Proverbes 11
1 La balance fausse est l'abomination de l'Éternel; mais le poids juste lui est agréable.
Обма́нливі ша́льки — оги́да для Господа, а повна вага́ — це Його уподо́ба.
2 Quand vient l'orgueil, vient aussi l'ignominie; mais dans les humbles il y a sagesse.
Прийде пишність, та при́йде і га́ньба, а з суми́рними — мудрість.
3 L'intégrité des hommes droits les guide; mais les détours des perfides les perdent.
Невинність простосердих веде їх, а лука́вство зрадли́вих — їх вигубить.
4 La richesse ne sert de rien au jour de la colère; mais la justice sauve de la mort.
Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визво́лює.
5 La justice de l'homme de bien aplanit sa voie; mais par sa méchanceté le méchant tombera.
Справедливість невинного дорогу йому випросто́вує, безбожний же падає через безбожність свою́.
6 La justice des hommes droits les sauve; mais les méchants se prennent dans leur méchanceté.
Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захо́плені будуть своєю захла́нністю.
7 A la mort du méchant son espoir s'évanouit, et l'attente des impies s'évanouit.
При смерті люди́ни безбожної гине надія, зникає чека́ння люди́ни нікче́мної.
8 Le juste est sauvé de la détresse, et l'impie vient l'y remplacer.
Виривається праведний з у́тиску, і замість нього безбожний іде.
9 Par ses discours le profane perd son prochain, mais par la sagesse des justes il est sauvé.
Свого ближнього нищить лукавий уста́ми, а знання́м визволя́ються праведні.
10 La ville se réjouit du bonheur du juste; et quand les méchants périssent, c'est chant de joie.
Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні — співає.
11 La bénédiction du juste élève une cité, mais les propos des impies causent sa décadence.
Благословенням че́сних підно́ситься місто, а уста́ми безбожних руйну́ється.
12 Qui parle avec mépris de son prochain, manque de sens; mais l'homme qui a la prudence, se tait.
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
13 Qui va calomniant, dévoile les secrets; mais l'homme sûr tient la chose cachée.
Виявляє обмо́вник таємне, вірнодухий же справу ховає.
14 Faute de directions un peuple tombe; mais il y a salut où les conseillers sont en nombre.
Народ падає з бра́ку розумного про́воду, при числе́нності ж ра́дників спасі́ння буває.
15 Mal en arrive à qui cautionne autrui; mais quand on hait ceux qui s'engagent de la main, on est en sûreté.
Зле робить, як хто за чужого пору́чується, хто ж пору́ку ненавидить, той безпечний.
16 La femme qui a la grâce, est en possession de l'honneur, comme ceux qui ont la force, le sont des richesses.
Жінка чесно́тна ося́гує слави, і пильні багатства здобу́дуть.
17 Celui qui en use bien avec lui-même, a de la bonté; mais celui qui se maltraite, est impitoyable.
Люди́на ласка́ва душі своїй чинить добро́, а жорстока замучує тіло своє.
18 L'impie fait un gain qui le trompe; et celui qui sème la justice, un gain assuré.
Чинить діло безва́ртне безбожний, хто ж праведність сіє — заплату правдиву оде́ржує.
19 L'homme ferme en la justice parvient à la vie; et celui qui poursuit le mal, à la mort.
Отак праведність є на життя, хто ж жене́ться за злом, той до смерти зближа́ється.
20 L'Éternel abhorre les hommes pervertis en leur cœur; Il a pour agréables ceux qui suivent le droit chemin.
Серцем лукаві — оги́да для Господа, а хто в неповинності ходить — Його уподо́ба.
21 Qu'ils se donnent la main, les méchants ne seront point impunis; mais la race des justes est sauvée.
Ручаюсь: не бу́де невинним лихий, а наща́док правдивих захований буде.
22 Un anneau d'or au groin d'un pourceau, c'est dans une femme beauté et déraison.
Золотая сере́жка в свині на ніздрі́ — це жінка гарна, позба́влена розуму.
23 Le souhait du juste n'a pour fin que le bien; mais la perspective des méchants, c'est la peine.
Жада́ння у праведних — тільки добро, надія безбожних — то гнів.
24 Il en est qui répandent, et reçoivent plus encore; il en est qui épargnent plus qu'il n'est juste, et c'est pour s'appauvrir.
Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідні́є.
25 Une âme bienfaisante obtiendra l'abondance, et celui qui restaure, sera restauré.
Душа, яка благословля́є, наси́чена буде, а хто по́їть інших, — напо́єний буде і він.
26 Qui garde son blé, par le peuple est maudit; mais la bénédiction est sur la tête de celui qui le vend.
Хто задержує збіжжя, того проклинає наро́д, хто ж поживу випро́дує, тому благослове́ння на голову.
27 Qui s'applique au bien, cherche la bienveillance; mais le mal survient à qui cherche le mal.
Хто прагне добра, той шукає вподо́бання, хто ж лихого жадає, то й при́йде на нього воно.
28 Qui s'appuie sur sa richesse, tombera; mais comme le feuillage les justes verdiront.
Хто надію кладе на багатство своє, той впаде́, а праведники зелені́ють, як листя.
29 Celui qui met le désordre dans sa maison, n'hérite que du vent, et l'insensé devient le serviteur du sage.
Хто не́ряд уносить до дому свого, той вітер пося́де, а дурноголо́вий розумному стане рабом.
30 Le fruit du juste est un fruit de l'arbre de vie, et le sage captive les cœurs.
Плід праведного — дерево життя, і мудрий життя набуває.
31 Vois! sur la terre le juste reçoit son salaire; combien plus le méchant et le pécheur!
Коли праведний ось надолу́жується на землі, то тим більше безбожний та грішний!
