Jean 11
1 Il y avait un homme malade, nommé Lazare, qui était de Béthanie, le village de Marie et de Marthe, sa soeur.
Був же один, що нездужав Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.
2 Marie était celle qui oignit le Seigneur d'une huile parfumée, et qui lui essuya les pieds avec ses cheveux; et c'était son frère Lazare qui était malade.
Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
3 Les soeurs envoyèrent donc dire à Jésus: Seigneur, voici que celui que tu aimes est malade.
Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.
4 Jésus, ayant entendu ces paroles, dit: Cette maladie n'est pas à la mort, mais elle est pour la gloire de Dieu, afin que le Fils de Dieu soit glorifié par elle.
Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.
5 Or, Jésus aimait Marthe, et sa soeur, et Lazare.
Любив же Ісус Марту, й сестру її, і Лазаря.
6 Lorsqu'il eut appris que celui-ci était malade, il resta encore deux jours dans le lieu où il se trouvait.
Як же почув, що нездужав, тодї зоставсь у тому місці, де був, ще два дні.
7 Après cela, il dit à ses disciples: Retournons en Judée.
Після того ж рече ученикам: Ходїм знов у Юдею.
8 Les disciples lui dirent: Maître, hier encore les Juifs cherchaient à te lapider, et tu retournes au milieu d'eux!
Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
9 Jésus répondit: N'y a-t-il pas douze heures dans le jour? Si quelqu'un marche pendant le jour, il ne bronche point, parce qu'il voit la lumière de ce monde.
Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить удень, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
10 Mais si quelqu'un marche pendant la nuit, il bronche, parce qu'il n'a pas la lumière.
Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
11 Il parla ainsi, puis il ajouta: Lazare, notre ami, s'est endormi; mais je vais le réveiller.
Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
12 Ses disciples lui dirent: Seigneur, s'il dort, il sera guéri.
Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужав.
13 Or, Jésus avait dit cela de la mort de Lazare; mais ils crurent qu'il parlait du sommeil ordinaire.
Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
14 Jésus leur dit alors ouvertement: Lazare est mort.
Тодї ж рече їм Ісус явно: Лазар умер.
15 Et je me réjouis pour vous de ce que je n'étais pas là, afin que vous croyiez; mais allons auprès de lui.
І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходімо до него.
16 Sur quoi Thomas, appelé Didyme, dit aux autres disciples: Allons-y, nous aussi, pour mourir avec lui!
Рече тодї Тома, на прізвище Близняк, товаришам ученикам: Ходімо й ми, щоб умерти з Ним.
17 Jésus, à son arrivée, trouva qu'il y avait déjà quatre jours que Lazare était dans le tombeau.
Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
18 Or, Béthanie n'était éloignée de Jérusalem que d'environ quinze stades.
Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдееять.
19 Plusieurs des Juifs étaient venus auprès de Marthe et de Marie pour les consoler de la mort de leur frère.
І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
20 Quand Marthe apprit que Jésus arrivait, elle alla au-devant de lui; mais Marie était restée assise à la maison.
Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сиділа в хатї.
21 Marthe dit à Jésus: Seigneur, si tu avais été ici, mon frère ne serait pas mort;
Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.
22 et maintenant même, je sais que tout ce que tu demanderas à Dieu, Dieu te l'accordera.
Тільки ж і тепер знаю, що, чого попросиш у Бога, дась Тобі Бог.
23 Jésus lui dit: Ton frère ressuscitera.
Рече їй Ісус: Воскресне брат твій.
24 Marthe lui répondit: Je sais qu'il ressuscitera, à la résurrection, au dernier jour.
Каже Марта до Него: Я знаю, що воскресне у воскресенню останнього дня.
25 Jésus lui dit: Je suis la résurrection et la vie; celui qui croit en moi vivra quand même il serait mort.
Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому? (aiōn g165)
27 Elle lui répondit: Oui, Seigneur, je crois que tu es le Christ, le Fils de Dieu, celui qui devait venir dans le monde.
Каже йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.
28 Quand elle eut dit ces paroles, elle s'en alla, appela en secret Marie, sa soeur, et lui dit: Le Maître est là, et il t'appelle.
І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.
29 Dès que Marie eut entendu cette parole, elle se leva promptement et alla vers lui.
Вона ж, як почула, встає хутко, і йде до Него.
30 Or Jésus n'était pas encore entré dans le village, mais il était à l'endroit ou Marthe était venue à sa rencontre.
Ще ж не прийшов у село Ісус, а був на місцї, де зустріла Його Марта.
