Ecclésiaste 11
1 Jette ton pain à la surface des eaux, car longtemps après tu le retrouveras;
Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов зна́йдеш його.
2 fais-en part à sept et même à huit; car tu ne sais pas quelle calamité il y aura sur la terre.
Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.
3 Quand les nuages sont pleins de pluie, ils la versent sur la terre; et, que l'arbre tombe vers le sud ou vers le nord, il reste là, où il est tombé. –
Коли́ перепо́вняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли дереви́на на пі́вдень впаде́ чи на пі́вніч, зали́шитьсяна місці, куди дереви́на впаде́.
4 Celui qui observe le vent, ne sèmera point; et celui qui regarde les nuages, ne récoltera point. –
Хто вважає на вітер, не буде той сі́яти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.
5 De même que tu ignores quelle est la route du vent, et comment les os se forment dans le sein de la femme enceinte de même tu ne saurais connaître l'œuvre de Dieu qui fait toutes choses.
Як не ві́даєш ти, яка то путь вітру, як кості зроста́ють в утро́бі вагі́тної, так не ві́даєш ти чину Бога, що робить усе.
6 Dès le matin sème tes semences, et au soir ne laisse pas ta main oisive! Car tu ne sais si c'est l'une ou l'autre qui réussira, ou si toutes deux elles sont également bonnes.
Сій ра́нком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре ви́йде на краще тобі, — оце чи оте, чи обо́є одна́ково добрі.
7 La lumière est douce, et c'est un bonheur pour les yeux de voir le soleil.
І світло солодке, і добре оча́м сонце бачити,
8 Car, lors même que l'homme vit un grand nombre d'années, il trouve de la joie dans toutes; il se souvient d'ailleurs qu'il y aura bien des jours sombres, et que tout l'avenir est une vanité.
і коли б люди́на жила́ й довгі роки́, хай за всіх їх вона ті́шиться, і хай пам'ятає дні те́мряви, бо їх бу́де багато, — усе, що надійде, марно́та!
9 Réjouis-toi, jeune homme, pendant ton jeune âge, et laisse ton cœur être heureux pendant les jours de ta jeunesse; et suis la voie que te montre ton cœur, et le regard de tes yeux. Sache en même temps que sur toutes ces choses Dieu t'appellera au jugement.
Ті́шся, юначе, своїм молоде́цтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодо́щів твоїх! І ходи ти доро́гами серця свого й виді́нням оче́й своїх, але знай, що за все це впрова́дить тебе Бог до су́ду!
10 Et bannis le chagrin de ton cœur, et éloigne les maux de ton corps! Car la jeunesse et l'aurore sont un souffle.
Тому́ жени смуток від серця свого́, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дити́нство, і рання життє́ва зоря́ — то марно́та!
