Jean 12
1 Jésus donc, six jours avant la Pâque, vint à Béthanie, où était Lazare que Jésus avait ressuscité des morts.
Тодї Ісус, шостого дня перед пасхою, прийшов у Витанию, де був Лазар, що був умер, котрого воскресив із мертвих.
2 Ils lui préparèrent donc là un repas, et Marthe servait, tandis que Lazare était l'un de ceux qui étaient à table avec lui.
Зробили тодї Йому вечерю там, і Марта послугувала. Лазар же був один із тих, що сидїли за столом.
3 Marie donc, ayant pris une livre d'un parfum de véritable nard, très précieux, oignit les pieds de Jésus, et elle essuya ses pieds avec ses cheveux; et toute la maison fut remplie de l'odeur du parfum.
Мария ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу, та. й обтерла волоссєм своїм ноги Його; господа ж повна була духу від мира.
4 Mais Judas l'Iscariote, l'un de ses disciples, celui qui devait le livrer, dit:
Каже тодї один з учеників Його, Юда Симонів Іскариоцький, що мав Його зрадити.
5 « Pourquoi ce parfum n'a-t-il pas été vendu trois cents deniers, et donné aux pauvres? »
Чому мира сього не продано за триста денариїв та не роздано вбогим?
6 Or il dit cela, non pas qu'il eût souci des pauvres, mais parce qu'il était voleur, et que tenant la bourse il portait ce qu'on y mettait.
Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодій був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив.
7 Jésus dit donc: « Laisse-la en paix, afin qu'elle le garde pour le jour de ma sépulture;
Рече тодї Ісус: Остав її; на день похорону мого приховала се.
8 car vous devez toujours avoir les pauvres avec vous, mais vous ne devez pas m'avoir toujours. »
Вбогих бо маєте всякого часу з собою, мене ж не всякого часу маєте.
9 La foule nombreuse des Juifs apprit donc qu'il était là, et ils vinrent, non à cause de Jésus seulement, mais afin de voir aussi Lazare qu'il avait ressuscité des morts.
Довідалось же багато народу з Жидів, що Він там, і поприходили не задля Ісуса одного, а щоб і Лазаря побачити, котрого воскресив із мертвих.
10 Mais les grands prêtres délibérèrent aussi afin de faire mourir aussi Lazare,
Нарадили ся ж архиєреї, щоб і Лазаря вбити;
11 parce que, à cause de lui, plusieurs des Juifs s'y rendaient, et croyaient en Jésus.
бо многі через него приходили від Жидів, та й увірували в Ісуса.
12 Le lendemain, la nombreuse foule qui était venue à la fête, ayant appris que Jésus arrivait à Jérusalem,
Назавтра багато народу, поприходивши на сьвято, почувши, що Ісус ійде в Єрусалим,
13 prit les rameaux des palmiers et sortit à sa rencontre; et ils criaient: « Hosanna, béni soit celui qui vient au nom du Seigneur, et le roi d'Israël! »
побрали віттє пальмове, та й вийшли назустріч Йому, покликуючи: Осанна! благословен грядущий в імя Господнє, Цар Ізраїлїв!
14 Or Jésus ayant trouvé un ânon s'assit dessus, selon qu'il est écrit:
Знайшовши ж Ісус осля, сїв на него, як написано:
15 « Ne crains point, fille de Sion, voici ton roi vient, assis sur le petit d'une ânesse. —
Не лякайсь, дочко Сионська! ось твій Цар іде, сидячи на молодому ослї.
16 Ses disciples ne comprirent pas cela d'abord, mais, lorsque Jésus eut été glorifié, alors ils se rappelèrent que cela avait été écrit de lui, et qu'on le lui avait fait. —
Сього ж не зрозуміли ученики Його спершу; тільки, як прославивсь Ісус, тодї згадали, що се про Него писано, й що се зробили Йому.
17 La foule, qui était avec lui quand il avait évoqué Lazare du sépulcre et qu'il l'avait ressuscité des morts, rendait donc témoignage.
Сьвідкував же народ, що був із Ним, як Лязаря викликав із гробу й воскресив Його з мертвих.
