Job 26
1 Alors, répondant, Job dit:
А Йов відповів та й сказав:
2 De qui es-tu l’aide? est-ce d’un homme faible? et soutiens-tu le bras de celui qui n’est pas fort?
„Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?
3 À qui as-tu donné conseil? sans doute à celui qui n’a pas de sagesse, et tu as montré ta prudence très grande.
Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?
4 Qui as-tu voulu enseigner? n’est-ce pas celui qui a créé le souffle de la vie?
Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?
5 Voilà que gémissent sous les eaux les géants et ceux qui habitent avec eux.
Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.
Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol h7585)
7 C’est lui qui étend l’aquilon sur le vide, et suspend la terre sur le néant.
Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.
8 C’est lui qui lie les eaux dans ses nuées, afin qu’elles ne tombent pas toutes ensemble en bas.
Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.
9 C’est lui qui tient cachée la face de son trône, et qui étend sur lui son nuage.
Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.
10 Il a posé des limites autour des eaux pour les retenir jusqu’à ce que finissent la lumière et les ténèbres.
На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.
11 Les colonnes des cieux frémissent, et elles tremblent à son clin d’œil.
Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.
12 Par sa puissance, soudain les mers se sont rassemblées, et sa prudence a frappé le superbe.
Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.
13 Son esprit a orné les cieux, et, sa main agissant, un serpent tortueux a été produit.
Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.
14 Voilà ce qui a été dit d’une partie de ses voies; et si c’est avec peine que nous avons entendu un petit mot de sa parole, qui pourra contempler l’éclat des tonnerres de sa grandeur?
Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“
