Psaumes 9
1 Au maître chantre. Avec voix de jeunes filles. Sur bénites. Cantique de David. Je loue l'Éternel de tout mon cœur; je vais dire toutes tes merveilles,
Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
2 l'allégresse et la joie que je trouve en toi, chanter ton nom, ô Très-haut!
Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
3 Car mes ennemis se retirent en arrière, chancellent et disparaissent à ta vue!
Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
4 Car tu défends ma cause et mon droit, tu sièges sur ton trône en juste juge.
Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
5 Tu tances les peuples, détruis les impies, effaces leur nom pour toujours, à jamais.
Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
6 Mes ennemis sont perdus, ruines éternelles! Tu as détruit leurs villes, leur mémoire a péri!
О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
7 Oui, l'Éternel règne à perpétuité, Il a pour le jugement disposé son trône,
Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
8 et Il juge le monde avec justice, et rend aux peuples des sentences équitables.
і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
9 Et l'Éternel est un refuge pour le pauvre, un refuge dans les temps de détresse.
І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
10 Ils se confient en toi ceux qui connaissent ton nom; car tu ne délaisses pas ceux qui te cherchent, Éternel.
І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
11 Chantez l'Éternel, qui réside en Sion, racontez aux nations ses hauts faits!
Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
12 Car, vengeur du sang, Il se souvient d'eux, Il n'oublie pas le cri des malheureux.
бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
13 Sois-moi propice, Éternel! Vois la misère où mes ennemis me réduisent; retire-moi des portes de la mort,
Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
14 afin que je publie toute ta louange aux Portes de la fille de Sion, me réjouissant de ton secours!
щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
15 Les nations enfoncent dans la fosse qu'elles ont creusée; leur pied se prend au filet qu'elles ont caché.
Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
16 L'Éternel s'est montré; Il a fait justice, en enlaçant l'impie dans l'ouvrage même de ses mains. (Harpes. (Pause)
Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, (Sheol h7585)
18 Car toujours le pauvre ne sera pas oublié, et l'espoir des malheureux n'est pas à jamais perdu.
бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
19 Lève-toi, Éternel, afin que l'homme ne s'élève pas, afin que les nations soient jugées devant toi!
Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
20 Mets, Éternel, ta terreur sur elles! que les peuples sentent qu'ils ne sont que des hommes. (Pause)
Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)
