Actes 16

1 Paul arriva à Derbe, puis à Lystre. Et voilà qu’il s’y trouvait un disciple du nom de Timothée, fils d’une femme juive fidèle et d’un père gentil.

Прийшовже у Дервию та в Листру; і ось був там один ученик, на ймя Тимотей, син однієї жінки, вірної Жидівки, батька ж Грека,

2 Les frères, qui étaient à Lystre et à Icone, rendaient de lui un bon témoignage.

що мав добру славу між братами у Листрі та Ікониї.

3 Paul voulut l’emmener avec lui; il le prit donc et le circoncit à cause des Juifs qui étaient en ces lieux. Car tous savaient que son père était gentil.

Сього схотів Павел узяти з собою; і взявши обрізав його задля Жидів, що були в тих місцях; знали бо всі батька його, що був Грек.

4 Or, en allant par les villes, ils leur recommandaient d’observer les décisions qui avaient été prises par les apôtres et les anciens qui étaient à Jérusalem.

Як же проходили городи, передавали їм хоронити устави, постановлені від апостолів та старших, що в Єріусалимі.

5 Ainsi les Eglises s’affermissaient dans la foi et croissaient en nombre tous les jours.

Церкви ж утверджувались у вірі, і прибували числом що-дня.

6 Mais, comme ils traversaient la Phrygie et le pays de Galatie, il leur fut défendu par l’Esprit-Saint d’annoncer la parole de Dieu dans l’Asie.

Як же пройшли Фригию та Галацьку сторону, заборонив їм сьвятий Дух промовляти слово в Азиї.

7 Etant venus en Mysie, ils tentèrent d’aller en Bithynie; mais l’Esprit de Jésus, ne le leur permit pas.

Прийшовши ж в Мисию, поривались ійти в Витинию, і не пустив їх Дух.

8 Lorsqu’ils eurent traversé la Mysie, ils descendirent à Troas;

Перейшовши ж Мисию, прийшли в Трояду.

9 Et Paul eut, la nuit, une vision: Un certain homme de Macédoine se tenait devant lui, le priant et disant: Passe en Macédoine, et secours-nous.

І явилось уночі видїннє Павлу: стояв один чоловік Македонець, благаючи його й говорячи: Прийшовши в Македонцю, поможи нам.

10 Aussitôt qu’il eut en cette vision, nous cherchâmes à partir pour la Macédoine, assurés que Dieu nous appelait à y prêcher l’Evangile.

Як же видїннє увидїв, забажали ми зараз іти в Македонцю, зрозумівши, що Господь покликав нас благовіствувати їм.

11 Nous étant donc embarqués à Troas, nous vînmes droit à Samothrace, et le jour suivant à Néapolis,

Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию, другого ж дня в Неаполь,

12 Et de là à Philippes, colonie qui est la première ville de cette partie de la Macédoine. Or nous demeurâmes quelques jours à conférer dans cette ville.

а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї - осада. Пробували ж ми в сьому городі кілька днїв.

13 Le jour du sabbat, nous sortîmes hors de la porte près du fleuve, où il paraissait que se faisait la prière; et, nous asseyant, nous parlâmes aux femmes qui s’étaient assemblées.

А субітнього дня вийшли геть а города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посідавши говорили до жінок, що посходились.

14 Et une femme, nommée Lydie, marchande de pourpre de la ville de Thyatire, et servant Dieu, nous écouta; et le Seigneur ouvrit son cœur pour prêter attention à ce que disait Paul.

І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголанє від Павла.

15 Lorsqu’elle eut été baptisée, elle et sa maison, elle nous pria, disant: Si vous m’avez jugée fidèle au Seigneur, entrez dans ma maison, et demeurez-y. Et elle nous y força.

Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.

16 Or il arriva qu’allant à la prière, nous rencontrâmes une jeune fille ayant un esprit de python, laquelle apportait un grand gain à ses maîtres, en devinant.

Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи.

17 Cette jeune fille nous suivant, Paul et nous, criait, disant: Ces hommes sont des serviteurs du Dieu Très-Haut, qui vous annoncent la voie du salut.

Ся, йдучи слїдом за Павлом та. за нами, покликувала, кажучи: Сї люде - слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.

