Actes 19
1 Or il arriva pendant qu’Apollo était à Corinthe, que Paul, ayant parcouru les provinces supérieures, vint à Ephèse et y trouva quelques disciples,
Стало ся ж, як був Аполос у Коринті, пройшовши Павел верхні сторони, прибув у Єфес, і, знайшовши деяких учеників,
2 Et il leur demanda: Avez-vous reçu l’Esprit-Saint depuis que vous croyez? Ils lui répondirent: S’il y a un Esprit-Saint, nous ne l’avons pas même ouï dire.
рече до них: Чи прийняли ви Духа сьвятого, увірувавши? Вони ж казали йому: Ба й не чували, чи є Дух сьвятий.
3 Et lui leur repartit: De quel baptême avez-vous donc été baptisés? Ils répondirent; Du baptême de Jean.
І рече до них: У що ж ви хрестились? Вони ж казали: В Йоанове хрещеннє.
4 Alors Paul répliqua: Jean a baptisé le peuple du baptême de pénitence, leur disant de croire en celui qui devait venir après lui, c’est-à-dire en Jésus-Christ.
Рече ж Павел: Йоан хрестив хрещеннєм покаяння, глаголючи людям, щоб у Грядущого за ним вірували, се єсть в Христа Ісуса.
5 Ces paroles entendues, ils furent baptisés au nom du Seigneur Jésus.
Почувши ж се, хрестились в імя Господа Ісуса.
6 Et après que Paul leur eut imposé les mains, l’Esprit-Saint descendit sur eux, et ils parlaient diverses langues, et prophétisaient.
І, як положив на них Павел руки, зійшов Дух сьвятий на них, і заговорили мовами, і пророкували.
7 Ils étaient en tout environ douze.
Було ж усїх до дванайцяти чоловік.
8 Alors étant entrés dans la synagogue, il y parla avec assurance pendant trois mois, disputant et les persuadant du royaume de Dieu.
Увійшовши ж у школу, промовляв одважно три місяцї, розмовляючи і доводячи про царство Боже.
9 Et, comme quelques-uns s’endurcissaient et ne croyaient point, maudissant la voie du Seigneur devant la multitude, il s’éloigna d’eux, et en sépara ses disciples; il disputait tous les jours dans l’école d’un certain Tyran.
Як же деякі закаменіли, й не слухали, злословлячи путь (Господень) перед народом, відступив од них і відлучив учеників, та й що-дня розмовляв в школї одного Тирана.
10 Or c’est ce qui se fit pendant deux ans; de sorte que tous ceux qui demeuraient en Asie, Juifs et gentils, entendirent la parole du Seigneur.
Се діялось два роки, так що всї, що проживали в Азиї, слухали слово Господа Ісуса, - Жиди й Єленяне.
11 Et Dieu faisait, par la main de Paul, des miracles extraordinaires;
І не малі чудеса робив Бог руками Павловими,
12 Au point même que l’on mettait sur les malades des mouchoirs et des tabliers qui avaient touché son corps, et ils étaient guéris de leurs maladies, et les esprits mauvais sortaient.
так що на недужих вкладали з тіла його хустки або рушники, й покидали їх недуги, й злі духи виходили з них.
13 Or quelques Juifs exorcistes, qui allaient de côté et d’autre, tentèrent d’invoquer le nom de Jésus sur ceux qui avaient en eux des esprits mauvais, disant: Je vous adjure par le Jésus que Paul prêche.
Почали ж деякі з тиняючих ся Жидів-заклинателів іменувати над маючими духів лукавих імя Господа і Ісуса, говорячи: Заклинаємо вас Ісусом, котрого Павел проповідує.
14 C’étaient sept fils de Scéva, Juif et prince des prêtres, qui faisaient cela.
Було ж якихсь сім синів Скеви Жидовина архиєрея, що се робили.
15 Mais l’esprit mauvais, répondant, leur dit: Je connais Jésus, et je sais qui est Paul; mais vous, qui êtes-vous?
Та дух лукавий озвавшись, казав: Ісуса знаю, і Павла знаю; ви ж хто такі?
16 Et l’homme en qui était le plus mauvais démon s’élança sur eux, et, s’étant rendu maître de deux d’entre eux, il les maltraita de telle sorte, qu’ils s’enfuirent de cette maison, nus et blessés.
І кинувсь на них чоловік, що в йому був дух лукавий, і, опанувавши їх, подужав їх так, що нагі й зранені повтікали з того дому.
17 Cela fut connu de tous les Juifs et gentils qui habitaient Ephèse; et la crainte s’empara d’eux tous, et le nom du Seigneur Jésus était glorifié.
Стало ся ж се відоме всїм Жидам і Єленянам, що жили в Єфесї; і попав страх на всіх їх, і величано імя Господа Ісуса.
18 Beaucoup d’entre les croyants venaient, confessant, et déclarant ce qu’ils avaient fait.
І многі з вірних приходили, і визнавали, і виявляли учинки свої.
19 Et beaucoup aussi de ceux qui avaient exercé les arts curieux, apportèrent leurs livres, et les brûlèrent en présence de tous; et le prix en ayant été supputé, on trouva la somme de cinquante mille deniers.
Доволі ж багато з тих, що робили чари, позносивши книги свої, попалили перед усїма; і злічено ціну їх, і налїчено пятьдесять тисяч срібняків.
20 Ainsi croissait et s’affermissait puissamment la parole de Dieu.
Так потужно росло слово Господнє і укріплялось.
21 Ces choses accomplies, Paul résolut, par un mouvement de l’Esprit-Saint, la Macédoine et l’Achaïe traversées, d’aller à Jérusalem, disant: Après que j’aurai été là, il faut que je voie Rome aussi.
