2 Pierre 2
1 Mais il y a eu aussi de faux prophètes dans le peuple, comme il y aura également parmi vous des maîtres menteurs, qui introduiront des sectes de perdition, et renieront le Seigneur qui nous a rachetés, attirant sur eux une prompte perdition.
А між людом були́ й неправдиві пророки, як і бу́дуть між вас учителі неправдиві, що впрова́дять згубні єресі, відречу́ться від Влади́ки, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.
2 Et beaucoup verront leurs dérèglements, et par eux la voie de la vérité sera blasphémée.
І багато-хто пі́дуть за пожадливістю їхньою, а через них доро́га правдива знева́житься.
3 Et, dans leur avarice, ils trafiqueront de vous au moyen de paroles artificieuses: leur jugement déjà ancien n’est pas interrompu, ni leur perte endormie.
І в заже́рливості вони бу́дуть ловити вас словами обле́сними. Суд на них відда́вна не ба́риться, а їхня загибіль не дрімає!
4 Car si Dieu n’a pas épargné les anges qui ont péché; mais si, chargés des chaînes de l’enfer et précipités dans l’abîme, il les a livrés afin d’être tourmentés et réservés pour le jugement; (Tartaroō g5020)
Бо як Бог анголі́в, що згрішили, не помилував був, а в кайда́нах те́мряви вкинув до а́ду, і передав зберігати на суд; (Tartaroō g5020)
5 S’il n’a pas épargné l’ancien monde, mais n’a sauvé que sept personnes avec Noé, prédicateur de la justice, amenant le déluge sur le monde des impies;
і Він не помилував першого світу, а зберіг само во́сьмого Но́я, проповідника праведности, і навів пото́п на світ безбожних;
6 Si, réduisant en cendres les villes de Sodome et de Gomorrhe, il les a condamnées à la ruine: exemple pour ceux qui vivraient dans l’iniquité;
і міста́ Содо́м і Гомо́рру спопели́в, засудивши на зни́щення, і дав при́клада для майбутніх безбожників,
7 Si enfin il a délivré le juste Lot opprimé de l’outrage des infâmes et de leur vie dissolue.
а врятував праведного Ло́та, змученого поводженням розпусних людей, —
8 (Car il était pur de ses yeux et de ses oreilles, habitant cependant au milieu de ceux qui tourmentaient chaque jour son âme juste par leurs œuvres détestables),
бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, ба́чачи й чуючи вчинки безбожні, —
9 C’est que le Seigneur sait délivrer les justes de la tentation, et réserver les méchants au jour du jugement pour être tourmentés;
то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,
10 Et surtout ceux qui suivent la chair dans sa convoitise d’impureté, qui méprisent les puissances, sont audacieux, épris d’eux-mêmes, et ne craignent point d’introduire des sectes, en blasphémant;
а надто тих, хто ходить за нечистими пожадли́востями тіла та погорджує вла́дою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,
11 Tandis que les anges, quoiqu’ils soient supérieurs en force et en puissance, ne portent point les uns contre les autres des jugements de malédiction.
хоч анголи́, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа знева́жливого суду на них.
12 Mais ceux-ci, comme des animaux sans raison, destinés naturellement à devenir une proie et à périr, blasphémant ce qu’ils ne connaissent pas, périront dans leur corruption,
Вони, немов звірина́ нерозумна, зроджена природою на зло́влення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,
13 Recevant ainsi le salaire de l’iniquité, regardant comme jouissance les plaisirs d’un jour: souillures et saletés, regorgeant de délices, dissolus dans leurs festins avec vous;
і при́ймуть запла́ту за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за ро́зкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкету́ючи з вами.
14 Ayant les yeux pleins d’adultère et d’un péché qui ne cesse jamais; attirant les âmes inconstantes; ayant le cœur exercé à l’avarice; fils de malédiction;
Їхні очі напо́внені пере́любом та гріхом безупинним; вони зва́блюють душі незмі́цнені; вони, діти прокляття, мають серце, привче́не до заже́рливости.
15 Laissant la voie droite, ils se sont égarés en suivant la voie de Balaam de Bosor, qui aima le prix de l’iniquité,
Вони покинули про́сту дорогу та й заблудили, і пішли слідо́м за Валаа́мом Бео́ровим, що полюбив нагороду несправедливости,
16 Mais qui reçut le châtiment de sa folie: une bête de somme muette, parlant d’une voix humaine, réprima la démence du prophète.
але був докорений у своїм беззако́нні: німа під'яре́мна ослиця проговорила лю́дським голосом, та й бе́зум пророка спинила.
17 Ceux-là sont des fontaines sans eau, des nuées agitées par les tourbillons; l’obscurité profonde des ténèbres leur est réservée.
Вони — джере́ла безводні, хмари, бурею гнані; для них пригото́ваний мо́рок те́мряви!
18 Car parlant le langage orgueilleux de la vanité, ils attirent par les désirs de la chair de luxure ceux qui peu de temps auparavant se sont retirés des hommes vivant dans l’erreur.
Бо, висло́влюючи марне́ базі́кання, вони зваблюють пожадливістю ті́ла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.
19 Ils leurs promettent la liberté, quoiqu’ils soient eux-mêmes esclaves de la corruption; car on est esclave de celui par qui on a été vaincu.
Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.
20 Si donc après avoir cherché un refuge contre les souillures du monde, dans la connaissance de Notre Seigneur et Sauveur Jésus-Christ, et s’y être engagés de nouveau, ils sont vaincus, leur dernier état devient pire que le premier.
Бо коли хто втече від нечистости світу через пізна́ння Господа й Спасителя Ісуса Христа, а пото́му знов заплутуються ними та перемагаються, — то останнє буває для них гірше першого.
21 Il eût mieux valu pour eux de ne pas connaître la voie de la justice, que de l’avoir connue et de revenir ensuite en arrière, s’éloignant du saint commandement qui leur avait été donné.
Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від пере́даної їм святої заповіді!
22 Car il leur est arrivé ce que dit un proverbe vrai: Le chien est retourné à son vomissement; et: Le pourceau lavé s’est vautré de nouveau dans la boue.
Бо їм трапилося за правдивою при́казкою: „Вертається пес до своєї блюво́тини“, та: „Помита свиня йде валятися в калюжу“.
