Proverbes 18
1 Celui qui s'isole, suit sa fantaisie, il s'irrite contre tout ce qui est raisonnable.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Ce n'est pas la raison qu'aime l'insensé, mais il aime à montrer son sentiment.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Quand vient l'impiété vient aussi le mépris, et avec l'infamie, l'opprobre.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Les paroles qui sortent de la bouche de l'homme, sont des eaux profondes; la source de la sagesse est une rivière abondante.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Il est mal de prendre parti pour l'impie, afin de débouter le juste dans le jugement.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Les lèvres de l'insensé apportent les querelles, et sa bouche excite aux coups.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 La bouche de l'impie est pour lui une cause de ruine, et ses lèvres, un piège à sa vie.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Les propos du rapporteur sont comme des friandises; ils se glissent jusqu'au fond des entrailles.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 Celui-là aussi qui travaille lâchement, est frère du dissipateur.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 Le nom de l'Éternel est une forte tour, le juste y accourt, et se trouve en lieu sûr.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 L'opulence du riche est sa forteresse, et comme une haute muraille, dans son opinion.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Avant la chute le cœur de l'homme s'élève; et l'humilité précède la gloire.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Qui répond avant d'écouter, manque de sens, et sera confus.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 L'âme de l'homme supporte ses souffrances; mais une âme abattue, qui la relèvera?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 Le cœur de l'homme de sens acquiert la science, et l'oreille des sages est à la recherche de la science.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 Par des présents l'homme se fait jour; et ils l'introduisent chez les grands.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 Il [paraît] juste celui qui dans sa cause parle le premier; mais que vienne sa partie, et alors examine-le.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 Le sort met fin aux contestations; et entre les puissants il décide.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 Un frère est plus rebelle qu'une ville forte; et les querelles [des frères] sont comme les verrous d'un palais.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 Des fruits de sa bouche chacun est nourri, il est nourri de ce que ses lèvres lui rapportent.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 La mort et la vie dépendent de la langue; celui qui en aime l'usage, en goûtera les fruits.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Trouver une femme c'est trouver le bonheur, et obtenir une faveur de l'Éternel.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 Le pauvre parle en suppliant; mais le riche répond durement.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 Tel a beaucoup de relations à son détriment; mais, ayez un ami, il s'attache plus qu'un frère.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