18 Elle fit cela pendant bien des jours. Cependant Paul, le souffrant avec peine, et se retournant, dit à l’esprit: Je te commande, au nom de Jésus-Christ, de sortir d’elle. Et il sortit à l’heure même.

Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.

19 Mais ses maîtres, voyant que l’espoir de leur gain était perdu, se saisirent de Paul et de Silas, et les conduisirent sur la place publique devant les autorités;

Видївши ж пани її, що пропала надія заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.

20 Et les présentant aux magistrats, ils dirent: Ces hommes troublent notre ville, attendu que ce sont des Juifs,

І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,

21 Qui enseignent des pratiques qu’il ne nous est pas permis de recevoir ni de suivre, puisque nous sommes Romains.

і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.

22 Et le peuple courut sur eux; et les magistrats, leurs vêtements déchirés, ordonnèrent qu’ils fussent déchirés de verges.

І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звеліли бити їх.

23 Et, quand on les eut chargés d’un grand nombre de coups, ils les envoyèrent en prison, ordonnant au geôlier de les garder soigneusement.

І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх

24 Le geôlier, ayant reçu cet ordre, les mit dans la prison basse, et serra leurs pieds dans les ceps.

Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.

25 Or, au milieu de la nuit, Paul et Silas priant, louaient Dieu; et ceux qui étaient dans la prison, les entendaient.

О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.

26 Tout-à-coup il se fit un grand tremblement de terre, de sorte que les fondements de la prison furent ébranlés. Et aussitôt toutes les portes s’ouvrirent, et les liens de tous les prisonniers furent brisés.

Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.

27 Alors, réveillé et voyant les portes de la prison ouvertes, le geôlier tira son épée, et il voulait se tuer, pensant que les prisonniers s’étaient enfuis.

Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відтинені двері темниці, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтікали вязники.

28 Mais Paul cria d’une voix forte, disant: Ne te fais pas de mal, car nous sommes tous ici.

Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нічого лихого, всї бо ми тут.

29 Et le geôlier, ayant demandé de la lumière, entra; et, tout tremblant, il tomba aux pieds de Paul et de Silas;

Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сиди,

30 Et les faisant sortir, il demanda: Seigneurs, que faut-il que je fasse pour être sauvé?

а, вивівши їх геть, каже: Добродії, що менї робити, щоб спастись?

31 Ils lui répondirent: Crois au Seigneur Jésus, et tu seras sauvé, toi et ta maison.

Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.

32 Et ils lui annoncèrent la parole du Seigneur, à lui et à tous ceux qui étaient dans sa maison.

І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його.

33 Et lui, les prenant à cette même heure de la nuit, il lava leurs plaies, et il fut baptisé, lui et toute sa maison, aussitôt après.

І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.

34 Puis, les ayant conduits chez lui, il leur servit à manger; et il se réjouit avec toute sa maison de ce qu’il avait cru en Dieu.

І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся з усїм домом, увірувавши в Бога.

35 Lorsqu’il fit jour, les magistrats envoyèrent les licteurs, disant: Laisse aller ces hommes.

Як же настав день, прислали воїводи наличників, кажучи: Відпусти людей сих.

36 Aussitôt le geôlier rapporta ces paroles à Paul: Les magistrats ont mandé de vous relâcher; maintenant donc, sortez et allez en paix.

Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;

37 Mais Paul dit aux licteurs: Après nous avoir publiquement déchirés de verges, sans jugement, nous, citoyens romains, ils nous ont mis en prison, et maintenant ils nous renvoient en secret? Il n’en sera pas ainsi, mais qu’ils viennent,

Павел же рече: Бивши нас прилюдно неосуджених людей римських, повкидали в темницю, а тепер потай нас виганяють? Нї бо, а нехай самі, прийшовши, виведуть нас.

38 Et nous délivrent eux-mêmes. Les licteurs rapportèrent donc ces paroles aux magistrats. Or ceux-ci furent saisis de crainte, ayant appris qu’ils étaient Romains.

Звістили ж воїводам паличники слова сї; і перелякались, почувши, дцо вони Римляне.

39 Ils vinrent donc les supplier; et les faisant sortir, ils les prièrent de se retirer de la ville.

І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.

40 Or, sortant de la prison, ils allèrent chez Lydie; et ayant vu les frères, ils les consolèrent et partirent.

І, вийшовши вони з темницї, прийшли до Лидиї, і, побачивши братів, утішили їх, та й пійшли.