18 La foule s'était portée à sa rencontre, parce qu'elle avait appris qu'il avait fait ce miracle.
Тим і зустрів Його народ, бо чув, що Він зробив сю ознаку.
19 Les pharisiens se dirent donc les uns aux autres: « Vous voyez que vous n'avez rien gagné; voici, le monde s'en est allé après lui. »
Фарисеї ж казали між собою: Бачите, що не вдїєте нїчого? ось увесь сьвіт за Ним пійшов!
20 Or il y avait là quelques Grecs du nombre de ceux qui montaient pour adorer pendant la fête.
Були ж деякі Геленяне між тими, що поприходили, щоб поклонитись у сьвято.
21 Ils abordèrent donc Philippe qui était de Bethsaïda en Galilée, et ils le sollicitaient en disant: « Seigneur, nous désirons voir Jésus. »
Сї ж приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, кажучи: Добродїю, хочемо Ісуса видїти.
22 Philippe vient le dire à André, André et Philippe viennent le dire à Jésus;
Приходить Филип і каже Андреєві, а знов Андрей та Филип кажуть Ісусові.
23 mais Jésus leur réplique: « L'heure est venue où le fils de l'homme doit être glorifié;
Ісус же відказав їм, говорячи: Прийшла година, щоб прославив ся Син чоловічий.
24 en vérité, en vérité je vous le déclare, si le grain de blé ne meurt après être tombé dans la terre, il demeure seul; mais s'il meurt, il porte beaucoup de fruit.
Істино, істино глатолю вам: Коли зерно пшеничне, впавши на землю, не вмре, то одно зостаєть ся; коли ж умре, то багато овощу приносить.
25 Celui qui aime sa vie la perd, et celui qui hait sa vie en ce monde la conservera pour la vie éternelle. (aiōnios g166)
Хто любить душу свою, погубить її; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічне життє збереже її. (aiōnios g166)
26 Si quelqu'un veut me servir qu'il me suive, et là où je suis, là aussi sera mon serviteur; si quelqu'un veut me servir, le Père l'honorera…
Коли менї служить хто, нехай іде слїдом за мною; і де я, там і слуга мій буде. І коли хто менї служить, пошанує його Отець.
27 Maintenant mon âme est troublée… Et que dirai-je?… Père, délivre-moi de cette heure!… Mais c'est pour ceci que je suis parvenu jusqu'à cette heure.
Тепер же душа моя стрівожилась, і що мені казати? Отче, спаси мене від години сієї; тільки ж для сього прийшов я на годину сю.
28 Père, glorifie mon nom! » Une voix vint donc du ciel: « Déjà Je l'ai glorifié, et Je le glorifierai encore. »
Отче, прослав імя Твоє! Зійшов тоді голос із неба: І прославив, і знов прославлю.
29 La foule qui était présente et qui avait ouï disait que c'était un tonnerre; d'autres disaient: « Un ange lui a parlé. »
Народ же, що стояв і чув, казав, що грім загремів. Инші казали: Ангел Йому говорив.
30 Jésus répliqua: « Ce n'est pas à cause de moi que cette voix s'est fait entendre, mais à cause de vous.
Озвавсь Ісус і рече: Сей голос роздавсь не ради мене, а ради вас.
31 Maintenant il y a jugement sur ce monde; maintenant le chef de ce monde sera jeté dehors,
Тепер суд сьвіту сьому: тепер князь сьвіту сього проженеть ся геть.
32 et moi, si je suis élevé de dessus la terre j'attirerai tous les hommes à moi. » —
І я, як буду піднятий від землї, всїх притягну до себе.
33 Or il parlait ainsi pour indiquer par quel genre de mort il devait mourir. —
Се ж глаголав, означуючи, якою смертю має вмерти.
34 La foule lui répliqua donc: « Nous avons appris par la loi que le Christ demeure éternellement, et comment, toi, dis-tu qu'il faut que le fils de l'homme soit élevé? Qui est ce fils de l'homme? » (aiōn g165)
Озвавсь до Него народ: Ми чули з закону, що Христос пробу ває по вік: як же Ти кажеш, що треба угору піднятись Синові чоловічому? Хто се Син чоловічий? (aiōn g165)
35 Jésus leur dit donc: « Pour peu de temps encore la lumière est parmi vous; marchez comme possédant la lumière, afin que les ténèbres ne vous surprennent point; celui qui marche dans les ténèbres ne sait où il va.
