Ézéchiel 15

1 Et la parole de l'Éternel me fut adressée en ces mots:

І було́ мені слово Господнє таке:

2 Fils de l'homme, qu'aurait de plus que tout autre bois la vigne, le sarment, quand il est parmi les bois coupés dans la forêt?

„Сину лю́дський, чим краще виногра́дове дерево від усякого дерева, та виногра́дна галу́зка, що була́ серед дерев лісови́х?

3 En tirera-t-on du bois pour en faire un ouvrage? En tirera-t-on un piquet pour y suspendre toutes sortes de meubles?

Чи ві́зьметься з нього кусок дерева, щоб зробити яку роботу? Чи ві́зьмуть із нього кілка́, щоб повісити на ньому всяку річ?

4 Voici, on le met au feu pour l'alimenter. Quand le feu en a dévoré les deux bouts et consumé le milieu, est-il alors bon à être travaillé?

Ось воно дане огне́ві на пожертя́. Оби́два кі́нці його поже́р огонь, а сере́дина його надгоріла, — чи надається воно до роботи?

5 Voici, quand il était entier, on ne pouvait en faire aucun ouvrage; combien moins, quand le feu l'a dévoré et consumé, pourra-t-on en faire un ouvrage!

Як було воно непору́шним воно не надавалося на роботу, що́ ж тепер, коли огонь поже́р його, і воно надгоріло, то ще буде надаватися на роботу?

6 Aussi, ainsi parle le Seigneur, l'Éternel: Tel le bois de la vigne que je mets au feu avec le bois de la forêt, pour l'alimenter, ainsi je livrerai les habitants de Jérusalem.

Тому так говорить Господь Бог: Як виногра́дове дерево між лісни́ми дере́вами, що Я дав його огне́ві на пожертя́, так дам Я ме́шканців Єрусалиму!

7 Et je tournerai ma face contre eux; s'ils se tirent d'un feu, un autre feu les dévorera, afin que vous reconnaissiez que je suis l'Éternel, quand je tournerai ma face contre eux.

І оберну́ Я лице Своє проти них, — з одно́го огню вони вийшли, та пожере їх другий огонь. І пізнаєте, ви, що Я — Господь, коли зверну́ Своє лице проти них!

8 Et je ferai du pays un désert, parce qu'ils se sont rendus coupables, dit le Seigneur, l'Éternel.

І віддам цей Край на спусто́шення, за те, що вони спроневі́рилися, говорить Госпо́дь Бог“.