31 Quand les Juifs, qui étaient avec Marie dans la maison et qui la consolaient, la virent se lever et sortir si promptement, ils la suivirent, croyant qu'elle allait au tombeau pour y pleurer.
Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.
32 Mais Marie, étant arrivée à l'endroit où se trouvait Jésus, se jeta à ses pieds, dès qu'elle l'aperçut, et elle lui dit: Seigneur, si tu avais été ici, mon frère ne serait pas mort!
Мария ж, як прийшла, де був Ісус, й побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій.
33 Lorsque Jésus vit qu'elle pleurait, et que les Juifs qui étaient venus avec elle pleuraient aussi, il frémit en son esprit et il fut tout troublé.
Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся,
34 Puis il demanda: Où l'avez-vous mis? Ils lui répondirent: Seigneur, viens et vois.
і рече: Де положили його? Кажуть Йому: Господи, йди та подивись.
35 Alors Jésus pleura.
І заплакав Ісус,
36 Les Juifs disaient donc: Voyez comme il l'aimait!
Казали тодї Жиди: Ось як Він любив його!
37 Et quelques-uns d'entre eux dirent: Lui qui a ouvert les yeux de l'aveugle, ne pouvait-il pas faire aussi que cet homme ne mourût pas?
Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер?
38 Alors Jésus, frémissant de nouveau en lui-même, vint au tombeau: c'était une grotte à l'entrée de laquelle une pierre avait été placée.
Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй.
39 Jésus dit: Otez la pierre. Marthe, la soeur du mort répondit: Seigneur, il sent déjà; car il est là depuis quatre jours.
Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому.
40 Jésus reprit: Ne t'ai-je pas dit que, si tu crois, tu verras la gloire de Dieu?
Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?
41 Ils ôtèrent donc la pierre. Alors Jésus leva les yeux au ciel et dit: Père, je te rends grâces de ce que tu m'as exaucé!
Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.
42 Je savais bien que tu m'exauces toujours; mais je parle ainsi à cause de cette foule qui m'entoure, afin qu'elle croie que c'est toi qui m'as envoyé.
Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав.
43 Quand il eut dit cela, il cria d'une voix forte: Lazare, sors!
се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!
44 Le mort sortit, ayant les mains et les pieds liés de bandelettes, et le visage enveloppé d'un suaire. Jésus leur dit: Déliez-le, et laissez-le aller.
І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.
45 Plusieurs des Juifs qui étaient venus auprès de Marie, et qui avaient vu ce que Jésus avait fait, crurent en lui.
Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.
46 Mais quelques-uns d'entre eux allèrent trouver les pharisiens, et ils leur rapportèrent ce qu'avait fait Jésus.
Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.
47 Alors les principaux sacrificateurs et les pharisiens réunirent le Sanhédrin et dirent: Que ferons-nous? Cet homme, en effet, opère beaucoup de miracles.
Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
48 Si nous le laissons faire, tout le monde croira en lui; et les Romains viendront détruire et ce lieu et notre nation.
Коли оставимо Його так, усї увіруютьв Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.
49 Mais l'un d'entre eux, Caïphe, qui était souverain sacrificateur cette année-là, leur dit: Vous n'y entendez rien!
Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,
50 Vous ne considérez pas qu'il vaut mieux pour vous qu'un seul homme meure pour le peuple, et que toute la nation ne périsse pas.
і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.
51 Or, il ne dit pas cela de lui-même, mais, étant souverain sacrificateur cette année-là, il prophétisa que Jésus devait mourir pour la nation;
Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,
52 et non seulement pour la nation, mais aussi pour rassembler en un seul corps les enfants de Dieu dispersés.
і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.
53 Depuis ce jour-là, ils formèrent le projet de le faire mourir.
З того ж дня нарадились, щоб убити Його.
54 C'est pourquoi Jésus ne se montrait plus ouvertement parmi les Juifs; mais il s'en alla dans la contrée voisine du désert, à une ville appelée Éphraïm; et il y séjourna avec ses disciples.
Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустиш, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.
55 La Pâque des Juifs était proche, et beaucoup de gens du pays montèrent à Jérusalem, avant la Pâque, pour se purifier.
Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
56 Ils cherchaient donc Jésus; et, se tenant dans le temple, ils se disaient les uns aux autres: Que vous en semble? Ne viendra-t-il pas à la fête?
Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято?
57 Or, les principaux sacrificateurs et les pharisiens avaient donné des ordres pour que, si quelqu'un savait où se trouvait Jésus, il le déclarât, afin qu'on pût s'emparer de lui.
Дали ж і архиєреї і Фарисеї наказ, щоб, як хто знати ме, де Він, то щоб схопити Його.
