Galates 4
1 Je dis de plus: Tant que l’héritier est enfant, il ne diffère point d’un serviteur, quoiqu’il soit maître de tout.
Тож кажу́ я: поки спадкоє́мець дити́на, — він нічим від раба не різни́ться, хоч він пан над усім,
2 Mais il est sous des tuteurs et des curateurs jusqu’au temps marqué par son père.
але під опікуна́ми та керівника́ми знаходиться він аж до ча́су, що визначив ба́тько.
3 Ainsi, nous aussi, quand nous étions enfants, nous étions asservis aux premiers éléments du monde.
Так і ми, — поки дітьми́ були, то були поневолені стихі́ями світу.
4 Mais lorsqu’est venue la plénitude du temps, Dieu a envoyé son Fils, formé d’une femme, soumis à la loi,
Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,
5 Pour racheter ceux qui étaient sous la loi, pour que nous reçussions l’adoption des enfants.
щоб викупити підзако́нних, щоб усино́влення ми прийняли́.
6 Et parce que vous êtes enfants, Dieu a envoyé dans vos cœurs l’Esprit de son Fils criant: Abba, Père!
А що ви сини́, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: „Авва, Отче!“
7 Ainsi nul n’est plus serviteur, mais fils. Que s’il est fils, il est aussi héritier par Dieu.
Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоє́мець Божий через Христа.
8 Autrefois, à la vérité, ignorant Dieu, vous étiez asservis à ceux qui par leur nature ne sont pas dieux.
Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти бога́ми вони не були́.
9 Mais maintenant que vous connaissez Dieu, ou plutôt que vous êtes connus de Dieu, comment retournez-vous à ces faibles et pauvres éléments, auxquels vous voulez de nouveau vous asservir?
А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?
10 Vous observez certains jours, certains mois, certains temps, et certaines années.
Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на по́ри та ро́ки.
11 Je crains pour vous d’avoir en vain travaillé parmi vous.
Я боюся за вас, чи не да́рмо я працював коло вас?.
12 Soyez comme moi, parce que moi j’ai été comme vous, je vous en conjure, mes frères: vous ne m’avez offensé en rien.
Прошу́ я вас, браття, — будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покри́вдили!
13 Au contraire, vous savez que je vous ai autrefois annoncé l’Evangile dans la faiblesse de la chair; or, cette épreuve à laquelle vous avez été mis à cause de ma chair,
І знаєте ви, що в не́мочі тіла я перше звіщав вам Єва́нгелію,
14 Vous ne l’avez ni méprisée ni repoussée, mais vous m’avez reçu comme un ange de Dieu, comme le Christ Jésus.
ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!
15 Où donc est votre bonheur? Car je vous rends ce témoignage que, s’il eût été possible, vous vous seriez arraché les yeux et vous me les auriez donnés.
Тож де ваше тодішнє блаже́нство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали́ б!
16 Je suis donc devenu votre ennemi en vous disant la vérité?
Чи ж я став для вас ворогом, правду гово́рячи вам?
17 Ils vous montrent un attachement qui n’est pas bon, car ils veulent vous éloigner de nous, afin que vous vous attachiez à eux.
Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хо́чуть, щоб ви пильнували про них.
18 Au reste, attachez-vous au bien pour le bien, en tout temps, et non pas seulement lorsque je suis présent parmi vous.
То добре, — пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як прихо́джу до вас.
19 Mes petits enfants, pour qui je sens de nouveau les douleurs de l’enfantement, jusqu’à ce que le Christ soit formé en vous,
Ді́тки мої, — я зно́ву для вас терплю́ муки поро́ду, поки образ Христа не віді́б'ється в вас!
20 Je voudrais être maintenant près de vous, et changer mon s langage, car je suis embarrassé I à votre égard.
Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я су́мнів за вас.
21 Dites-moi, vous qui voulez? être sous la loi, n’avez-vous pas lu la loi?
Скажіть мені ви, що хочете бути під Зако́ном: чи не слухаєтесь ви Зако́ну?
22 Car il est écrit: Abraham eut deux fils, l’un de la servante, et l’autre de la femme libre.
Бо написано: „Мав Авраам двох синів, одно́го від рабині, а другого від вільної“.
23 Mais celui de la servante naquit selon la chair, et celui de la femme libre, en vertu de la promesse.
Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, — за обі́тницею.
24 Ce qui a été dit par allégorie. Car ce sont les deux alliances: l’une sur le mont Sina, engendrant pour la servitude, est Agar;
Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сіна́й, що в ра́бство народжує, а він — то Аґа́р.
25 Car Sina est une montagne d’Arabie, qui a du rapport avec la Jérusalem d’à présent, laquelle est esclave avec ses enfants:
Бо Аґа́р — то гора Сіна́й в Ара́бії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у ра́бстві з своїми дітьми́.
26 Tandis que la Jérusalem d’en haut est libre; c’est elle qui est notre mère.
А ви́шній Єрусали́м — вільний, він мати всім нам!
27 Car il est écrit: Réjouis-toi, stérile, qui n’enfantes point; pousse des cris de jubilation et d’allégresse, toi qui ne deviens pas mère; parce que les fils de la délaissée seront plus nombreux que les fils de celle qui a un mari.
Бо написано: „Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в поро́ді не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!“
28 Nous donc, mes frères, nous sommes, comme Isaac, les enfants de la promesse.
А ви, браття, діти обі́тниці за Ісаком!
29 Mais comme alors celui qui était né selon la chair persécutait celui qui l’était selon l’esprit, de même encore aujourd’hui.
Але як і тоді, — хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
30 Mais que dit l’Ecriture? Chasse la servante et son fils; car le fils de la servante ne sera pas héritier avec le fils de la femme libre.
Та що каже Писа́ння? „Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкува́ти син рабині ра́зом із сином вільної“.
31 Ainsi, mes frères, nous ne sommes pas les fils de la servante, mais de la femme libre; et c’est par cette liberté que le Christ nous a rendus libres.
Тому́, браття, не сини́ ми рабині, але вільної!
