerez le Père ni sur cette montagne ni à Jérusalem.
Ісус відповів: ―Повір Мені, жінко, прийде час, коли не будете поклонятися Отцеві ні на цій горі, ні в Єрусалимі.
22 Vous adorez, vous, ce que vous ne connaissez point; nous, nous adorons ce que nous connaissons, parce que le salut vient des Juifs.
Ви, [самаряни], поклоняєтесь тому, чого не знаєте, ми ж знаємо, Кому поклоняємося, бо спасіння – від юдеїв.
23 Mais vient une heure, et elle est déjà venue, où les vrais adorateurs adoreront le Père en esprit et en vérité; car ce sont de tels adorateurs que le Père cherche.
Але прийде час, і вже прийшов, коли справжні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо таких поклонників шукає Собі Отець.
24 Dieu est esprit, et ceux qui l’adorent doivent l’adorer en esprit et en vérité.
Бог є Дух, і хто поклоняється Йому, той повинен поклонятися в Дусі та істині.
25 La femme lui dit: Je sais que le Messie (c’est-à-dire le Christ) vient; lors donc qu’il sera venu, il nous apprendra toutes choses.
Жінка сказала Йому: ―Я знаю, що має прийти Месія, Якого називають Христос. Коли Він прийде, Він нам усе пояснить.
26 Jésus lui dit: Je le suis, moi qui vous parle.
Ісус сказав їй: ―Це Я, Той, Хто говорить із тобою.
27 En même temps ses disciples vinrent, et ils s’étonnaient de ce qu’il parlait avec une femme; néanmoins aucun ne dit: Que lui demandez-vous? ou pourquoi parlez-vous avec elle?
У той час повернулися Його учні й дивувалися, що Він говорить із жінкою. Однак ніхто не запитав: «Чого хочеш?» або: «Чому розмовляєш із нею?»
28 La femme donc laissa là sa cruche, s’en alla dans la ville et dit aux habitants:
Тоді жінка залишила своє відро, повернулася до міста та сказала людям:
29 Venez, voyez un homme qui m’a dit tout ce que j’ai fait, n’est-ce point le Christ?
«Ходіть та побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила! Чи Він часом не Христос?»
30 Ils sortirent donc de la ville, et ils venaient à lui.
Тоді [люди] вийшли з міста та прийшли до Ісуса.
31 Cependant ses disciples le priaient, disant: Maître, mangez.
У цей час Його учні просили Його: ―Равві, поїж!
32 Mais il leur dit: Moi, j’ai à manger une nourriture que vous ne connaissez point.
Але Він сказав їм: ―Я маю їсти іншу їжу, про яку ви не знаєте.
33 Les disciples disaient alors entre eux: Quelqu’un lui a-t-il apporté à manger?
Тоді учні почали говорити один до одного: «Чи не приніс Йому хтось їсти?»
34 Jésus leur dit: Ma nourriture est de faire la volonté de celui qui m’a envoyé, et d’accomplir son œuvre.
Ісус сказав їм: ―Моя їжа в тому, щоб чинити волю Того, Хто надіслав Мене, і звершити Його справу.
35 Ne dites-vous pas vous-mêmes: Il y a encore quatre mois, et la moisson viendra? Mais moi, je vous dis maintenant: Levez les yeux et voyez les champs; car ils blanchissent déjà pour la moisson.
Хіба ви не говорите: «Ще чотири місяці, і будуть жнива?» Отже, Я кажу вам: підійміть ваші очі й подивіться на поля, бо вони вже білі, готові для жнив.
36 Et celui qui moissonne reçoit une récompense, et recueille du fruit pour la vie éternelle, afin que celui qui sème se réjouisse aussi bien que celui qui moissonne. (aiōnios g166)
Жнець отримує свою винагороду. Він збирає врожай для вічного життя, щоб раділи разом – той, хто сіє, і той, хто жне. (aiōnios g166)
37 Car, en ceci, ce qu’on dit est vrai: Autre est celui qui sème, et autre celui qui moissonne.
У цьому справджується слово: один сіє, а інший жне.
