Psaumes 44
1 O Dieu! nous avons entendu de nos oreilles, nos pères nous ont raconté l'œuvre que tu as faite en leur temps, aux jours d'autrefois.
Керівнику хору. Повчання синів Корея. Боже, ми чули своїми вухами, батьки наші розповідали нам про величні діяння, що вчинив Ти у давні дні.
2 Par ta main tu as chassé les nations et tu as établi nos pères; tu as brisé les peuples pour leur faire place.
Ти вигнав Своєю рукою народи, а предків наших насадив [на цій землі], Ти вразив племена і вислав їх геть.
3 Car ce n'est pas par leur épée qu'ils ont conquis le pays, et ce n'est pas leur bras qui les a sauvés; c'est ta droite, et ton bras, et la lumière de ta face, car tu les aimais.
Адже не мечем своїм [батьки наші] взяли у спадок землю і не їхня міцна рука принесла їм перемогу, а Твоя правиця, Твоя міць і світло Твого обличчя, бо Ти вподобав їх.
4 C'est toi, ô Dieu! qui es mon Roi; ordonne la délivrance de Jacob.
Ти – Цар мій, Боже. Накажи дати перемогу Якову!
5 Par toi nous frapperons nos ennemis; par ton nom nous foulerons ceux qui s'élèvent contre nous.
З Тобою ми здолаємо в битві супротивників наших, в ім’я Твоє потопчемо тих, хто повстав проти нас.
6 Car je ne me confie pas en mon arc; ce n'est pas mon épée qui me sauvera.
Бо не на лук свій я покладаю надію і не меч мій дарує мені перемогу.
7 C'est toi qui nous as sauvés de nos ennemis, et qui as rendu confus ceux qui nous haïssent.
Але Ти рятуєш нас від супротивників наших і ненависників наших вкриваєш ганьбою.
8 C'est en Dieu que nous nous glorifions chaque jour; nous célébrerons ton nom à jamais. (Sélah, pause)
Богом ми хвалимось цілий день і Твоє ім’я прославлятимемо повік. (Села)
9 Cependant tu nous as rejetés et couverts d'opprobre, et tu ne sors plus avec nos armées.
Тепер же Ти покинув і посоромив нас, і більше не виходиш разом із воїнствами нашими [на битву].
10 Tu nous fais reculer devant l'ennemi, et ceux qui nous haïssent ont pris leur butin.
Ти змусив нас втікати назад від супротивника, і ненависники наші грабують нас.
11 Tu nous livres comme des brebis qu'on mange; tu nous as dispersés parmi les nations.
Ти віддав нас, як овець, на поїдання і розсіяв нас серед народів.
12 Tu vends ton peuple pour rien, et tu les mets à vil prix.
Ти продав народ Твій за безцінь, не отримавши від його продажу жодного зиску.
13 Tu fais de nous l'opprobre de nos voisins, la risée et le jouet de nos alentours.
Ти вкрив нас ганьбою перед сусідами нашими, глузуванням і знущанням перед усіма, хто оточує нас.
14 Tu fais de nous la fable des nations; en nous voyant, les peuples hochent la tête.
Приказкою [глузливою] Ти зробив нас серед народів, племена хитають [насмішливо] головами в наш бік.
15 Mon ignominie est toujours devant moi, et la confusion couvre mon visage,
Щодня безчестя моє переді мною, і сором вкриває моє обличчя
16 A la voix de celui qui insulte et qui outrage, à la vue de l'ennemi et du vindicatif.
через те, що голос лихослова й глузія [я чую], через ворога й месника.
17 Tout cela nous est arrivé; et cependant nous ne t'avons pas oublié, nous n'avons pas forfait à ton alliance.
Усе це лихо спіткало нас, хоча ми не забули Тебе й не зрадили Завіту Твого.
18 Notre cœur ne s'est point retiré en arrière; nos pas ne se sont point écartés de ton sentier,
Серця наші не відступили назад, і наші стопи не збочили з Твоєї стежки.
19 Quand tu nous as foulés parmi les chacals et couverts de l'ombre de la mort.
Але Ти вразив нас у [пустельному] місці, де мешкають шакали, і вкрив нас тінню смерті.
20 Si nous eussions oublié le nom de notre Dieu, si nous eussions étendu nos mains vers un dieu étranger,
Якби ми забули ім’я Бога нашого й простягнули долоні наші до чужого бога,
21 Dieu n'en aurait-il pas fait enquête, lui qui connaît les secrets du cœur?
хіба Бог не виявив би цього? Адже Він знає приховані глибини серця.
22 Mais, à cause de toi, nous sommes mis à mort tous les jours, et regardés comme des brebis destinées à la boucherie.
Однак заради Тебе нас убивають щодня, вважають нас за овець, призначених на заколення.
23 Lève-toi! Pourquoi dors-tu, Seigneur? Réveille-toi, ne nous rejette pas à toujours!
Прокинься! Чому Ти спиш, Владико? Пробудись! Не покидай нас навіки.
24 Pourquoi caches-tu ta face? Pourquoi oublies-tu notre misère et notre oppression?
Чому Ти ховаєш Своє обличчя, забуваючи про приниження й гніт наш?
25 Car notre âme est abattue jusque dans la poussière; notre ventre est attaché à la terre.
Адже до пороху земного зведена душа наша, до землі прилинуло нутро наше.
26 Lève-toi, viens à notre aide, et rachète-nous à cause de ta bonté!
Повстань, будь нам допомогою! Визволи нас заради милості Твоєї.
