< Ecclésiaste 7 >

1 Bonne réputation vaut mieux que bon parfum, et le jour de la mort, que le jour de la naissance.
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
2 Mieux vaut aller dans la maison du deuil, que d'aller dans la maison du festin; car c'est là la fin de tous les hommes, et le vivant y rentre en lui-même.
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
3 Mieux vaut la tristesse que le rire; car avec un visage triste, le cœur devient bon.
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
4 Le cœur des sages est dans la maison du deuil, mais le cœur des fous est dans la maison de la joie. –
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
5 Mieux vaut écouter la censure d'un sage, que d'être un auditeur des chansons des fous.
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
6 Car tel le pétillement des épines sous la chaudière, tel est le rire du fou; c'est aussi là une vanité.
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
7 Car l'ambition d'opprimer rend le sage extravagant, et les présents corrompent le cœur. –
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
8 Mieux vaut la fin d'une chose que son commencement; mieux vaut patience que présomption. –
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
9 Ne sois point en ton âme prompt à t'indigner! car l'indignation se dépose dans le sein de l'insensé. –
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
10 Ne dis pas: Pourquoi les jours d'autrefois étaient-ils meilleurs que ceux-ci? Car ce n'est pas la sagesse qui te dicterait cette question. –
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 La sagesse est aussi avantageuse qu'un héritage, et c'est un profit pour ceux qui voient le soleil.
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 Car la sagesse offre un abri, l'argent offre un abri; mais l'avantage reste à la science: la sagesse donne la vie à ceux qui la possèdent. –
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
13 Considère l'action de Dieu; car qui peut rendre droit ce qu'il a fait courbe? –
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
14 Au jour du bonheur, sois heureux, et au jour malheur, ouvre les yeux! Dieu est l'auteur de celui-ci, aussi bien que de celui-là, et cela, afin que de son avenir l'homme ne découvre rien.
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
15 J'ai vu tout cela durant mes jours de vanité. Il est tel juste qui périt malgré sa justice, et tel impie qui prolonge ses jours malgré sa méchanceté. –
В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 Ne sois pas juste à l'excès, et ne te montre pas trop sage! Pourquoi te détruirais-tu?
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 Ne sois pas impie à l'excès, et ne deviens pas un insensé! Pourquoi mourrais-tu avant ton heure?
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
18 Il est bon que tu tiennes à ce dernier avis, et que tu ne te départes point du premier; car celui qui craint Dieu, échappe à toutes ces choses. –
Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
19 La sagesse rend le sage plus fort que dix capitaines qui sont dans une place. –
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 Non, il n'est sur la terre pas un homme juste qui fasse le bien et ne pèche point.
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
21 Ne prends non plus pas garde à tous les propos qu'on tient, afin de ne pas t'entendre maudire par ton serviteur.
тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
22 Car bien des fois aussi ton cœur te rappelle que de même tu as maudit les autres.
знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
23 J'ai tenté toutes ces choses avec la sagesse. Je dis: Je veux être sage, mais elle reste à distance de moi.
Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
24 Ce qui est lointain et profond, profond, qui saurait l'atteindre? –
Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
25 Je me suis mis avec mon cœur à faire la ronde, pour connaître et explorer et chercher la sagesse et la raison, et pour connaître l'impiété, la folie, la déraison et le délire.
Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
26 Et je trouvai quelque chose de plus amer que la mort, c'est la femme dont le cœur est un lacs et un filet, et les mains, des chaînes. Celui qui est bon devant Dieu, lui échappe; mais le pécheur est enlacé par elle.
І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
27 Voyez! c'est ici ce que j'ai trouvé en comparant une chose avec une autre pour trouver la raison;
Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
28 voici ce que mon âme cherche encore sans que je l'aie trouvé: un homme, sur mille je l'ai trouvé; mais une femme, dans tout ce nombre je ne l'ai pas trouvée.
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
29 La seule chose, prends-y garde, que j'aie trouvée, c'est que Dieu créa les hommes droits, mais eux, ils ont cherché beaucoup de détours.
Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!

< Ecclésiaste 7 >