Actes 27
1 Quand il fut décidé que nous irions par mer en Italie, on remit Paul et quelques autres prisonniers à un centenier nommé Julius, de la cohorte Augusta.
Якже присуджено, щоб плисти нам в Італию, то передано Павла і деяких инших вязників сотникові, на ймя Юдию, Августової роти.
2 Étant montés sur un navire d'Adramytte, qui devait longer les côtes de l'Asie, nous partîmes. Aristarque, Macédonien de Thessalonique, était avec nous.
І, ввійшовши в корабель Адрамицький, маючи плисти попри місця Азийські, пустились ми з Аристархом Македонцем із Солуня, що був з нами.
3 Le jour suivant, nous arrivâmes à Sidon; et Julius, qui traitait Paul avec humanité, lui permit d'aller voir ses amis et de recevoir leurs soins.
А другого дня пристали в Сидонї. Й обходив ся Юлий ласкаво з Павлом, і дозволив ходити до другів, щоб дізнати їх піклування.
4 Puis, étant partis de là, nous suivîmes les côtes de l'île de Chypre, parce que les vents étaient contraires.
А відчаливши звідтіля, поплили до Кипра; бо вітри були противні.
5 Après avoir traversé la mer de Cilicie et de Pamphylie, nous arrivâmes à Myra, en Lycie.
І, перепливши море, що проти Киликиї та ПамФилиї, прибули в Мири Ликийські.
6 Là, le centenier trouva un navire d'Alexandrie, qui allait en Italie, et sur lequel il nous fit monter.
А там знайшовши сотник корабель Александрииський, що плив в Італию, посадив нас на него.
7 Après plusieurs jours d'une navigation lente et pénible, nous arrivâmes vis-à-vis de Cnide. Le vent ne nous permettant pas d'aborder, nous suivîmes les côtes de l'île de Crète, vers Salmone.
Многі ж днї помалу пливучи і ледві бувши проти Книда, тим що не допускав нас вітер, приплили ми під, Крит проти Салмона,
8 Après l'avoir longée, non sans difficulté, nous vînmes à un endroit appelé Beaux-Ports, près de la ville de Lasée.
і, ледві минувши його, прибули на врочище Гарна пристань, від котрого був близько город Ласей.
9 Comme il s'était écoulé beaucoup de temps, et que la navigation devenait dangereuse — l'époque du Jeûne étant déjà passée — Paul fit entendre ces paroles d'avertissement:
Як же доволї часу минуло й було вже непевне плаваннє, тим що вже піст минув, то радив Павел,
10 Je vois que la navigation ne se fera pas sans péril et sans de graves dommages, non seulement pour la cargaison et le bâtiment, mais aussi pour nos personnes.
кажучи їм: Люде, я бачу, що з утратою і з великою шкодою, не тільки для тягару і для статку, та й для душ наших буде плаваннє.
11 Mais le centenier se fiait plutôt au pilote et au capitaine du navire, qu'à ce que Paul disait.
Сотник же керманичеві і властителеві корабля довіряв більш, ніж тому, що сказав Павел.
12 Comme le port n'était pas bon pour hiverner, la plupart furent d'avis d'en repartir et de tâcher de gagner Phénix, port de la Crète, qui regarde le Sud-Ouest et le Nord-Ouest, pour y passer l'hiver.
Як же пристань не була вигідна на зимуваннє, то більше їх давали раду пуститись ізвідтіля, чи не можна. б як, добравшись до Финикиї, перезимувати в пристані Крицькій, що лежить між вітром полуденнім і західнїм.
13 Une brise du Sud s'étant mise à souffler, ils crurent qu'ils exécuteraient à leur gré leur dessein, et, ayant levé l'ancre, ils côtoyèrent de près l'île de Crète.
Як же повіяв полуденнїй вітер, то, думаючи, що досягли свого заміру, знявшись поплили мимо Крита.
14 Bientôt après, un vent furieux, appelé Euraquilon, vint s'abattre sur l'île.
Та незабаром опісля настиг на них бурний вітер, званий Євроклидон.
