Psaumes 109
1 Au maître-chantre. Psaume de David.
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 O Dieu de ma louange, ne te tais point! Car la bouche du méchant et la bouche du perfide se sont ouvertes contre moi; ils me parlent avec une langue menteuse.
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 Ils m'environnent de paroles de haine; ils me font la guerre sans cause.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 En retour de mon amour, ils se font mes adversaires; moi, je ne fais que prier.
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 Ils m'ont rendu le mal pour le bien, et la haine pour mon amour.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Établis sur lui un méchant, et qu'un adversaire se tienne à sa droite!
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 Quand on le jugera, qu'il soit déclaré coupable, et que sa prière lui soit imputée à péché!
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Que ses jours soient peu nombreux; qu'un autre prenne sa charge!
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Que ses fils soient orphelins, et sa femme veuve!
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 Que ses fils soient errants et mendiants; qu'ils aillent quêter loin de leurs masures!
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Que le créancier jette le filet sur ce qu'il a; que les étrangers pillent son travail!
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 Qu'il n'y ait personne qui lui continue sa bonté; que nul n'ait pitié de ses orphelins!
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Que sa postérité soit retranchée; que dans la génération à venir leur nom soit effacé!
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 Que l'iniquité de ses pères revienne en mémoire devant l'Éternel, et que le péché de sa mère ne soit point effacé;
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Qu'ils soient toujours devant l'Éternel, et qu'il retranche leur mémoire de la terre;
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 Parce qu'il ne s'est pas souvenu d'user de bonté, qu'il a persécuté l'affligé, le pauvre, l'homme au cœur brisé, pour le faire mourir!
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 Il a aimé la malédiction, elle viendra sur lui; il n'a point pris plaisir à la bénédiction, elle s'éloignera de lui.
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 Il sera enveloppé de malédiction comme d'un manteau; elle pénétrera dans son corps comme de l'eau, et dans ses os comme de l'huile.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 Elle sera comme l'habit dont il se couvre, comme la ceinture dont il est toujours ceint.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 Tel sera, de la part de l'Éternel, le salaire de mes adversaires, et de ceux qui disent du mal contre moi.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 Mais toi, Éternel mon Dieu, agis en ma faveur, à cause de ton nom; selon la grandeur de ta bonté, délivre-moi!
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 Car je suis affligé et misérable, et mon cœur est blessé au-dedans de moi.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 Je m'en vais comme l'ombre quand elle décline; je suis chassé comme la sauterelle.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 Mes genoux chancellent par le jeûne; ma chair a perdu son embonpoint.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 Je suis pour eux un sujet d'opprobre; en me voyant, ils hochent la tête.
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Sois-moi en aide, Éternel mon Dieu!
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 Sauve-moi selon ta bonté, afin qu'ils sachent que c'est ta main, que c'est toi, Éternel, qui l'as fait.
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 Ils maudiront, toi tu béniras; ils s'élèvent, mais ils rougiront, et ton serviteur se réjouira.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Que mes adversaires soient revêtus de confusion, et couverts de leur honte comme d'un manteau!
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 Ma bouche louera hautement l'Éternel; je le célébrerai au milieu de la multitude.
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 Car il se tient à la droite du pauvre, pour le sauver de ceux qui condamnent son âme.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
