Actes 2
1 Et, quand vint le jour de la Pentecôte, ils étaient tous ensemble dans le même lieu,
А як скінчив ся день пятидесятниці, були всі однодушне вкупі.
2 et il survint tout à coup du ciel un bruit semblable à celui d'un violent coup de vent, et il remplit toute la maison où ils étaient assis,
І роздав ся зразу гук (шум) із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сиділи.
3 et des langues séparées, qui semblaient de feu, leur apparurent, et il s'en posa une sur chacun d'eux,
І явились їм поділені язики, ніби огняні, і сїв на кожному з них.
4 et ils furent tous remplis d'esprit saint, et ils commencèrent à parler en d'autres langues, selon que l'esprit leur donnait de s'exprimer.
І сповнились усі Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
5 Or, se trouvaient établis à Jérusalem des Juifs pieux venus de chez toutes les nations qui habitent sous le ciel;
Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.
6 et, quand ce bruit eut eu lieu, la multitude accourut, et elle fut confondue parce que chacun les entendait parler dans son propre idiome.
Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
7 Or tous étaient stupéfaits et ils disaient dans leur étonnement: « Voici, tous ces gens-là qui parlent ne sont-ils pas des Galiléens?
Здуміли ся ж усі і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всі оце сі, що розмовляють, Галилейцї?
8 Et comment chacun de nous entend-il dans son idiome natal —
Як же се чуємо кожний власну говірку свого, в якій родились,
9 Parthes et Mèdes et Élamites, et ceux qui habitent la Mésopotamie, la Judée et la Cappadoce, le Pont et l'Asie, la Phrygie et la Pamphylie, l'Egypte
Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Месопотамиї, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
10 et les régions de la Libye voisine de Cyrène, et les voyageurs venus de Rome, Juifs et prosélytes, Crétois et Arabes, —
і Фригиї, і Памфилиї, й Єгипті і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
11 comment les entendons-nous parler dans nos propres langues des hauts faits de Dieu? »
Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчв Боже?
12 Or tous étaient stupéfaits et incertains, se disant l'un à l'autre: « Que veut dire ceci? »
Здумілися ж усї, і в сумніві казали один до одного: Що се має бути?
13 tandis que d'autres raillaient et disaient: « C'est qu'ils sont pleins de vin doux. »
Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
14 Mais Pierre s'étant avancé avec les onze éleva la voix et leur dit: « Juifs, et vous tous qui habitez Jérusalem, comprenez bien ceci et prêtez l'oreille à mes paroles,
Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всі жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
15 car ces gens ne sont pas ivres, comme vous le supposez, puisque c'est la troisième heure du jour,
Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
16 mais ce qui se passe est ce qui a été prédit par l'entremise du prophète Joël:
А єсть се, що промовив пророк Йоіл:
17 « Et il arrivera après cela, dit Dieu, que Je répandrai de Mon esprit sur toute chair, et vos fils et vos filles prophétiseront, et vos jeunes gens verront des visions, et vos vieillards auront des songes;
І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тіло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодці ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
18 et certes en ces jours-là Je répandrai de Mon esprit sur Mes serviteurs et sur Mes servantes, et ils prophétiseront;
і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
19 et J'opérerai des prodiges en haut dans le ciel, et des miracles en bas sur la terre, du sang et du feu et de la vapeur de fumée;
І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землі: кров і огонь і димову куряву.
20 le soleil sera changé en ténèbres et la lune en sang, avant qu'arrive la grande et éclatante journée du Seigneur;
Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
21 et il arrivera que quiconque aura invoqué le nom du Seigneur sera sauvé. »
І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
22 Israélites, écoutez mes paroles que voici: Jésus le Nazoréen, cet homme accrédité de Dieu auprès de vous par des miracles, des prodiges et des signes que Dieu a opérés par son moyen au milieu de vous, comme vous le savez vous-mêmes,
Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
23 c'est lui que vous avez fait périr en le crucifiant par la main des impies, après qu'il eut été livré selon le dessein arrêté et la prescience de Dieu,
Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.
24 et c'est lui que Dieu a ressuscité en dissipant les douleurs de la mort, en la puissance de laquelle il n'était, en effet, pas possible qu'il fût retenu;
Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.