15 Le navire se trouva entraîné, sans pouvoir résister à l'ouragan, et nous nous laissâmes aller à la dérive.
Як же підхопило корабля і неможна було противитись вітрові, то віддались ми і носило нас.
16 Ayant été poussés au-dessous d'une petite île, appelée Clauda, nous parvînmes avec peine à nous rendre maîtres de la chaloupe.
На остров же якийсь набігши, званий Кдавда, на силу здолїли удержати човна,
17 Après l'avoir hissée, on prit des mesures de sûreté. On lia le navire par-dessous avec des cordes; puis, dans la crainte d'échouer sur les bancs de la Syrte, on amena les voiles, et on se laissa ainsi emporter par le vent.
котрий стягнувши, усякого способу добирали, підвязуючи корабля; а боячись упасти в сирть (мілке місце), спустили парус, і так нас носило.
18 Le lendemain, la tempête étant toujours aussi forte, on jeta la cargaison à la mer.
А що вельми буря нами кидала, то назавтра повикидали тягар.
19 Le troisième jour, nous jetâmes de nos propres mains les agrès du navire.
А третього дня своїми руками надібє корабельне викидали.
20 Pendant plusieurs jours, ni le soleil, ni les étoiles ne se montrèrent, et la tempête restait toujours si violente que nous perdîmes toute espérance de nous sauver.
Як же нї сонце, ні зорі не являлись многі дні, і надягала немала буря, то на останок і вся надїя віднялась, щоб спасти ся нам.
21 Comme il y avait longtemps qu'on n'avait mangé, Paul se leva au milieu d'eux et leur dit: Mes amis, il aurait fallu me croire, et ne pas partir de Crète; nous aurions évité ce péril et cette perte.
Як же довго не їли ми, то ставши Павел серед них, рече: Люде, треба було, послухавши мене, не відчалювати від Криту, (то) і не здобулись би такої втрати і шкоди.
22 Mais maintenant, je vous exhorte à prendre courage; aucun de nous ne périra, et il n'y aura de perte que celle du navire.
А тепер благаю вас, бодріть ся; не буде бо погибелї нї одній душі з вас, окрім корабля.
23 Cette nuit, en effet, un ange du Dieu à qui je suis et que je sers, m'est apparu
Явив ся бо мені сієї ночи ангел Бога, до котрого я належу й котрому служу,
24 et m'a dit: Paul, ne crains point; il faut que tu comparaisses devant César; et voici que Dieu t'a donné tous ceux qui naviguent avec toi.
глаголючи: Не бійсь, Павле: ти мусиш стояти перед кесарем, і ось дарував тобі Бог усіх тих, що плинуть з тобою.
25 C'est pourquoi, mes amis, ayez bon courage, car j'ai cette confiance en Dieu, qu'il en sera comme il m'a été dit;
Тим бодріть ся, люде (добрі); вірую бо Богу, що так буде, як сказано мені.
26 mais il faut que nous soyons jetés sur quelque île.
Мусимо бо до острова якогось пристати.
27 C'était déjà la quatorzième nuit que nous étions ballottés sur l'Adriatique, quand vers minuit, les matelots estimèrent qu'ils approchaient de quelque terre.
Як же настала чотирнайцята ніч, що носило нас по Адриятицькому морю, коло півночи постерегли корабельники, що близько від них якась земля;
28 Ayant jeté la sonde, ils trouvèrent vingt brasses; un peu plus loin, ils la jetèrent encore, et trouvèrent quinze brasses.
і, змірявши глибиню, знайшли двайцять сяжнїв; трохи ж відпливши і знов змірявши, знайшли сяжнїв пятнайцять.
29 Alors, craignant de donner contre des écueils, ils jetèrent quatre ancres du haut de la poupe, et ils appelaient de leurs voeux la venue du jour.
І, опасуючись, щоб не набігти на гостре місце, кинули з демена (керми) чотири якори і дожидали дня.