38 Pour moi, je vous ai envoyés moissonner où vous n’avez point travaillé; d’autres ont travaillé, et vous, vous êtes entrés dans leurs travaux.
Я надіслав вас жати не те, над чим ви трудилися. Інші трудилися, а ви їхню працю пожинаєте.
39 Or beaucoup de Samaritains de cette ville crurent en lui, sur la parole de la femme qui avait rendu ce témoignage: Il m’a dit tout ce que j’ai fait.
Багато самарян із того міста увірувало в Ісуса через слова, засвідчені жінкою: «Він сказав мені все, що я зробила».
40 Lors donc que les Samaritains furent venus à lui, ils le prièrent de demeurer en ce lieu, et il y demeura deux jours.
Коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитися з ними, і Він залишався там два дні.
41 Et beaucoup plus crurent en lui, à cause de ses discours.
І ще більше увірувало через Його Слово.
42 De sorte qu’ils disaient à la femme: Maintenant ce n’est plus sur votre parole que nous croyons, nous l’avons entendu nous-mêmes, et nous savons que c’est vraiment lui qui est le Sauveur du monde.
Вони казали жінці: «Ми вже віримо не через твої слова, а тому що ми самі чули й знаємо, що Він дійсно Спаситель світу».
43 Ainsi après les deux jours il partit de là et s’en alla en Galilée.
Через два дні Він вирушив звідти до Галілеї.
44 Car Jésus lui-même a rendu ce témoignage qu’un prophète n’est point honoré dans sa patrie.
Адже Ісус Сам свідчив, що пророк на своїй батьківщині пошани не має.
45 Quand il fut venu en Galilée, les Galiléens l’accueillirent, parce qu’ils avaient vu tout ce qu’il avait fait à Jérusalem pendant la fête; car ils étaient venus, eux aussi, à la fête.
Проте коли Він прибув до Галілеї, галілеяни прийняли Його гостинно, тому що вони були в Єрусалимі на святі Пасхи та бачили все, що Він там зробив.
46 Il vint donc de nouveau à Cana de Galilée, où il avait changé l’eau en vin. Or il y avait un officier du roi dont le fils était malade à Capharnaüm.
[Ісус] знов прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду у вино. На той час у Капернаумі син одного придворного був хворий.
47 Lorsque cet officier eut appris que Jésus venait de Judée en Galilée, il alla vers lui, et le pria de venir guérir son fils qui se mourait.
Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він прийшов до Нього й благав, щоб Він прийшов зцілити його сина, який був при смерті.
48 Jésus lui dit donc: Si vous ne voyez des miracles et des prodiges, vous ne croyez point.
Ісус сказав йому: ―Якщо ви не побачите ознак та чудес, ніколи не повірите!
49 L’officier lui dit: Seigneur, venez avant que mon fils meure.
Придворний відповів Йому: ―Господи, прийди, доки мій син не помер.
50 Jésus lui répondit: Va, ton fils vit. Cet homme crut à la parole que lui dit Jésus, et s’en alla.
Ісус відповів йому: ―Іди, твій син буде жити. Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, та пішов.
51 Or, comme il s’en retournait, ses serviteurs vinrent à sa rencontre et lui annoncèrent que son fils vivait.
Коли він був іще в дорозі, раби зустріли його й сказали, що його син живий.
52 Et il leur demandait à quelle heure il s’était trouvé mieux. Et ils lui dirent: Hier, à la septième heure, la fièvre l’a quitté.
Він запитав, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали: «Вчора о сьомій годині гарячка залишила його».
53 Le père reconnut alors que c’était l’heure à laquelle Jésus lui avait dit: Ton fils vit; et il crut, lui et toute sa maison.
Батько зрозумів, що це сталося тоді, коли Ісус сказав: «Твій син буде жити». І повірив він та увесь його дім.
54 Ce fut là le second miracle que fit encore Jésus quand il fut revenu de Judée en Galilée.
Це було друге знамення, яке зробив Ісус після того, як повернувся з Юдеї в Галілею.
