1 Pierre 2
1 Ainsi, vous dépouillant de toute malice et de toute fraude, des dissimulations, des envies et des médisances,
Отож, відкладіть усяку зло́бу, і всякий пі́дступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
2 Comme des enfants qui viennent de naître, désirez ardemment un lait spirituel et pur, afin que par lui vous croissiez pour le salut;
і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння,
3 Si toutefois vous avez goûté comme le Seigneur est doux.
якщо ви спро́бували, що добрий Госпо́дь.
4 Et vous approchant de lui, pierre vivante, rejetée des hommes, mais choisie et honorée de Dieu,
Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
5 Soyez vous-mêmes posés sur lui, comme pierres vivantes, maison spirituelle, sacerdoce saint, pour offrir des hosties spirituelles, agréables à Dieu par Jésus-Christ.
І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
6 C’est pourquoi on trouve dans l’Écriture: Voici que je pose en Sion la pierre du sommet d’un angle, choisie, précieuse; et quiconque aura foi en elle ne sera point confondu.
Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“!
7 Ainsi, c’est un honneur pour vous qui croyez; mais pour les incrédules, elle est la pierre qu’ont rejetée ceux qui bâtissaient, et qui est devenue un sommet d’angle,
Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“,
8 Une pierre d’achoppement et de scandale pour ceux qui se heurtent contre la parole, et qui ne croient pas même ce à quoi ils ont été destinés.
і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були.
9 Mais vous êtes, vous, une race choisie, un sacerdoce royal, une nation sainte, un peuple conquis; afin que vous annonciez les grandeurs de celui qui des ténèbres vous a appelés à son admirable lumière:
Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́,
10 Vous, qui autrefois n’étiez point son peuple, mais qui êtes maintenant le peuple de Dieu; vous qui n’aviez point obtenu miséricorde, mais qui maintenant avez obtenu miséricorde.
колись „ненаро́д, “а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані, “а тепер ви помилувані!
11 Mes bien-aimés, je vous conjure de vous abstenir, comme étrangers et voyageurs, des désirs charnels qui combattent contre l’âme;
Благаю вас, любі, як прихо́дьків та подорожніх, щоб ви зде́ржувались від тілесних пожадли́востей, що воюють проти душі.
12 Ayez une bonne conduite parmi les gentils, afin qu’au lieu de vous calomnier comme des malfaiteurs, vous considérant par vos bonnes œuvres, ils glorifient Dieu au jour de sa visite.
Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.
13 Soyez donc soumis à toute créature humaine à cause de Dieu; soit au roi, comme étant au-dessus des autres,
Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому,
14 Soit aux gouverneurs, comme envoyés par lui pour la punition de ceux qui font mal, et la louange des bons;
чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців.
15 Parce que telle est la volonté de Dieu, que pratiquant le bien, vous fassiez taire l’ignorance des hommes insensés;
Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, —
16 Étant libres, non pour faire de votre liberté un voile à votre malice; mais comme des serviteurs de Dieu.
як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі.
17 Rendez honneur à tous; aimez la fraternité; craignez Dieu; honorez le roi.
Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
18 Serviteurs, soyez soumis en toute crainte à vos maîtres, non-seulement bons et modérés, mais même fâcheux.
Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
19 Car c’est un mérite, si en vue de Dieu, quelqu’un supporte des peines, souffrant injustement.
Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи.
20 En effet, quelle gloire y a-t-il, si c’est pour vos fautes que vous supportez les soufflets? Mais si, faisant le bien, vous souffrez patiemment, c’est un mérite devant Dieu.
Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
21 Car c’est à quoi vous avez été appelés, parce que le Christ même a souffert pour nous, vous laissant un exemple, afin que vous suiviez ses traces;
Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його.
22 Lui qui n’a pas commis de péché, et en la bouche de qui n’a pas été trouvée la tromperie;
„Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“
23 Lui qui, étant maudit, ne maudissait point; qui, maltraité, ne menaçait point, mais se livrait à celui qui le jugeait injustement;
Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
24 Lui qui a porté nos péchés dans son propre corps sur le bois, afin que, morts aux péchés, nous vivions à la justice; qui, par ses plaies, vous a guéris.
Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.
25 Car vous étiez comme des brebis égarées; mais vous êtes retournés maintenant au pasteur et à l’évêque de vos âmes.
Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.