30 Mais, comme les matelots cherchaient à s'échapper du navire et mettaient la chaloupe à la mer, sous prétexte de jeter des ancres du côté de la proue,
Як же корабельники шукали втїкти з корабля, спускаючи човна на море, роблячи вид, ніби хочуть кинути якоря з носу,
31 Paul dit au centenier: Si ces hommes ne restent pas à bord, vous ne pouvez être sauvés.
сказав Павел сотникові й воїнам: Коли сї не зістануть ся на кораблї, то ви не можете спасти ся.
32 Alors les soldats coupèrent les cordes de la chaloupe et la laissèrent tomber.
Тоді воїни пообтинали верівки в човна, та й дали йому впасти.
33 Puis, en attendant que le jour vînt, Paul les exhorta tous à prendre de la nourriture. Voici, leur dit-il, le quatorzième jour que vous êtes dans l'attente, et que vous restez à jeun, sans rien manger.
Як же почало днїти, благав Павел усїх прийняти їжи, говорячи: Сьогодні чотирнайцятий день ви, ждучи, постите, нічого не ївши.
34 Je vous exhorte donc à prendre de la nourriture; car cela est nécessaire à votre salut. Aucun d'entre vous ne perdra un cheveu de sa tête!
Тим же благаю вас, прийміть їжи; воно бо для вашого спасення; нї в кого бо з вас і волос не впаде з голови.
35 Ayant ainsi parlé, il prit du pain; il rendit grâces à Dieu, en présence de tous; puis il le rompit et se mit à manger.
Сказавши ж се і взявши хлїб, оддав Богу хвалу перед усіма, і переломивши почав їсти.
36 Tous alors, reprenant courage, mangèrent aussi.
Тоді повеселішали всі, і вони прийняли їжу.
37 Or, nous étions en tout deux cent soixante seize personnes à bord.
Було ж нас у кораблї всіх двісті сїмдесять і шість душ.
38 Quand ils se furent rassasiés, ils allégèrent le navire en jetant les provisions à la mer.
А наситившись їжею, облегчили корабель, викидаючи пшеницю в море.
39 Le jour venu, ils ne reconnaissaient pas la terre; mais, ayant aperçu un golfe avec une plage, ils résolurent d'y mettre, si possible, le navire à l'abri.
Як же настав день, не пізнали землї, загледїли ж затоку якусь, що мала беріг, до котрого нарадились, коли можна, причалити кораблем.
40 Ils coupèrent donc les câbles des ancres qu'ils abandonnèrent à la mer, et ils lâchèrent les amarres des gouvernails; puis, ayant mis au vent la voile d'artimon, ils tâchèrent de gagner le rivage.
І, витягши якорі, пустились морем, порозвязувавши завязї деменові і піднявши парусок по вітру, прямували до берега.
41 Mais, étant tombés sur un endroit battu par la mer, des deux côtés, ils y firent échouer le navire; et, tandis que la proue enfoncée restait immobile, la poupe était brisée par la violence des vagues.
Попавши ж на місце двоеморське, загрузилй корабля; і перед, застрявши, був нерухомий, а зад розбивало силою филь.
42 Alors les soldats furent d'avis de tuer les prisonniers, de peur que l'un d'eux ne vînt à s'échapper à la nage.
Між воїнами ж стала рада, щоб вязників повбивати, щоб которий випливши, не втік.
43 Mais le centenier, voulant sauver Paul, les empêcha d'exécuter leur dessein. Il ordonna à ceux qui savaient nager de se jeter à l'eau les premiers et de gagner la terre,
Сотник же, хотівши спасти Павла, заборонив їм що загадали, і звелів, щоб ті, хто вміє плавати, перші скочили, і вийшли на землю,
44 et à ceux qui restaient, de se mettre, les uns sur des planches, les autres sur quelques débris du navire. C'est ainsi que tous parvinrent à terre, sains et saufs.
а остальнї, - хто на дошках, а хто на чому з корабля. І сталось так, що всі спаслись на землю.
