Jérémie 49
1 Aux fils d’Ammon, voici ce que dit le Seigneur: Est-ce qu’Israël n’a point d’enfants? ou n’a-t-il point d’héritiers? Pourquoi donc Melchom s’est-il emparé de Gad comme de son héritage, et son peuple a-t-il établi son habitation dans ses villes?
На Аммонових синів. „Так говорить Господь: Чи немає синів у Ізраїля? Чи немає спадкоє́мця в нього? Чому Ґада Мілком одіди́чив й осівся наро́д його по містах його?
2 C’est pourquoi, voilà que des jours viennent, dit le Seigneur, et je ferai entendre sur Rabbath des fils d’Ammon le frémissement d’un combat; et elle sera réduite par sa destruction en un monceau de pierres; et ses filles seront consumées par le feu. Israël possédera ceux qui le possédaient, dit le Seigneur
Тому́ настаю́ть ось дні, — говорить Господь, — і Я розголошу́ крик військо́вий на Раббу Аммонових синів, — і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спа́лені будуть огнем, і знов одіди́чить Ізраїль спа́док сві́й, говорить Господь.
3 Hurle, Hésébon, parce que Haï a été ravagée; criez, filles de Rabbath; ceignez-vous de cilices; pleurez, et allez autour des haies, parce que Melchom sera emmené en exil, et ses prêtres et ses princes en même temps.
Ридай, о Хешбо́не, бо місто зруйноване! Кричіть, до́чки Рабби, опережі́ться вере́тою, лементу́йте й блукайте по обійстя́х, бо Мілком до поло́ну іде, його священики й його зверхники ра́зом!
4 Pourquoi te glorifies-tu dans tes vallées? ta vallée s’est écoulée; fille délicate, qui te confiais en tes trésors, et disais: Qui viendra vers moi?
Чого ти долинами хва́лишся? Долина твоя розпливається кров'ю, о до́чко невірна, що на скарби свої покладаєш надію та кажеш: „Хто при́йде до мене?“
5 Voilà que j’amènerai sur toi la terreur, dit le Seigneur, Dieu des armées, la terreur de tous ceux qui t’environnent; vous serez dispersés les uns après les autres hors de votre présence, et il n’y aura personne qui rassemblera les fuyards.
Ось Я страх припрова́джу на тебе, — говорить Господь, Бог Саваот, — із усього довкі́лля твого, і ви повтікаєте кожен напе́ред себе, — і не буде кому втікачів позбира́ти!
6 Et après cela, je ferai revenir les captifs des fils d’Ammon, dit le Seigneur.
А потім верну́ Я долю Аммонових синів, говорить Господь“.
7 À l’Idumée. Voici ce que dit le Seigneur des armées: Est-ce qu’il n’y a plus de sagesse dans Théman? Le conseil les a abandonnés, leur sagesse est devenue inutile.
На Едома. „Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немає вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?
8 Fuyez, et tournez le dos, descendez dans le gouffre, habitants de Dédan, parce que j’ai amené la ruine sur Esaü, le temps de sa visite.
Утікайте, оберні́ться плечи́ма, сядьте глибше, мешка́нці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, — той час, коли покараю його!
9 Si des vendangeurs étaient venus sur toi, ils t’auraient laissé une grappe; si des voleurs pendant la nuit, ils auraient emporté seulement ce qui leur aurait suffi.
Якщо при́йдуть до тебе збирачі́ винограду, вони не полишать останків, якщо ж при́йдуть злоді́ї вночі, напсую́ть, скільки схо́чуть.
10 Mais moi, j’ai découvert Esaü, j’ai révélé ce qu’il tenait caché, et il ne pourra plus être secret; sa race a été désolée, ainsi que ses frères et ses voisins; et il ne sera plus.
Бо обнажи́в Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, — спусто́шене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, — і не буде його!
11 Laisse tes pupilles; mais je les ferai vivre; et tes veuves en moi espéreront.
Залиши́ свої си́роти, — Я утри́маю їх при житті, а вдови твої хай наді́ю на Мене кладу́ть!
12 Car voici ce que dit le Seigneur: Voilà que ceux qui n’avaient pas été jugés comme devant boire le calice, le buvant, le boiront; et toi, tu seras laissé comme innocent? Tu ne seras pas regardé comme innocent; mais buvant tu boiras.
