Proverbes 29
1 L'homme répréhensible qui se roidit, sera brisé soudain, et sans remède.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 Quand les justes se multiplient, le peuple se réjouit; mais quand règne l'impie, le peuple gémit.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 L'homme, ami de la sagesse, réjouit son père, mais qui se plaît avec les courtisanes, perd son bien.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 Par la justice un roi consolide son Etat; mais celui qui accepte des dons, le ruine.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 Un homme qui flatte son prochain, tend un filet sous ses pas.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 Un piège gît dans le crime du méchant; mais le juste triomphe, et se réjouit.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 Le juste sait défendre les petits, mais l'impie ne comprend pas la science.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Les moqueurs soufflent le feu dans la cité; mais les sages calment l'irritation.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 Le juste qui est en dispute avec l'insensé, ni par la colère, ni par l'enjouement n'arrive à la paix.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 Les hommes sanguinaires haïssent l'innocent; mais les justes cherchent à lui sauver la vie.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 L'insensé produit son âme tout entière; mais le sage la tient en arrière.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 Qu'un prince écoute les mensonges, tous ses serviteurs sont méchants.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 Le pauvre et l'oppresseur se rencontrent; l'Éternel fait luire la lumière aux yeux de tous deux.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 Du roi qui rend au pauvre fidèle justice, le trône subsiste éternellement.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 La verge et la correction donnent la sagesse; mais l'enfant livré à lui-même fait honte à sa mère.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 Quand les impies croissent, le péché croît; mais leur chute réjouira les regards des justes.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Corrige ton fils, et il te donnera du repos, et procurera des délices à ton âme.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Privé de révélation, un peuple est sans frein; heureux, s'il garde la Loi!
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 Les discours ne corrigent point un serviteur; quand même il comprend, il n'obéit point.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Vois-tu cet homme prompt à parler? Il y a plus à espérer d'un fou que de lui.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 Si l'on délicate son serviteur dès l'enfance, il finit par vouloir être fils.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 L'homme colère excite les querelles, et celui qui s'échauffe, fait bien des fautes.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 L'orgueil de l'homme l'abaisse; mais l'humble parvient à la gloire.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 Qui entre en part avec le voleur, est son propre ennemi; il a entendu la malédiction, et il ne dénonce pas!
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 La peur des hommes tend un piège; mais qui se confie dans l'Éternel, est mis à couvert.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Plusieurs cherchent les regards du souverain; mais de l'Éternel émane le jugement des hommes.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 Le méchant est l'abomination du juste; et celui qui marche droit, l'abomination de l'impie.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
