Actes 11
1 Or les apôtres et les frères, qui étaient en Judée, apprirent que les gentils aussi avaient reçu la parole de Dieu.
Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.
2 Et, lorsque Pierre fut revenu à Jérusalem, ceux de la circoncision disputaient contre lui,
І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,
3 Disant: Pourquoi es-tu entré chez des hommes incirconcis, et as-tu mangé avec eux?
кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“
4 Et Pierre commença à leur exposer les choses par ordre, disant:
Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
5 J’étais dans la ville de Joppé, priant, et dans un ravissement d’esprit, je vis comme une grande nappe suspendue par les quatre coins, qu’on abaissait du ciel, et qui vint jusqu’à moi.
„Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
6 En la considérant attentivement, je vis les quadrupèdes de la terre, et les bêtes sauvages, et les reptiles, et les oiseaux du ciel.
Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
7 Et j’entendis une voix qui me disait: Tue et mange.
І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“
8 Et je répondis: Nullement, Seigneur; car jamais rien d’impur ou de souillé n’entra dans ma bouche.
А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“
9 Et la voix du ciel me dit une seconde fois: Ce que Dieu a purifié, ne l’appelle pas impur.
І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“
10 Cela fut fait par trois fois, et tout rentra dans le ciel.
І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
11 Et voilà qu’aussitôt trois hommes, envoyés vers moi de Césarée, s’arrêtèrent devant la maison où j’étais.
І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.
12 Et l’Esprit me dit d’aller avec eux sans hésiter. Les six frères que voici vinrent avec moi, et nous entrâmes dans la maison de cet homme.
І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
13 Or il nous raconta comment il avait vu dans sa maison un ange qui s’était présenté et lui avait dit: Envoie à Joppé et fais venir Simon, qui est surnommé Pierre;
І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,
14 Il le dira des paroles par lesquelles tu seras sauvé, toi et toute ta maison.
він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.
15 Lorsque j’eus commencé de parler, l’Esprit descendit sur eux comme sur nous au commencement.
А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.
16 Alors je me souvins de la parole du Seigneur, lorsqu’il disait: Jean a baptisé dans l’eau; mais vous, vous serez baptisés dans l’Esprit-Saint.
І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.
17 Si donc Dieu leur a donné la même grâce qu’à nous, qui avons cru au Seigneur Jésus-Christ; qui étais-je, moi, pour m’opposer à Dieu?
Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“
18 Ces choses entendues, ils se turent, et glorifièrent Dieu, disant: Dieu a donc accordé la pénitence aux gentils aussi, pour qu’ils aient la vie.
І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“
19 Cependant ceux qui avaient été dispersés par la persécution qui s’était élevée au temps d’Etienne, avaient passé jusqu’en Phénicie, en Chypre, et à Antioche, n’annonçant la parole qu’aux Juifs seulement.
А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.
20 Mais il y avait parmi eux quelques hommes de Chypre et de Cyrène, qui, étant entrés dans Antioche, parlaient aux Grecs, leur annonçant le Seigneur Jésus.
А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.
21 Et la main du Seigneur était avec eux; et un grand nombre crurent et se convertirent au Seigneur.
І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
22 Or, lorsque le bruit en fut venu jusqu’aux oreilles de l’Eglise de Jérusalem, ils envoyèrent Barnabé à Antioche,
І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.
23 Lequel, lorsqu’il fut arrivé et qu’il eut vu la grâce de Dieu, se réjouit; et il les exhortait tous à persévérer, d’un cœur ferme, dans le Seigneur;
А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
24 Car c’était un homme bon, plein de l’Esprit-Saint et de foi. Ainsi une grande multitude s’attacha au Seigneur.
Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!
25 Barnabé partit ensuite pour Tarse, afin de chercher Paul; et, l’ayant trouvé, il l’amena à Antioche.
Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.
26 Et pendant une année entière ils demeurèrent dans cette Eglise, et y enseignèrent une foule nombreuse; en sorte que ce fut à Antioche que les disciples reçurent pour la première fois le nom de Chrétiens.
А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.
27 Or, en ces jours-là, des prophètes vinrent de Jérusalem à Antioche;
Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.
28 Et l’un d’eux, du nom d’Agabus, se levant, annonçait, par l’Esprit-Saint, qu’il y aurait une grande famine dans tout l’univers; laquelle, en effet, arriva sous Claude.
І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.
29 Et les disciples résolurent d’envoyer, chacun suivant ce qu’il possédait, des aumônes aux frères qui habitaient dans la Judée;
Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
30 Ce qu’ils firent, en effet, les envoyant aux anciens par les mains de Barnabé et de Saul.
Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.