Бо так промовляє Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші ціє́ї, пити будуть напе́вне, а ти непока́раним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти пи́тимеш чашу!
13 Parce que j’ai juré par moi-même, dit le Seigneur, que Bosra deviendra une solitude, et un opprobre, et un désert, et une malédiction; et toutes ses cités deviendront des solitudes éternelles.
Бо Собою присяг Я, — говорить Господь, — що Боцра́ за спусто́шення стане, за га́ньбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста́ її всі!
14 J’ai entendu une nouvelle venant du Seigneur, et un messager a été envoyé vers les nations: Rassemblez-vous et venez contre elle; et levons-nous pour le combat.
Я звістку від Господа чув, і відправлений ві́сник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,
15 Car voilà que je t’ai rendu petit parmi les nations, méprisable entre les hommes.
бо тебе Я зробив ось мали́м між наро́дами, погордженим серед людей!
16 Ton arrogance t’a trompé, ainsi que l’orgueil de ton cœur; toi qui habites dans des cavernes de pierres et qui t’efforces d’occuper le haut d’une colline; quand tu aurais élevé ton nid comme l’aigle, je t’arracherais de là, dit le Seigneur.
Страхіття твоє обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщі́линах скелі живеш, що високих підгі́рків тримаєшся. Та коли б ти кубло́ своє й ви́соко звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляє Господь.
17 Et l’Idumée sera déserte; car quiconque passera au milieu d’elle sera frappée de stupeur et sifflera sur ses plaies.
І стане Едо́м за страхі́ття, — кожен, хто буде прохо́дити ним, остовпі́є й засвище, як пора́зи його всі побачить.
18 Comme Sodome a été renversée, ainsi que Gomorrhe et ses voisines, dit le Seigneur; un homme n’y habitera pas, et le fils d’un homme n’y séjournera pas.
Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її поруйно́вано, каже Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський.
19 Voilà que, comme un lion, il montera de l’orgueil du Jourdain vers une beauté puissante; parce que soudain je le ferai courir vers elle; et quel est l’élu que je préposerai sur elle? Car qui est semblable à moi? qui tiendra contre moi? et quel est le pasteur qui résistera à mon visage?
Ось піді́йметься він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?
20 Écoutez à cause de cela le dessein que le Seigneur a formé contre Edom, et les pensées qu’il a méditées contre les habitants de Théman; il a dit: Je jure, si les petits du troupeau ne les chassent pas, et s’ils ne détruisent pas avec eux leur habitation.
Тому то послухайте за́дум Господній, що Він на Едома заду́мав, і думки́ Його ті, які Він на мешка́нців Теману замислив: Направду, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!
21 À la voix de leur ruine la terre a été agitée; la clameur de leur voix sur la mer Rouge a été entendue.
Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.
22 Et comme l’aigle il remontera et il s’envolera; et il étendra ses ailes sur Bosra; et le cœur des forts de l’Idumée sera en ce jour-là comme le cœur d’une femme en travail.
Ось піді́йметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцро́ю розго́рне: і стане серце хоробрих едо́млян в той день, немов серце жони-породі́ллі“.
23 À Damas. Emath a été couvert de confusion, ainsi que Arphad, parce qu’elles ont entendu une nouvelle très mauvaise; elles ont été troublées comme sur la mer; par inquiétude elle n’a pu trouver de repos.
На Дамаск. „Засоро́мивсь Хамаш та Арпал, бо злу звістку почули; в неспоко́ї тривожнім вони, як те море, що не може вспоко́їтись.
24 Damas a perdu courage, elle a été mise en fuite; la frayeur s’est emparée d’elle; l’angoisse et les douleurs l’ont saisie comme une femme en travail.
Дама́ск сторопі́в, обернувся втікати, і страх його міцно охопи́в, біль та му́ки його обгорну́ли, немов породі́ллю.
25 Comment ont-ils abandonné la cité renommée, la ville de l’allégresse?
Як спорожні́ло славне це місто, місто вті́хи Моєї!
26 Pour cela ses jeunes hommes tomberont sur ses places, et tous les hommes de guerre se tairont en ce jour-là, dit le Seigneur des armées.
Тому́ юнаки́ його падати будуть на пло́щах його, і всі військо́ві погинуть того дня, говорить Господь Саваот.
