Proverbes 28
1 Sans qu'on le poursuive, l'impie prend la fuite, mais le juste a l'assurance du jeune lion.
Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.
2 Par la révolte d'un pays, ses princes deviennent nombreux, mais si les hommes sont sages, et connaissent la droiture, [le prince] règne longtemps.
Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.
3 Un homme qui est pauvre, et opprime les petits, est une pluie qui balaie et ne laisse point de pain.
Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.
4 Ceux qui négligent la Loi, louent l'impie, mais ceux qui gardent la Loi, s'indignent contre lui.
Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.
5 Les hommes livrés au mal n'ont pas l'intelligence du juste, mais ceux qui cherchent l'Éternel, ont l'intelligence de tout.
Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
6 Mieux vaut un pauvre qui marche dans son innocence, que celui qui tourne dans une double voie, et qui est riche.
Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.
7 Qui garde la Loi, est un fils intelligent, mais qui se plaît avec les prodigues, fait honte à son père.
Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.
8 Celui qui augmente son bien par l'usure et l'intérêt, l'amasse pour le bienfaiteur du pauvre.
Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.
9 De celui qui détourne l'oreille pour ne pas écouter la Loi, les prières aussi sont une abomination.
Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.
10 Celui qui entraîne le juste dans la mauvaise voie, tombera dans la fosse même qu'il a faite; mais les innocents auront le bien pour héritage.
Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.
11 A ses propres yeux le riche est sage, mais le pauvre intelligent le pénètre.
Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
12 Quand les justes triomphent, il y a grande pompe; mais quand les impies s'élèvent, les hommes se cachent.
Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.
13 Celui qui cache ses fautes, ne prospère point; mais qui les confesse et les délaisse, obtient miséricorde.
Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
14 Heureux l'homme qui vit toujours dans la crainte! mais qui endurcit son cœur, tombe dans le malheur.
Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.
15 Un lion rugissant et un ours affamé, c'est le prince impie d'un peuple pauvre.
Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.
16 Le prince privé de sens est un grand oppresseur; mais celui qui déteste la cupidité, règne longuement.
Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.
17 L'homme qui est sous le poids d'un meurtre, fuit jusques dans le tombeau, craignant d'être saisi.
Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!
18 Celui qui suit la voie innocente, sera sauvé; mais l'homme tortueux qui suit deux voies, tombera dans l'une.
Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.
19 Qui cultive son champ, sera rassasié de pain; et qui s'attache aux fainéants, sera rassasié d'indigence.
Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.
20 L'homme probe sera comblé de bénédictions, mais qui veut s'enrichir promptement, ne reste pas impuni.
Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.
21 Etre partial n'est point chose bonne; cependant pour une bouchée de pain, tel se rend criminel.
Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
22 L'envieux court après la richesse, et ne voit pas l'indigence qui fond sur lui.
Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.
23 Celui qui reprend les hommes, finit par être mieux vu que le flatteur.
Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.
24 Celui qui a dépouillé son père ou sa mère, et dit: Ce n'est pas un crime! est camarade du brigand.
Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.
25 L'homme qui s'enfle, excite les querelles, mais qui se confie dans l'Éternel, aura l'abondance.
Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.
26 Celui qui se fie en son sens, est un fou; mais qui suit la voie de la sagesse, échappe.
Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
27 Pour qui donne au pauvre, il n'y a point d'indigence, mais pour qui ferme ses yeux, grande malédiction.
Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.
28 Quand les impies s'élèvent, les hommes se cachent, mais quand ils périssent, les justes s'accroissent.
Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.