Рече ж їм Ісус: Ще малий час сьвітло з вами. Ходїть, доки сьвітло маєте, щоб темрява вас не захопила; а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.
36 Comme vous possédez la lumière, croyez en la lumière, afin que vous deveniez fils de la lumière. » Après avoir ainsi parlé, Jésus s'en alla et se cacha à eux.
Доки сьвігло маєте, віруйте в сьвітло, щоб синами сьвітла стали ся. Се промовив Ісус, і пійшовши, заховавсь од них.
37 Mais quoiqu'il eût fait tant de miracles devant eux, ils ne croyaient pas en lui,
Хоч стільки ознак зробив перед ними, не увірували в Него,
38 afm que fût accomplie la parole qu'a proférée Ésaïe le prophète: « Seigneur, qui est-ce qui a cru à ce qu'il entend de nous? Et le nom du Seigneur, à qui a-t-il été manifesté? »
щоб слово Ісаїї пророка справдилось, котрий промовив: Господи, хто вірував тому, що чув од нас? і рамя Господнє кому відкрилось?
39 Aussi ne pouvaient-ils croire, parce que Ésaïe a dit encore:
Тим не змогли вірувати, що знов глаголе Ісаїя:
40 « Il a aveuglé leurs yeux et endurci leur cœur, afin qu'ils ne vissent point avec les yeux et ne comprissent point avec le cœur, et qu'ils ne se convertissent point, et que Je ne les guérisse point. »
Заслїпив очі їх і закаменив серце їх, щоб не бачили очима, нї розуміли серцем, і не обернулись, і я не сцїлив їх.
41 Ésaïe a dit cela lorsqu'il vit sa gloire, et il a parlé de lui.
Се промовив Ісаїя, як видїв славу Його й глаголав про Него.
42 Néanmoins il y en eut plusieurs, même d'entre les chefs, qui crurent en lui, mais à cause des pharisiens ils ne l'avouaient pas, afin de n'être pas mis au ban de la synagogue;
Однако ж з князїв многі увірували в Него, та задля Фарисеїв не визнавали, щоб не вилучено їх із школи.
43 car ils aimèrent la gloire des hommes plus que la gloire de Dieu.
Любили бо славу чоловічу більш, нїж славу Божу.
44 Jésus pourtant cria et dit: « Celui qui croit en moi ne croit pas en moi, mais en Celui qui m'a envoyé;
Ісус же покликнув, і рече: Хто вірує в мене, не в мене вірує, а в Пославшого мене.
45 et celui qui me voit voit Celui qui m'a envoyé.
І хто видить мене, видить Пославшого мене.
46 Je suis venu dans le monde comme une lumière, afin que celui qui croit en moi ne demeure point dans les ténèbres.
Я сьвітлом у сьвіт прийшов, щоб усякий, хто вірує в мене, в темряві не пробував.
47 Et si quelqu'un a entendu mes paroles et ne les a point gardées, ce n'est pas moi qui le juge; car je ne suis pas venu afin de juger le monde, mais afin de sauver le monde;
І коли хто слухав слова мої, та й не вірує, я не суджу його; бо я прийшов, не щоб судити сьвіт, а щоб спасти сьвіт.
48 celui qui me rejette et qui ne reçoit pas mes paroles a son juge, la parole que j'ai prêchée, voilà ce qui le jugera au dernier jour.
Хто цураєть ся мене, й не приймає словес моїх, має собі суддю: слово, що я глаголав, воно судити ме його останнього дня.
49 Car pour moi je n'ai point parlé de mon chef, mais le Père qui m'a envoyé m'a lui-même prescrit ce que je devais dire et ce dont je devais parler;
Бо я не від себе глаголав, а пославший мене Отець, Він менї заповідь дав, що промовляти і що глаголати.
