< Luc 8 >
1 Et il advint plus tard que lui-même s'en allait de ville en ville et de village en village, prêchant et annonçant la bonne nouvelle du royaume de Dieu,
І сталось опісля, проходив Він городи й села, проповідуючи й благовіствуючи царство Боже; а дванайцять з ним,
2 et avec lui étaient les douze, ainsi que quelques femmes qui avaient été délivrées d'esprits malins et d'infirmités: c'étaient Marie qui était appelée Magdalène, de laquelle étaient sortis sept démons,
і деякі жінки, що були спїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло,
3 et Jeanne femme de Chouza intendant d'Hérode, et Susanne, et plusieurs autres qui les assistaient de leurs biens.
і Йоанна, жінка Хузана, Іродового приставника, й Сусанна, й инших багато, що послугували Йому з добра свого.
4 Cependant une foule nombreuse, où se trouvaient aussi ceux qui de ville en ville étaient venus à lui, s'étant rassemblée, il dit sous forme de parabole:
Як же зійшлось багато народу та з усяких городів поприходили до Него, промовив приповістю:
5 « Le semeur sortit pour semer sa semence; et pendant qu'il la semait, une partie tomba le long du chemin, et elle fut foulée aux pieds, et les oiseaux du ciel la mangèrent toute.
Вийшов сїяч сїяти насїннє своє; і, як він сїяв, инше впало край шляху; й попритоптувано його, й птаство небесне пожерло його.
6 Et une autre tomba sur du roc, et ayant poussé elle sécha, parce qu'elle n'avait pas d'humidité.
А инше впало на камінь; і посходивши, посохло, бо не мало вогкости.
7 Et une autre tomba au milieu des épines, et les épines ayant poussé avec elle, l'étouffèrent.
А инше впало між тернину; й розвившись тернина в ним, поглушила його.
8 Et une autre tomba dans la bonne terre, et ayant poussé elle produisit du fruit au centuple. » En disant cela, il s'écriait: « Que celui qui a des oreilles pour entendre, entende! »
А инше впало на землю добру, й, зійшовши, дало овощ у сотеро. Се промовивши, покликнув: Хто має уші слухати, нехай слухає.
9 Mais ses disciples lui demandaient ce que signifiait cette parabole?
Питали ж Його упеники Його, кажучи: Що се за приповість оця?
10 Or il dit: « Il vous a été donné de connaître les mystères du royaume de Dieu; mais pour les autres c'est en paraboles, afin qu'en voyant ils ne voient pas, et qu'en entendant ils ne comprennent pas.
Він же рече: Вам дано знати тайни царства Божого, другим же в приповістях, щоб дивлячись не бачили, й слухаючи не розуміли.
11 Or voici ce que signifie cette parabole: La semence, c'est la parole de Dieu.
Єсть же ся приповість: Насіннє, се слово Боже.
12 Mais ceux qui sont le long du chemin sont ceux qui ont entendu, puis survient le diable et il enlève la parole de leur cœur, afin qu'ils ne soient pas sauvés après avoir cru.
Ті, що край шляху, се, що слухають; опісля ж приходить диявол, та й забирав слово з серця їх, щоб віруючи не спасли ся.
13 Quant à ceux qui sont sur le roc, ce sont ceux qui, lorsqu'ils ont entendu, reçoivent avec joie la parole; et ceux-ci n'ont pas de racine, ils croient temporairement, et au moment de la tentation ils font défection.
Що ж на каменї, се, що, вислухавши, з радістю приймають слово, та сї кореня не мають; до часу вірують, а під час спокуси відпадають.
14 Quant à ce qui est tombé sur les épines, ce sont ceux qui ont entendu, et qui en avançant sont étouffés par les soucis et la richesse et les plaisirs de la vie et ne produisent rien.
Що ж між тернину впало, се, ті, що вислухавши, відходять, і журбою, та багацтвом, та роскошами життя поглушені, не дають овощу.
