1 Pierre 2

1 Ainsi, vous dépouillant de toute malice et de toute fraude, des dissimulations, des envies et des médisances,

Отже, відкиньте всяке зло, усяке лукавство, лицемірство, заздрощі й усякі наклепи.

2 Comme des enfants qui viennent de naître, désirez ardemment un lait spirituel et pur, afin que par lui vous croissiez pour le salut;

Як новонароджені немовлята, прагніть чистого духовного молока, щоб через нього ви зросли в спасінні,

3 Si toutefois vous avez goûté comme le Seigneur est doux.

якщо ви [дійсно] пізнали, що Господь добрий.

4 Et vous approchant de lui, pierre vivante, rejetée des hommes, mais choisie et honorée de Dieu,

Підходьте до Нього, живого Каменя, відкинутого людьми, але обраного та дорогоцінного перед Богом.

5 Soyez vous-mêmes posés sur lui, comme pierres vivantes, maison spirituelle, sacerdoce saint, pour offrir des hosties spirituelles, agréables à Dieu par Jésus-Christ.

І ви, як живе каміння, будуйте з себе духовний дім, щоб [бути] святим священством і через Ісуса Христа приносити духовні жертви, приємні Богові.

6 C’est pourquoi on trouve dans l’Écriture: Voici que je pose en Sion la pierre du sommet d’un angle, choisie, précieuse; et quiconque aura foi en elle ne sera point confondu.

Бо в Писанні сказано: «Ось Я кладу на Сіоні наріжний Камінь, обраний і коштовний. І хто вірить у Нього, ніколи не буде осоромлений».

7 Ainsi, c’est un honneur pour vous qui croyez; mais pour les incrédules, elle est la pierre qu’ont rejetée ceux qui bâtissaient, et qui est devenue un sommet d’angle,

Отже, для вас Він дорогоцінний, бо ви вірите, а для тих, хто не вірить, «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним Каменем»

8 Une pierre d’achoppement et de scandale pour ceux qui se heurtent contre la parole, et qui ne croient pas même ce à quoi ils ont été destinés.

і «Каменем спотикання і Скелею падіння». Вони спотикаються, бо не вірять Слову. Саме для цього вони й призначені.

9 Mais vous êtes, vous, une race choisie, un sacerdoce royal, une nation sainte, un peuple conquis; afin que vous annonciez les grandeurs de celui qui des ténèbres vous a appelés à son admirable lumière:

Але ви – рід обраний, царське священство, святий народ, люди, які належать Богові, щоб звіщати величні діла Того, Хто покликав вас із темряви до Свого дивовижного світла.

10 Vous, qui autrefois n’étiez point son peuple, mais qui êtes maintenant le peuple de Dieu; vous qui n’aviez point obtenu miséricorde, mais qui maintenant avez obtenu miséricorde.

Колись ви не [були] народом, але тепер ви Божий народ. Колись ви не [були] помилувані, але тепер помилувані.

11 Mes bien-aimés, je vous conjure de vous abstenir, comme étrangers et voyageurs, des désirs charnels qui combattent contre l’âme;

Любі, закликаю вас як чужинців і мандрівників, стримуватися від плотських лихих бажань, які воюють проти душі.

12 Ayez une bonne conduite parmi les gentils, afin qu’au lieu de vous calomnier comme des malfaiteurs, vous considérant par vos bonnes œuvres, ils glorifient Dieu au jour de sa visite.

Поводьтеся добре серед язичників, щоб ті, хто обмовляє вас, як злочинців, побачивши [ваші] добрі діла, прославили Бога в День приходу.

13 Soyez donc soumis à toute créature humaine à cause de Dieu; soit au roi, comme étant au-dessus des autres,

Підкоряйтеся всякій людській владі заради Господа – чи цареві, як володарю,

14 Soit aux gouverneurs, comme envoyés par lui pour la punition de ceux qui font mal, et la louange des bons;

чи намісникам, як посланим від Нього, щоб карати злочинців та хвалити тих, хто робить добро.

15 Parce que telle est la volonté de Dieu, que pratiquant le bien, vous fassiez taire l’ignorance des hommes insensés;

Бо така Божа воля, щоб, роблячи добро, ви приборкували неуцтво нерозумних людей.

16 Étant libres, non pour faire de votre liberté un voile à votre malice; mais comme des serviteurs de Dieu.

[Живіть] як вільні [люди], не як ті, що використовують свободу для прикриття зла, але як раби Бога.

17 Rendez honneur à tous; aimez la fraternité; craignez Dieu; honorez le roi.

Шануйте всіх, любіть братерство, бійтеся Бога, шануйте царя.

18 Serviteurs, soyez soumis en toute crainte à vos maîtres, non-seulement bons et modérés, mais même fâcheux.

Слуги, у повному страху підкоряйтеся не лише добрим і лагідним володарям, але й нечесним.

19 Car c’est un mérite, si en vue de Dieu, quelqu’un supporte des peines, souffrant injustement.

Тому що це достойне похвали, коли хтось через своє сумління [перед] Богом зносить скорботи, страждаючи несправедливо.

20 En effet, quelle gloire y a-t-il, si c’est pour vos fautes que vous supportez les soufflets? Mais si, faisant le bien, vous souffrez patiemment, c’est un mérite devant Dieu.

Адже яка честь терпіти, коли вас б’ють за провини? Коли ж ви терпите й страждаєте, роблячи добро, – це благодать перед Богом.

21 Car c’est à quoi vous avez été appelés, parce que le Christ même a souffert pour nous, vous laissant un exemple, afin que vous suiviez ses traces;

До цього ви були покликані, бо і Христос страждав за вас, залишивши вам приклад, щоб ви йшли Його слідами.

22 Lui qui n’a pas commis de péché, et en la bouche de qui n’a pas été trouvée la tromperie;

«Він не вчинив гріха, і в Його устах не було знайдено підступу».

23 Lui qui, étant maudit, ne maudissait point; qui, maltraité, ne menaçait point, mais se livrait à celui qui le jugeait injustement;

Коли Його ображали, Він не ображав; страждаючи, Він не погрожував, але передав [Себе] Тому, Хто судить справедливо.

24 Lui qui a porté nos péchés dans son propre corps sur le bois, afin que, morts aux péchés, nous vivions à la justice; qui, par ses plaies, vous a guéris.

«Він у Своєму тілі підняв наші гріхи» на хрест, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; «Його ранами ви зцілені».

25 Car vous étiez comme des brebis égarées; mais vous êtes retournés maintenant au pasteur et à l’évêque de vos âmes.

Адже ви були як заблудлі вівці, але тепер повернулися до Пастиря й Єпископа ваших душ.