Job 41
1 Pourras-tu enlever Léviathan à l’hameçon, et avec une corde lier sa langue?
Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
2 Est-ce que tu mettras un cercle dans ses narines, ou avec un anneau perceras-tu sa mâchoire?
Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
3 Est-ce qu’il t’adressera de nombreuses prières, ou te dira-t-il de douces paroles?
Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
4 Est-ce qu’il fera avec toi un pacte, et le recevras-tu comme un esclave éternel?
Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
5 Est-ce que tu te joueras de lui comme d’un oiseau, ou le lieras-tu pour tes servantes?
Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
6 Des amis le découperont-ils, ou des marchands le partageront-ils?
Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
7 Est-ce que tu rempliras de sa peau des filets, et un réservoir de poissons de sa tête?
Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
8 Mets sur lui ta main: souviens-toi de la guerre, et ne continue pas à parler.
Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
9 Voilà que son espoir le trompera, et à la vue de tous il se précipitera
Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
10 Je ne suis pas assez cruel pour le susciter: car qui peut résister à mon visage;
Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
11 Qui m’a donné le premier, afin que je lui rende? Tout ce qui est sous le ciel est à moi.
Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
12 Je ne l’épargnerai pas, malgré ses discours arrogants et ses paroles suppliantes.
Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
13 Qui découvrira la face de son vêtement? Et qui entrera dans le milieu de sa gueule?
Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
14 Les portes de son visage, qui les ouvrira? autour de ses dents habite la terreur.
Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
15 Son corps est comme des boucliers jetés en fonte et couvert d’écaillés épaisses et serrées.
Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
16 L’une est jointe à l’autre, et pas même l’air ne passe entre elles.
Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
17 L’une s’attache à l’autre, et se tenant, jamais elles ne se sépareront.
Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
18 Son éternument, c’est l’éclat du feu, et ses yeux sont comme les paupières de l’aurore.
Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
19 De sa gueule sortent des lampes, comme des torches allumées.
Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
20 De ses narines sort une fumée comme celle d’un pot mis au feu et bouillant.
Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
21 Son souffle fait brûler des charbons, et une flamme sort de sa bouche.
Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
22 Dans son cou résidera sa force, et devant sa face marche la famine.
Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
23 Les parties de ses chairs adhèrent entre elles: Dieu lancera des foudres contre lui, et elles ne se porteront vers aucun autre lieu.
М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
24 Son cœur se durcira comme une pierre, et il se resserrera comme une enclume de marteleur.
Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
25 Lorsqu’il s’élèvera, des anges craindront, et, épouvantés, ils se purifieront.
Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
26 Lorsque le glaive l’atteindra, ni lance, ni cuirasse ne pourra subsister.
Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
27 Car il regardera le fer comme de la paille, et l’airain comme un bois pourri.
За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
28 L’archer ne le mettra pas en fuite, les pierres de la fronde sont devenues pour lui une paille légère.
Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
29 Il estimera le marteau comme une paille légère, et il se rira de celui qui brandira la lance.
Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
30 Sous lui seront les rayons du soleil, et il fera son lit sur l’or comme sur la boue.
Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
31 Il fera bouillir comme un pot la profonde mer, et il la rendra comme des essences lorsqu’elles sont en ébullition.
Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
32 Derrière lui un sentier répandra la lumière, et l’abîme paraîtra comme un vieillard aux blancs cheveux.
Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
33 Il n’est pas sur la terre de puissance qui puisse être comparée à lui, qui a été fait pour ne craindre personne.
Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
34 Il voit tout ce qu’il y a d’élevé au-dessous de lui; c’est lui qui est le roi de tous les fils de l’orgueil.
він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