15 Mais ce qui est tombé dans la bonne terre, ce sont ceux qui, ayant entendu la parole avec un cœur noble et bon, retiennent la parole, et portent du fruit avec persévérance.
Що ж у добрій землї, се ті, що, вислухавши слово, в серцї щирому й доброму держять, і дають овощ у терпінню.
16 Or personne, après avoir allumé une lampe, ne la cache sous un meuble, ou ne la place sous un lit, mais il la place sur un support.
Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, не покрива її посудиною, або під ліжко її ставить; тільки ж на сьвічнику ставлять, щоб входячі бачили сьвітло.
17 Car il n'y a rien de caché qui ne doive être manifesté, ni rien de secret qui ne doive être connu et mis en évidence.
Нема бо нічого тайного, що не виявить ся, і нїчого втаєного, що не взнавть ся і на яв не вийде.
18 Prenez donc garde de quelle manière vous écoutez; car celui qui a, on lui donnera, et celui qui n'a pas, même ce qu'il s'imagine avoir lui sera enlevé. »
Вважайте оце, як слухаєте: хто бо має, дасть ся тому; а хто не мав і що, здаєть ся, мав, візьметь ся від него.
19 Or sa mère et ses frères se rendirent auprès de lui, et ils ne pouvaient l'atteindre à cause de la foule.
Прийшла ж тодї до Него мати й брати Його, та й не могли зійтись із Ним за народом.
20 Et il lui fut dit: « Ta mère et tes frères sont là dehors, qui veulent te voir. »
І сповістили Його, кажучи: Мати Твоя та брати Твої стоять надворі: хочуть Тебе бачити.
21 Mais il leur répliqua: « Ma mère et mes frères, ce sont ceux qui écoutent la parole de Dieu et qui la pratiquent. »
Він же, озвавшись, рече до них: Мати моя та брати мої ті, хто слово Боже слухав і чинить його.
22 Or il advint un jour qu'il monta dans une barque, ainsi que ses disciples, et il leur dit: « Passons sur l'autre rive du lac; » et ils partirent.
Стало ся ж одного дня, увійшов Він у човен, і ученики Його; й рече до них: Попливемо на той бік озера. І відчалили.
23 Mais pendant la traversée il s'endormit, et un tourbillon de vent se précipita sur le lac, et ils étaient submergés et en péril.
Як же плилн, заснув Він; і найшла буря вітряна на озеро, й заливало їх, і були вони в опасностї.
24 Mais s'étant approchés ils l'éveillèrent en disant: « Maître, Maître, nous périssons. » Et lui s'étant réveillé, gourmanda le vent et l'agitation de l'eau; et ils cessèrent, et il survint du calme.
Приступивши ж розбудили Його, кажучи: Наставниче, наставниче, погибаємо! Він же вставши, погрозив вітрові та буянню води; й з'пинились, і настала тишина.
25 Mais il leur dit: « Où est votre foi? » Et tout effrayés ils s'émerveillèrent en disant: « Quel est donc celui-ci, qu'il commande même aux vents et à l'eau? »
Рече ж їм: Де ж віра ваша? Вони ж полякані дивувались, кажучи один до одного: Хто ж оце сей, що й вітрам повелівав, і водї, і слухають Його?
26 Et ils abordèrent au pays des Géraséniens, qui est en face de la Galilée.
І переплюш в землю Гадаринську, що по тім боцї Галилеї.
27 Et lorsqu'il fut descendu à terre, vint à sa rencontre de l'intérieur de la ville un certain homme que possédaient des démons, et depuis longtemps il n'avait pas porté de vêtement, et il ne demeurait point dans une maison, mais dans les tombeaux.
Як же вийшов Він на землю, зустрів Його один чоловік з города, що мав біса з давнього часу, й одежі не вдягав, і в хатї не пробував, тільки по гробах.
