Psaumes 17
1 Prière de David. Éternel! écoute ma juste cause; sois attentif à mon cri; prête l'oreille à la prière que je te fais, avec des lèvres sans fraude!
Молитва Давидова. Почуй, о Господи, [благання про] правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих [лине].
2 Que mon droit paraisse devant ta face; que tes yeux voient mon intégrité!
Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду.
3 Tu as sondé mon cœur, tu m'as visité la nuit; tu m'as éprouvé, tu ne trouves rien; ma parole ne va pas au-delà de ma pensée.
Ти випробував моє серце, дослідив [мене] вночі, переплавив мене, але не знайшов [того], щоб слова мої розходилися з думками.
4 Quant aux actions des hommes, suivant la parole de tes lèvres, je me suis gardé des voies de l'homme violent.
Щодо справ людських, то згідно зі словом, що [вийшло] з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб [стати] на шлях гнобителя.
5 Mes pas sont affermis dans tes sentiers, mes pieds ne chancellent point.
Стопи мої крокували [тільки] Твоїми стежками, ноги мої не оступалися.
6 Je t'invoque, car tu m'exauces, ô Dieu! Incline ton oreille vers moi, écoute ma parole!
Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою.
7 Rends admirables tes bontés, ô toi, dont la droite délivre de leurs adversaires ceux qui se retirent vers toi!
З’яви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами.
8 Garde-moi comme la prunelle de l'œil; couvre-moi sous l'ombre de tes ailes,
Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх сховай мене
9 Contre ces méchants qui m'oppriment, contre mes ennemis mortels qui m'environnent!
від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили.
10 Ils ferment leur cœur endurci; leur bouche parle avec fierté.
Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато.
11 Déjà ils entourent nos pas; ils nous épient pour nous jeter à terre.
Підкрадалися до мене [таємно], а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути [мене] на землю.
12 Ils ressemblent au lion qui ne demande qu'à déchirer, au lionceau qui se tient en embuscade.
Немов той лев, що прагне терзати [здобич], і як лев молодий, що в засідці залягає.
13 Lève-toi, Éternel! préviens-le, renverse-le; délivre mon âme du méchant par ton épée!
Піднімися, Господи, стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого,
14 Par ta main, ô Éternel, délivre-la des hommes, des hommes de ce monde, dont le partage est dans cette vie, dont tu remplis le ventre de tes biens; leurs fils sont rassasiés, et ils laissent leurs restes à leurs petits enfants.
рукою Твоєю від мужів, Господи, – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм.
15 Mais moi, dans la justice je verrai ta face; je serai rassasié de ton image, quand je me réveillerai.
А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.