Як же се сповнилось, постановив Павел у дусї, пройшовши через Македонию та Ахаю, ійти в Єрусалим, говорячи, що, побувши там, мушу й Рим побачити.
22 Et envoyant en Macédoine deux de ceux qui l’assistaient, Timothée et Eraste, il demeura lui-même quelque temps en Asie.
Піславши ж у Македонию двох послугуючих йому, Тимотея та Єраста, сам пробув ся) час ув Азиї.
23 Mais il survint en ce temps-là, un grand trouble au sujet de la voie du Seigneur.
Стала ся ж часу того немала трівога про Господень путь.
24 Car un certain orfèvre, du nom de Démétrius, qui, faisant en argent de petits temples de Diane, procurait un gain considérable aux ouvriers,
Один бо, на ймя Димитрий, золотар, що робив срібні храми Артемиди, давав ремесникам немалий заробіток.
25 Les ayant assemblés, avec d’autres qui faisaient de ces sortes d’ouvrages, il dit: Hommes, vous savez que c’est de cette industrie que vient notre gain;
Зібравши їх і инших сього дїла робітників, каже: Люде, ви знаєте, що з сього заробітку прожиток наш;
26 Et vous voyez et entendez dire que ce Paul ayant persuadé non seulement Ephèse, mais presque toute l’Asie, il a détourné une grande multitude, disant: Ils ne sont pas dieux ceux qui sont faits par des mains.
та бачите й чуєте, що не то в Єфесї, а мало не по всій Азиї сей Павел, пересьвідчивши, одвернув багато народу, говорячи, що нема богів рукотворних.
27 Or, non seulement nous courons risque que notre métier soit décrié, mais que le temple même de la grande Diane tombe dans le mépris, et que s’anéantisse insensiblement la majesté de celle que toute l’Asie et le monde entier révère.
І не тільки се ремеслу нашому грозить, прийти в упадок, та щоб і храм великої богині Артемиди не обернувсь у нїщо, і не пропало величче тієї, котрій вся Азия і вселенна покланяєть ся.
28 Ce discours entendu, ils furent remplis de colère, et ils s’écrièrent, disant: Grande est la Diane des Ephésiens!
Вислухавши се і сповнившись гнївом, закричали, говорячи: Велика Артемида Єфеська!
29 La ville fut aussitôt remplie de confusion, et ils firent irruption dans le théâtre, y entraînant Gaïus et Aristarque, macédoniens, compagnons de voyage de Paul.
І ввесь город був повен заколоту; і кинулись однодушне до театру, схопивши Гайя та Аристарха, Македонян, подорожніх товаришів Павлових.
30 Or Paul, voulant pénétrer au milieu du peuple, les disciples ne le permirent pas.
Як же хотів Павел увійти між народ, не пустили його ученики.
31 Quelques-uns aussi des Asiarques, qui étaient ses amis, envoyèrent vers lui, le priant de ne pas se présenter au théâtre;
І деякі з Азийської старшини, бувши йому приятелями, піславши до него, благали, щоб не йшов до театру.
32 Cependant les uns criaient une chose, les autres une autre. Car c’était une réunion confuse, et la plupart ne savaient pourquoi ils étaient assemblés.
Инші ж що инше гукали; була бо громада заколочена, і більша з них (часть) не знала, чого посходились.
33 Cependant on dégagea Alexandre de la foule, à l’aide des Juifs qui le poussaient devant eux. Or Alexandre demanda de la main qu’on fît silence, voulant se défendre devant le peuple.
З народу ж вивели Александра, і Жиди попихали його наперед. Александр же, махнувши рукою, хотів був оправдуватись перед народом.
34 Mais, dès qu’il eut été reconnu pour Juif, tous, d’une seule voix, crièrent pendant environ deux heures: Grande est la Diane des Ephésiens!
Як же довідались, що він Жидовин, то всї гукали в один голос годин зо дві: Велика Артемида ЄФеська!
35 Alors le scribe ayant apaisé la foule, dit: Ephésiens, quel est l’homme qui ignore que la ville d’Ephèse rend un culte à la grande Diane, fille de Jupiter?
Утихомиривши ж писар народ, каже: Мужі ЄФеські, що б то був за чоловік, котрий не знав би, що город ЄФес шануватель великої богині Артемиди і Диопета!
36 Puisque donc on ne peut le contester, il faut que vous soyez calmes, et que vous ne fassiez rien témérairement.
А коли нїчого проти сього не можна сказати, то треба вам угамуватись і нїчого нерозважно не робити.
37 Car vous avez amené ces hommes, qui ne sont ni sacrilèges, ni blasphémateurs de votre déesse.
Привели бо ви чоловіків сих, що ні сьвятого не крали, нї богинї вашої не хулили.
38 Que si Démétrius et les ouvriers qui sont avec lui ont à se plaindre de quelqu’un, il y a des audiences publiques, il existe des proconsuls; qu’ils s’accusent les uns les autres.
Коли ж Димитрий та ремісники що з ним, мають з ким справу, то (на се) судді судять і є старости; нехай позивають один одного.
39 Mais si vous avez quelque autre affaire à proposer, elle pourra se terminer dans une assemblée régulière.
А коли чого иншого допевняєтесь, то у законному зборі розсудить ся.
40 Car nous courons risque d’être accusés de sédition sur ce qui s’est passé aujourd’hui, n’y ayant personne qui donne un motif (que nous puissions justifier) de cet attroupement. Et lorsqu’il eut dit cela, il congédia l’assemblée.
Бо ще опасуємось, щоб не обвинувачено нас за сегоднїшню бучу, не маючи жадної причини, котрою могли б справдити се збіговище.
І, се промовивши, розпустив громаду.