28 Or ayant aperçu Jésus, après avoir poussé un cri, il tomba à ses pieds, et dit à haute voix: « Qu'y a-t-il de commun entre moi et toi, Jésus, fils du Dieu Très-Haut? Je t'en prie, ne me torture pas. »
Побачивши ж Ісуса і закричавши, припав до Него, й голосом великим промовив: Що менї і Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? благаю Тебе, щоб мене не мучив.
29 En effet il avait enjoint à l'esprit impur de sortir de cet homme; car pendant longtemps il l'avait entraîné avec lui; et il était chargé de chaînes et d'entraves pour être bien gardé, et rompant ses liens il était emmené par le démon dans les déserts.
Повелів бо духові нечистому вийти з чоловіка: почасту бо схоплював його; й заковувано його в заліза та пута, й стережено; й, розбиваючи о-кови, бував гнаний од біса в пустиню.
30 Or Jésus lui demanda: « Quel est ton nom? » Et il dit: « Légion, » parce que plusieurs démons étaient entrés en lui.
Питав же його Ісус, глаголючи: Яке тобі імя? Він же каже: Легион; бо бісів багато ввійшло в него.
31 Et ils le sollicitaient de ne pas leur ordonner d'aller dans l'abîme. (Abyssos )
І благали Його, щоб Він не велїв їм ійти в безодню. (Abyssos )
32 Or il y avait là un troupeau de nombreux pourceaux qui paissait dans la montagne; et ils le sollicitèrent de leur permettre d'entrer dans ces pourceaux; et il le leur permit.
Був же там великий гурт свиней, що пас ся на горі; і благали Його, щоб дозволив їм в них увійти. І дозволив їм.
33 Or les démons étant sortis de cet homme entrèrent dans les pourceaux, et le troupeau se rua au bas du précipice dans le lac et se noya.
Вийшовши ж біси з чоловіка, увійшли в свині; і кинув ся гурт із кручі в озеро, та й потонув.
34 Or ceux qui le faisaient paître, ayant vu ce qui était arrivé s'enfuirent et portèrent la nouvelle dans la ville et dans les campagnes.
Побачивши ж пастухи, що сталось, повтікали, й, пійшовши, сповістили по городах і по селах.
35 Or les gens sortaient pour voir ce qui était arrivé, et ils vinrent auprès de Jésus, et ils trouvèrent assis aux pieds de Jésus, vêtu, et raisonnable, l'homme duquel étaient sortis les démons; et ils furent saisis de terreur.
Повиходили ж дивитись, що сталось, і прийшли до Ісуса, й знайшли сидячого чоловіка, що з него біси вийшли, одягненого й при розумі, в ногах у Ісуса, й злякались.
36 Or les témoins leur rapportèrent de quelle manière le démoniaque avait été guéri.
Сповістили ж їх і ті, що бачили, як спас ся біснуватий.
37 Et toute la population de la contrée voisine des Géraséniens le pria de s'éloigner d'eux, car ils étaient saisis d'une grande crainte. Et étant remonté dans une barque, il s'en retourna.
І благав Його ввесь народ околиці Гадаринської вийти від них, бо страх великий обняв їх; Він же, ввійшовши в човен, вернув ся.
38 Cependant l'homme duquel étaient sortis les démons le priait de le prendre avec lui, mais il le renvoya en disant:
Благав же Його чоловік, з котрого вийшли біси. Щоб бути з Ним; відпустив же його Ісус, глаголючи:
39 « Retourne dans ta maison, et raconte tout ce que Dieu a fait pour toi. » Et il s'en alla proclamant dans toute la ville tout ce que Jésus avait fait pour lui.
Вернись до дому твого та розкажи, скільки зробив тобі Господь. І пійшов він по всьому городу, проповідуючи, скільки зробив йому Ісус.
40 Or comme Jésus revenait en arrière, il fut accueilli par la foule, car ils étaient tous à l'attendre.
Стало ся ж, як вернувсь Ісус, прийняв Його народ: всі бо дожидали Його.
