Proverbes 25
1 Ce sont aussi des Proverbes de Salomon, que recueillirent les hommes d'Ezéchias, roi de Juda.
І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.
2 La gloire de Dieu, c'est de cacher ses desseins, et la gloire des rois, de les pénétrer.
Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.
3 Comme les Cieux en hauteur, la terre en profondeur, que le cœur du roi soit insondable!
Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.
4 De l'argent enlève les scories, et il en sort pour l'orfèvre un vase;
Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —
5 ôte l'impie des alentours du roi, et par la justice son trône s'affermira.
коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.
6 Ne fais pas le glorieux devant un roi, et ne te mets pas au rang des Grands;
Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,
7 car mieux vaut qu'on te dise: Monte ici! que d'être humilié devant le prince que tes yeux voient.
бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.
8 Ne te hâte pas d'entrer en procès, de peur de ce qu'à la fin tu pourrais faire, si ta partie t'outrage!
Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?
9 Plaide ton procès contre ta partie, mais ne révèle pas le secret d'autrui;
Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,
10 de peur que celui qui t'entendrait, ne te fasse honte, et que ton infamie ne s'efface pas.
щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.
11 Des pommes d'or sur une ciselure d'argent, tel est un mot dit à propos.
Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.
12 Anneau d'or, collier d'or fin, tel est le sage moniteur pour l'oreille docile.
Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.
13 Le frais de la neige au temps de la moisson, tel est le messager sûr pour celui qui le dépêche: il restaure l'âme de son maître.
Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.
14 Nuage et vent, mais point de pluie, c'est l'homme qui se vante en mentant de donner.
Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.
15 A la patience un prince se laisse gagner, et la langue, toute molle qu'elle est, brise des os.
Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.
16 Si tu trouves du miel, manges-en ce qui t'est suffisant, de peur d'en avoir à satiété, et de le rejeter.
Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.
17 Mets rarement le pied dans la maison de ton ami, de peur qu'il ne se lasse de toi, et ne te prenne en aversion.
Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.
18 Un marteau, une épée, une flèche aiguë, c'est l'homme qui dépose contre son frère en faux témoin.
Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.
19 Une dent cassée, un pied vacillant, c'est au jour de détresse le perfide en qui l'on se lie.
Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.
20 Oter son manteau au jour de la froidure, verser du vinaigre sur du natron, c'est chanter des chansons à un cœur triste.
Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.
21 Si ton ennemi a faim, donne-lui du pain à manger, s'il a soif, donne-lui de l'eau à boire,
Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,
22 car ainsi tu lui mets sur la tête des charbons ardents, et l'Éternel te récompensera.
бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!
23 Le vent du nord produit la pluie, et la calomnie sourde, le visage irrité.
Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.
24 Mieux vaut habiter le coin d'un toit, que près d'une femme querelleuse, et le même logis.
Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.
25 Une eau fraîche pour un homme fatigué, c'est une bonne nouvelle venant d'un pays lointain.
Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.
26 Une source troublée, et un puits gâté, c'est le juste succombant sous l'impie.
Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.
27 Il n'est pas bon de manger trop de miel, et sonder les choses difficiles est trop difficile.
Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.
28 Une ville forcée et sans murs, tel est l'homme qui n'a pas l'empire de son cœur.
Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.
