Job 15
1 Alors, répondant, Eliphaz, le Thémanite, dit:
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Un sage répondra-t-il comme parlant en l’air, et remplira-t-il son cœur d’une chaleur ardente?
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 Tu reprends celui qui n’est pas égal à toi, et tu dis ce qui n’est pas avantageux.
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Autant qu’il est en toi tu as anéanti la crainte de Dieu, et tu as détruit les prières devant Dieu.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 Car ton iniquité a instruit la bouche, et tu imites le langage des blasphémateurs.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Ta bouche te condamnera, et non pas moi, et tes lèvres te répondront.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 Est-ce toi qui es né le premier homme, et qui as été formé avant les collines?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Est-ce que tu as ouï le conseil de Dieu, et sa sagesse sera-telle inférieure à toi?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 Que sais-tu que nous ignorions? Que comprends-tu que nous ne sachions?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Il est des vieillards et des anciens parmi nous, beaucoup plus vieux que tes pères.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Est-ce une chose considérable que Dieu te console? Mais tes paroles perverses l’en empêchent.
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Pourquoi ton cœur t’élève-t-il, et as-tu les yeux fixes, comme si tu pensais de grandes choses?
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 Pourquoi ton esprit s’enfle-t-il contre Dieu, pour que tu profères de ta bouche de tels discours?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 Qu’est-ce qu’un homme, pour qu’il soit sans tache et paraisse juste, étant né d’une femme?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Voilà que parmi ses saints personne n’est immuable, et les cieux ne sont pas purs en sa présence.
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 Combien plus abominable et inutile est un homme qui boit l’iniquité comme l’eau.
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 Je te le montrerai, écoute-moi: je te raconterai ce que j’ai vu.
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 Des sages le publient, et ils ne dissimulent pas ce qu’ils ont appris de leurs pères,
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 À qui seuls a été donnée cette terre, et aucun étranger n’a passé au milieu d’eux.
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 Durant tous ses jours, l’impie s’enorgueillit, et le nombre des années de sa tyrannie est incertain.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 Le bruit de la terreur est toujours à ses oreilles; et quoiqu’il y ait la paix, lui soupçonne toujours des embûches.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 Il ne croit pas qu’il puisse revenir des ténèbres à la lumière, il voit de tous côtés autour de lui un glaive.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 Quand il se remue pour chercher son pain, il sent que le jour des ténèbres est prêt en sa main.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 La tribulation l’épouvantera, et l’angoisse l’environnera comme un roi qui se prépare au combat.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 Car il a étendu contre Dieu sa main, et il s’est roidi contre le Tout-Puissant.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 Il a couru contre lui, la tête levée, et il s’est armé d’un cou inflexible.
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 La graisse à couvert sa face, et l’embonpoint pend de ses côtés.
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 Il a habité dans des villes désolées, dans des maisons désertes, qui ont été réduites en monceaux de ruines.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 Il ne s’enrichira point, et son bien ne subsistera pas, et il ne jettera pas ses racines dans la terre.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 Il ne sortira pas des ténèbres; une flamme desséchera ses rameaux, et il sera emporté par le souffle de sa bouche.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 Trompé par une vaine erreur, il ne croira pas qu’il puisse être racheté à aucun prix.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 Avant que ses jours soient accomplis, il périra; et ses mains se sécheront.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 Sa grappe sera frappée comme la vigne, qui l’est dans sa première fleur, et comme l’olivier qui laisse tomber sa fleur.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 Car tout ce qu’amasse un hypocrite est sans fruit, et un feu dévorera les tabernacles de ceux qui reçoivent volontiers des présents.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 Il a conçu la douleur et il a enfanté l’iniquité, et son cœur prépare des fourberies.
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