27 Et j’allumerai un feu sur le mur de Damas, et il dévorera les remparts de Bénadad.
І під муром Дама́ску огонь запалю́, і він пожере Бен-Гада́дські пала́ци!“
28 À Cédar, et aux royaumes d’Asor, qu’a détruits Nabuchodonosor, roi de Babylone. Voici ce que dit le Seigneur: Levez-vous, et montez vers Cédar, et ravagez les fils de l’Orient.
На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. „Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кеда́р, і нехай попусто́шать війська́ синів сходу!
29 Ils prendront leurs tabernacles et leurs troupeaux; ils prendront pour eux leurs pavillons, et leurs vases, et leurs chameaux, et ils appelleront sur eux la frayeur de toutes parts.
Заберуть їхні наме́ти та їхню отару, їхні покро́ви та всі їхні речі, та їхніх верблю́дів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусі́ль!
30 Fuyez, allez précipitamment, tenez-vous dans des antres, vous qui habitez Asor, dit le Seigneur; car Nabuchodonosor, roi de Babylone, a formé un dessein contre vous, et il a médité contre vous des pensées.
Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешка́нці Хацору, — говорить Господь, — бо раду нарадив на вас Навуходоно́сор, цар вавилонський, і за́дум заду́мав на вас!
31 Levez-vous tous ensemble, et montez vers une nation tranquille, et qui habite en assurance, dit le Seigneur: ils n’ont pas de portes, ni de verrous: ils habitent seuls.
Уставайте, ідіть на наро́д, що спокійно, безпечно живе, — промовляє Господь, — немає воріт, і нема в нього за́сувів, самітно живуть.
32 Et leurs chameaux seront au pillage; et la multitude de leurs troupeaux en proie; je les disperserai a tout vent, eux dont la chevelure est coupée; et de tous leurs confins j’amènerai la mort sur eux, dit le Seigneur.
І стануть верблю́ди їхні здо́биччю, а їхні череда́ — грабеже́м, і на всі ві́три розвію Я їх, хто воло́сся довко́ла стриже, і зо всіх їхніх сторін припрова́джу на них їхню поги́біль, говорить Господь.
33 Et Asor deviendra la demeure des dragons et un désert jusqu’à jamais; un homme n’y habitera pas, et le fils d’un homme n’y séjournera pas.
І стане Хацо́р за мешка́ння шака́лів, за вічне спусто́шення, — не заме́шкає там люди́на, і син лю́дський не спи́ниться в ньо́му!“
34 Parole du Seigneur qui fut adressée à Jérémie, le prophète, contre Elam au commencement du règne de Sédécias, roi de Juda, disant:
Слово Господнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку царюва́ння Седекії, Юдиного царя, таке:
35 Voici ce que dit le Seigneur des armées: Voilà que moi je briserai l’arc d’Elam et toute leur force.
„Так говорить Госпо́дь Савао́т: Ось Я злама́ю ела́мського лука, головну́ їхню силу!
36 Et j’amènerai sur Elam quatre vents, des quatre plages du ciel; je les disperserai vers tous ces vents, et il n’y aura pas de nation à laquelle ne parviennent les fugitifs d’Elam.
І з чотирьо́х кінців неба спрова́джу чотири вітри́ до Еламу, і їх розпоро́шу на всі ці вітри́, і не бу́де такого наро́ду, куди б не прийшли ці вигна́нці з Ела́му.
37 Je ferai trembler Elam devant ses ennemis et en la présence de ceux qui cherchent leur âme; et j’amènerai sur eux un malheur, la colère de ma fureur, dit le Seigneur, et j’enverrai après eux le glaive, jusqu’à ce que je les aie consumés.
І настра́шу Ела́м перед їхніми ворога́ми та перед всіма́, хто їхню душу шукає, і лихо на них наведу́, лютість гніву Мого, говорить Господь, — і пошлю́ Я за ними меча, аж поки не ви́гублю їх!
38 Et je poserai mon trône dans Elam, j’en exterminerai les rois et les princes, dit le Seigneur.
І поставлю Престо́ла Свого в Еламі, і ви́гублю звідти царя й його зверхників, каже Господь.
39 Et dans les derniers jours, je ferai revenir les captifs d’Elam, dit le Seigneur.
Але бу́де напри́кінці днів, поверну́ Я Ела́мові долю, говорить Господь“.