25 car David dit à propos de lui: « J'ai toujours vu le Seigneur devant moi, parce qu'il se tient à ma droite, afin que je ne sois point ébranlé,
Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
26 c'est pourquoi mon cœur a été dans la joie et ma langue dans l'allégresse; ma chair aussi se reposera encore avec espérance,
Тим звеселилось серце мов, і зрадїв язик мій; ще ж і тіло мов оселить ся в надії.
27 parce que Tu n'abandonneras pas mon âme dans le séjour des morts et que Tu ne permettras point que celui qui T'est consacré voie la corruption. (Hadēs g86)
Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння, (Hadēs g86)
28 Tu m'as fais connaître les routes de la vie, Tu me combleras de joie par Ta présence. »
Обявив єси мені дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.
29 Frères, il est permis de vous dire avec assurance, quant au patriarche David, qu'il est mort et qu'il a été enterré; aussi bien son sépulcre subsiste-t-il parmi nous jusques à ce jour.
Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.
30 Étant donc prophète, et sachant que Dieu lui avait juré avec serment qu'il ferait asseoir un fruit de ses reins sur son trône,
Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тілу підійме Христа сидіти на престолі його,
31 c'est par prévision qu'il a parlé de la résurrection du Christ, car celui-ci n'a pas été abandonné dans le séjour des morts et sa chair n'a pas vu la corruption; (Hadēs g86)
предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тіло не видїло зотлїння. (Hadēs g86)
32 c'est ce Jésus que Dieu a ressuscité, ce dont, nous tous, nous sommes témoins.
Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.
33 Ayant donc été élevé à la droite de Dieu, et ayant reçu du Père l'esprit saint qui avait été promis, il a répandu celui-ci comme vous-mêmes aussi vous le voyez et vous l'entendez.
Правицею яс Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.
34 David, en effet, n'est point monté dans les cieux, mais il dit lui-même: « Le Seigneur a dit à mon seigneur: Assieds-toi à Ma droite,
Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
35 jusqu'à ce que J'aie fait de tes ennemis un marchepied pour tes pieds. »
доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.
36 Que toute la maison d'Israël sache donc avec certitude que Dieu l'a fait et seigneur, et Christ, ce Jésus que vous, vous avez crucifié. »
Твердо ж нехай знав ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.
37 Ce qu'ayant ouï, ils furent piqués au cœur, et ils dirent à Pierre et aux autres apôtres: « Frères, qu'avons-nous à faire? »
Почувши ж се, домякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?
38 Sur quoi Pierre s'adressant à eux: « Repentez-vous, et que chacun de vous se fasse baptiser au nom de Jésus-Christ, pour la rémission de ses péchés, et vous recevrez le don du saint esprit;
Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.
39 car c'est pour vous qu'est la promesse, et pour vos enfants, et pour tous ceux au loin qu'aura appelés à Lui le Seigneur notre Dieu. »
Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всіх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.
40 Et il rendait témoignage par plusieurs autres paroles, et il les exhortait en disant: « Sauvez-vous en quittant cette génération pervertie. »
І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.
41 Ceux donc qui eurent à gré ses paroles se firent baptiser, et il y eut ce jour-là environ trois mille personnes qui furent agrégées.
Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.
42 Cependant ils étaient assidus à l'enseignement des apôtres et aux réunions communes, à la fraction du pain et aux prières.
Пробували ж у науці апостолській, і в общині, і в ламанню хліба, і в молитвах.
43 Or chacun était dans la crainte; mais il se faisait beaucoup de prodiges et de miracles par les apôtres.
Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.
44 Et tous ceux qui avaient cru avaient en un même lieu toutes choses en commun,
І всі віруючі були вкупі, і все було в них спільне;
45 et ils vendaient leurs propriétés et leurs biens, et ils les distribuaient à tous selon les besoins de chacun.
і продавали маєтки та достатки, і ділили їх на всіх. як кому було треба.
46 Tous les jours ils étaient ensemble assidus dans le temple, et, rompant le pain dans les maisons, ils prenaient leur nourriture avec allégresse et simplicité de cœur,
І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радості і простотї серця,
47 louant Dieu, et trouvant faveur auprès de tout le peuple. Cependant le Seigneur agrégeait journellement au même corps ceux qui étaient sauvés.
хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.