41 Et voici, survint un homme, dont le nom était Jaïrus, et c'était lui qui était chef de la synagogue; et étant tombé aux pieds de Jésus, il le sollicitait d'entrer dans sa maison,
І ось прийшов чоловік, котрому ймя Яір (а сей був старшиною над школою), і, припавши до ніг Ісусові, благав Його, щоб увійшов у господу його.
42 parce qu'il avait une fille unique âgée d'environ douze ans, et qu'elle se mourait. Or, comme il s'y rendait, la foule l'étouffait,
Бо дочка єдина була в него літ дванайцяти, і та вмирала. Як же йшов Він, народ тиснув ся до Него;
43 et une femme malade depuis douze ans d'un flux de sang, laquelle n'avait pu être guérie par personne,
і одна жінка, бувши в кровотічі років дванайцять, котра, на лїкарів витративши ввесь прожиток, не могла нї від кого вигоїтись,
44 s'étant approchée toucha par derrière la frange de son manteau, et tout à coup son flux de sang s'arrêta.
і, приступивши ззаду, приторкнулась до краю одежі Його, й зараз перестала кровотіч її.
45 Et Jésus dit: « Qui est-ce qui m'a touché? » Mais tous s'en défendant, Pierre dit: « Maître, la foule t'entoure et te presse! »
І рече Ісус: Хто приторкнув ся до мене? Як же всї відпирались, сказав Петр і ті, що з Ним: Наставниче, народ товпить ся та тиснеть ся до Тебе, а Ти кажеш: Хто приторкнувсь до мене?
46 Mais Jésus dit: « Quelqu'un m'a touché; car j'ai senti qu'une force est sortie de moi. »
Ісус же рече: Приторкнув ся до мене хтось; я бо чув, що сила вийшла з мене.
47 Et la femme, voyant qu'elle était découverte, s'approcha en tremblant, et s'étant jetée à ses pieds, elle déclara devant tout le peuple pour quel motif elle l'avait touché, et comment elle avait été tout à coup guérie.
Бачивши ж жінка, що не втаїть ся, трясучись приступила й, припавши перед Ним, з якої причини приторкнулась до Него, сповістила Його перед усім народом, і як одужала зараз.
48 Mais il lui dit: « Ma fille, ta foi t'a sauvée, va-t-en en paix. »
Він же рече їй: Бодрись, дочко: віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
49 Comme il parlait encore, survint quelqu'un de chez le chef de synagogue, disant: « Ta fille est morte, n'importune plus le maître! »
Ще Він промовляв, приходить один від шкільного старшини, кажучи Мому: Вмерла дочка твоя; не труди учителя.
50 Ce que Jésus ayant ouï, il lui répliqua: « Ne crains point, crois seulement, et elle sera sauvée. »
Ісус же, дочувши, озвав ся до него, глаголючи: Не бійся; тільки віруй, то й спасеть ся.
51 Or, étant entré dans la maison, il ne permit pas que personne entrât avec lui, sauf Pierre, et Jean et Jacques et le père de l'enfant et sa mère.
Увійшовши ж у господу, не пустив увійти нїкого, тільки Петра, та Якова, таЙоана, та батька дитини й матір.
52 Or tous pleuraient et se lamentaient sur elle, mais il leur dit: « Ne pleurez pas; car elle n'est pas morte, mais elle dort. »
Плакали ж усї й голосили по нїй; Він же рече: Не плачте; не вмерла, а спить.
53 Et ils se moquaient de lui, sachant qu'elle était morte.
І сьміялись вони з Него, знаючи, що вмерла.
54 Mais lui, ayant pris sa main, s'écria: « Enfant, lève-toi. »
Він же, випровадивши надвір усїх, і взявши за руку її, покликнув, глаголючи: Дївчинко, встань.
55 Et son esprit revint, et elle se leva immédiatement; et il commanda qu'on lui donnât à manger.
І вернув ся дух її, і встала зараз; і звелїв їй дати їсти.
56 Et ses parents furent stupéfaits; mais il leur enjoignit de ne parler à personne de ce qui était arrivé.
І дивувались родителї її; Він же заповів їм нікому не казати, що сталось.