Psaumes 109
1 Au maître-chantre. Psaume de David.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 O Dieu de ma louange, ne te tais point! Car la bouche du méchant et la bouche du perfide se sont ouvertes contre moi; ils me parlent avec une langue menteuse.
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 Ils m'environnent de paroles de haine; ils me font la guerre sans cause.
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 En retour de mon amour, ils se font mes adversaires; moi, je ne fais que prier.
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Ils m'ont rendu le mal pour le bien, et la haine pour mon amour.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Établis sur lui un méchant, et qu'un adversaire se tienne à sa droite!
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 Quand on le jugera, qu'il soit déclaré coupable, et que sa prière lui soit imputée à péché!
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Que ses jours soient peu nombreux; qu'un autre prenne sa charge!
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Que ses fils soient orphelins, et sa femme veuve!
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Que ses fils soient errants et mendiants; qu'ils aillent quêter loin de leurs masures!
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Que le créancier jette le filet sur ce qu'il a; que les étrangers pillent son travail!
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Qu'il n'y ait personne qui lui continue sa bonté; que nul n'ait pitié de ses orphelins!
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Que sa postérité soit retranchée; que dans la génération à venir leur nom soit effacé!
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Que l'iniquité de ses pères revienne en mémoire devant l'Éternel, et que le péché de sa mère ne soit point effacé;
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Qu'ils soient toujours devant l'Éternel, et qu'il retranche leur mémoire de la terre;
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 Parce qu'il ne s'est pas souvenu d'user de bonté, qu'il a persécuté l'affligé, le pauvre, l'homme au cœur brisé, pour le faire mourir!
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Il a aimé la malédiction, elle viendra sur lui; il n'a point pris plaisir à la bénédiction, elle s'éloignera de lui.
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 Il sera enveloppé de malédiction comme d'un manteau; elle pénétrera dans son corps comme de l'eau, et dans ses os comme de l'huile.
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Elle sera comme l'habit dont il se couvre, comme la ceinture dont il est toujours ceint.
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 Tel sera, de la part de l'Éternel, le salaire de mes adversaires, et de ceux qui disent du mal contre moi.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 Mais toi, Éternel mon Dieu, agis en ma faveur, à cause de ton nom; selon la grandeur de ta bonté, délivre-moi!
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 Car je suis affligé et misérable, et mon cœur est blessé au-dedans de moi.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 Je m'en vais comme l'ombre quand elle décline; je suis chassé comme la sauterelle.
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 Mes genoux chancellent par le jeûne; ma chair a perdu son embonpoint.
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 Je suis pour eux un sujet d'opprobre; en me voyant, ils hochent la tête.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Sois-moi en aide, Éternel mon Dieu!
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 Sauve-moi selon ta bonté, afin qu'ils sachent que c'est ta main, que c'est toi, Éternel, qui l'as fait.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 Ils maudiront, toi tu béniras; ils s'élèvent, mais ils rougiront, et ton serviteur se réjouira.
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Que mes adversaires soient revêtus de confusion, et couverts de leur honte comme d'un manteau!
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 Ma bouche louera hautement l'Éternel; je le célébrerai au milieu de la multitude.
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 Car il se tient à la droite du pauvre, pour le sauver de ceux qui condamnent son âme.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
