Jacques 5
1 Et maintenant, riches, pleurez, poussant des hurlements à cause des misères qui vous surviendront.
А ну ж тепер ви, багачі́, — плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:
2 Vos richesses sont tombées en pourriture, et vos vêtements ont été mangés par les vers.
ваше багатство згнило, а ваші вбрання́ міль поїла!
3 Votre or et votre argent se sont rouillés, et leur rouille rendra témoignage contre vous, et dévorera vos chairs comme un feu. Vous vous êtes amassé des trésors de colère pour les derniers jours.
Золото ваше та срі́бло поіржа́віло, а їхня іржа буде сві́дчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!
4 Voilà que le salaire des ouvriers qui ont moissonné vos champs, et dont vous les avez frustrés, élève la voix, et leur clameur a pénétré jusqu’au Seigneur Sabaoth.
Ось голосить заплата, що ви затримали в робі́тників, які жали на ваших полях, — і голосі́ння женці́в досягли́ вух Господа Савао́та!
5 Vous avez vécu sur la terre dans les délices et les voluptés, et vous avez nourri vos cœurs comme en un jour de sacrifice.
Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої ви́годували, немов би на день зако́лення.
6 Vous avez condamné et tué le Juste, et il ne vous a point résisté.
Ви Праведного засудили й убили, — Він вам не проти́вився!
7 Soyez donc patients, mes frères, jusqu’à l’avènement du Seigneur. Voyez, le laboureur espère recueillir le fruit précieux de la terre, attendant patiemment jusqu’à ce qu’il reçoive ce lui de la première et de l’arrière-saison.
Отож, браття, довготерпіть аж до при́ходу Господа! Ось чекає рільни́к дорогоцінного пло́ду землі, довготе́рпить за нього, аж поки оде́ржить дощ ранній та пізній.
8 Soyez donc patients, vous aussi, et affermissez vos cœurs; car l’avènement du Seigneur est proche.
Довготерпі́ть же й ви, зміцніть серця ваші, бо набли́зився при́хід Господній!
9 Ne vous plaignez point les uns des autres, mes frères, afin que vous ne soyez pas condamnés. Voilà que le juge est à la porte.
Не нарікайте один на о́дного, браття, щоб вас не засу́джено, — он Суддя стоїть перед дверима!
10 Prenez, mes frères, pour exemple de mort cruelle, de souffrances et de patience, les prophètes qui ont parlé au nom du Seigneur.
Візьміть, браття, пророків за при́клад стражда́ння та довготерпі́ння, — вони промовляли Господнім Ім'я́м!
11 Voyez, nous appelons heureux ceux qui ont souffert. Vous avez appris la patience de Job, et vu la fin du Seigneur; combien le Seigneur est miséricordieux et clément.
Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йо́вове терпі́ння та бачили Господній кінець його́, що „ве́льми Господь милости́вий та щедрий“.
12 Mais avant tout, mes frères, ne jurez ni par le ciel, ni par la terre, et ne faites aucun autre serment que ce soit. Que tout discours soit: Oui, oui; non, non; afin que vous ne tombiez pas sous le jugement.
А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: „Так, так“та „Ні, ні“, щоб не впасти вам в о́суд.
13 Quelqu’un de vous est-il triste? qu’il prie. Est-il content? qu’il chante des cantiques.
Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми́!
14 Quelqu’un parmi vous est-il malade? qu’il appelle les prêtres de l’Eglise, et qu’ils prient sur lui, l’oignant d’huile au nom du Seigneur;
Чи хворі́є хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намасти́вши його оливою в Господнє Ім'я́,
15 Et la prière de la foi sauvera le malade, et le Seigneur le soulagera, et s’il a des péchés, ils lui seront remis.
і молитва віри вздоро́вить недужого, і Господь його піді́йме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.
16 Confessez donc vos péchés l’un à l’autre, et priez les uns pour les autres, afin que vous soyez sauvés; car la prière assidue du juste peut beaucoup.
Отже, признава́йтесь один перед о́дним у своїх про́гріхах, і моліться один за о́дного, щоб вам уздоро́витись. Бо дуже могутня ре́вна молитва праведного!
17 Elie était un homme semblable à nous, passible; cependant il pria avec instance qu’il ne plût point sur la terre, et il ne plut pas pendant trois ans et six mois.
Ілля́ був люди́на, подібна до нас при́страстями, і він помолився молитвою, щоб дощу́ не було́, — і дощу не було́ на землі аж три роки й шість місяців...
18 Et il pria de nouveau, et le ciel donna de la pluie, et la terre donna son fruit.
І він знов помолився, — і дощу́ дало́ небо, а земля вродила свій плід!
19 Mes frères, si quelqu’un de vous s’égare de la vérité, et que quelqu’un l’y ramène,
Бра́ття мої, — коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,
20 Il doit savoir que celui qui ramènera un pécheur de l’égarement de sa voie, sauvera son âme de la mort, et couvrira une multitude de péchés.
хай знає, що той, хто грішника навернув від його блу́дної дороги, той душу його спасає від смерти та бе́зліч гріхів покриває!
