Proverbes 29
1 L'homme qui, étant repris, roidit son cou, sera subitement brisé, sans qu'il y ait de guérison.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 Quand les justes sont les plus nombreux, le peuple se réjouit; mais quand le méchant domine, le peuple gémit.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 L'homme qui aime la sagesse, réjouit son père; mais celui qui se plaît avec les débauchées, dissipe ses richesses.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 Le roi affermit le pays par la justice; mais celui qui aime les présents le ruine.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 L'homme qui flatte son prochain, tend un filet sous ses pas.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 Il y a un piège dans le crime du méchant; mais le juste chante et se réjouit.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 Le juste prend connaissance de la cause des pauvres; mais le méchant ne s'en informe pas.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Les hommes moqueurs soufflent le feu dans la ville; mais les sages calment la colère.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 Un homme sage contestant avec un homme insensé, qu'il se fâche ou qu'il rie, n'aura point de repos.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 Les hommes sanguinaires haïssent l'homme intègre; mais les hommes droits protègent sa vie.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 L'insensé met dehors tout ce qu'il a dans l'esprit; mais le sage le réprime et le retient.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 Quand le prince prête l'oreille à la parole de mensonge, tous ses serviteurs sont méchants.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 Le pauvre et l'oppresseur se rencontrent; c'est l'Éternel qui éclaire les yeux de l'un et de l'autre.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 Le trône du roi qui rend justice aux pauvres selon la vérité, sera affermi à perpétuité.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 La verge et la répréhension donnent la sagesse; mais l'enfant livré à lui-même fait honte à sa mère.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 Quand les méchants sont les plus nombreux, les crimes se multiplient; mais les justes verront leur ruine.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Corrige ton enfant, et il te donnera du repos, et il fera la joie de ton âme.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Lorsqu'il n'y a point de vision, le peuple est sans frein; mais heureux est celui qui garde la loi!
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 Ce n'est pas par des paroles qu'on corrige un esclave; car il entend bien, mais ne répond pas.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 As-tu vu un homme étourdi dans ses paroles? Il y a plus à espérer d'un fou que de lui.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 Le serviteur sera à la fin le fils de celui qui le nourrit délicatement dès la jeunesse.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 L'homme colère excite les querelles, et l'homme emporté commet bien des fautes.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 L'orgueil de l'homme l'abaisse; mais celui qui est humble d'esprit, obtient la gloire.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 Celui qui partage avec un larron, hait son âme; il entend le serment d'exécration, et il ne déclare rien.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 La crainte qu'on a de l'homme, fait tomber dans le piège; mais celui qui s'assure en l'Éternel aura une haute retraite.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 Plusieurs recherchent la faveur de celui qui domine; mais c'est l'Éternel qui fait droit à chacun.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 L'homme inique est en abomination aux justes, et celui qui va droit est en abomination au méchant.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
