Psaumes 18
1 Il dit donc: Je t'aimerai, ô Éternel, qui es ma force!
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
2 Éternel, mon rocher, ma forteresse et mon libérateur! Mon Dieu, mon rocher où je me réfugie! Mon bouclier, la force qui me délivre, ma haute retraite!
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
3 Je m'écrie: Loué soit l'Éternel! et je suis délivré de mes ennemis.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
4 Les liens de la mort m'avaient enveloppé, et les torrents de la destruction m'avaient épouvanté;
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили. (Sheol h7585)
6 Dans ma détresse, j'invoquai l'Éternel, et je criai à mon Dieu. De son palais, il entendit ma voix, et les cris que je poussais vers lui parvinrent à ses oreilles.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
7 Alors la terre fut ébranlée et trembla; les fondements des montagnes s'agitèrent et s'ébranlèrent, parce qu'il était courroucé.
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
8 Une fumée montait de ses narines, et de sa bouche un feu dévorant; il en jaillissait des charbons embrasés.
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
9 Il abaissa les cieux et descendit, ayant l'obscurité sous ses pieds.
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
10 Il était monté sur un chérubin, et il volait; il était porté sur les ailes du vent.
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
11 Il fit des ténèbres sa retraite; il mit autour de lui, comme une tente, des eaux ténébreuses, de noirs nuages.
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
12 De la splendeur qui était devant lui, s'échappaient des nuées, avec de la grêle et des charbons de feu.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
13 Et l'Éternel tonna dans les cieux, le Très-Haut fit retentir sa voix, avec de la grêle et des charbons de feu.
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
14 Il lança ses flèches, et dispersa mes ennemis; il lança des éclairs nombreux, et les mit en déroute.
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
15 Alors le fond des eaux apparut, et les fondements du monde furent mis à découvert, au bruit de ta menace, ô Éternel, au souffle du vent de ta colère.
Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
16 Il étendit sa main d'en haut, et me prit; il me tira des grosses eaux.
Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
17 Il me délivra de mon ennemi puissant, et de mes adversaires qui étaient plus forts que moi.
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
18 Ils m'avaient surpris au jour de ma calamité; mais l'Éternel fut mon appui.
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
19 Il m'a mis au large, il m'a délivré, parce qu'il a pris son plaisir en moi.
і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
20 L'Éternel m'a traité selon ma justice; il m'a rendu selon la pureté de mes mains.
Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
21 Car j'ai gardé les voies de l'Éternel, et je n'ai point été infidèle à mon Dieu.
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 Car toutes ses ordonnances sont devant moi, et je ne m'écarte point de ses statuts.
бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
23 J'ai été intègre avec lui, et je me suis gardé de mon péché.
І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 Aussi l'Éternel m'a rendu selon ma justice, selon la pureté de mes mains devant ses yeux.
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 Avec celui qui est bon, tu es bon; avec l'homme intègre, tu es intègre.
Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
26 Avec celui qui est pur, tu te montres pur; mais avec le pervers, tu agis selon sa perversité.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
27 Car c'est toi qui sauves le peuple affligé, et qui abaisses les yeux des superbes.
бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
28 C'est toi qui fais luire ma lampe; c'est l'Éternel mon Dieu qui éclaire mes ténèbres.
бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
29 Car avec toi je fonds sur une troupe; avec mon Dieu je franchis la muraille.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 La voie de Dieu est parfaite; la parole de l'Éternel est éprouvée; il est un bouclier pour tous ceux qui se retirent vers lui.
Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
31 Car qui est Dieu, sinon l'Éternel? Et qui est un rocher, sinon notre Dieu?
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 Le Dieu qui me ceint de force, et qui a rendu mon chemin sûr;
Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
33 Qui rend mes pieds semblables à ceux des biches, et me fait tenir sur mes hauteurs;
Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
34 Qui forme mes mains au combat, et mes bras bandent un arc d'airain.
мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
35 Tu m'as donné le bouclier de ton salut; ta droite me soutient, et ta bonté me rend puissant.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 Tu élargis le chemin sous mes pas, et mes talons ne chancellent point.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
37 Je poursuis mes ennemis; je les atteins, et je ne reviens qu'après les avoir exterminés.
Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
38 Je les frappe, et ils ne peuvent se relever; ils tombent sous mes pieds.
я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 Car tu m'as ceint de force pour le combat, tu fais plier sous moi mes adversaires.
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
40 Tu fais tourner le dos à mes ennemis devant moi; ceux qui me haïssaient, je les détruis.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
41 Ils crient, mais il n'y a point de libérateur; ils crient à l'Éternel, mais il ne leur répond pas.
Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
42 Je les broie comme la poussière livrée au vent, je les jette au loin comme la boue des rues.
І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
43 Tu me sauves des dissensions du peuple; tu me mets à la tête des nations; le peuple que je ne connaissais pas m'est assujetti.
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
44 Au bruit de mon nom, ils m'obéissent; les fils de l'étranger viennent me flatter.
На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
45 Les fils de l'étranger défaillent, et sortent tremblants de leur retraite.
в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
46 L'Éternel est vivant! Et béni soit mon rocher! Que le Dieu de mon salut soit exalté,
Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
47 Le Dieu qui me donne la vengeance, et qui range les peuples sous moi!
Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
48 Toi qui me délivres de mes ennemis, qui m'élèves au-dessus de mes adversaires, qui me délivres de l'homme violent!
що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
49 C'est pourquoi je te louerai, ô Éternel, parmi les nations, et je chanterai à ton nom.
Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
50 C'est lui qui délivre magnifiquement son roi, qui fait miséricorde à son Oint, à David et à sa postérité à jamais.
Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
