Proverbes 16
1 Les projets du cœur dépendent de l'homme; mais la réponse de la langue appartient à l'Éternel.
Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.
2 Toutes les voies de l'homme lui semblent pures; c'est l'Éternel qui pèse les esprits.
Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Remets tes affaires à l'Éternel, et tes desseins seront affermis.
Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.
4 L'Éternel a fait toutes choses en sorte qu'elles répondent l'une à l'autre, et même le méchant pour le jour de la calamité.
Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 L'Éternel a en abomination tout homme hautain de cœur; tôt ou tard il ne demeurera point impuni.
Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!
6 L'iniquité sera expiée par la miséricorde et la vérité; et par la crainte de l'Éternel on se détourne du mal.
Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.
7 Quand l'Éternel prend plaisir aux voies d'un homme, il apaise envers lui même ses ennemis.
Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.
8 Peu, avec justice, vaut mieux que de grands revenus sans droit.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.
9 Le cœur de l'homme délibère sur sa conduite; mais l'Éternel dirige ses pas.
Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.
10 Des oracles sont sur les lèvres du roi, et sa bouche ne s'écarte point du droit.
Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.
11 La balance et le poids juste viennent de l'Éternel, et tous les poids du sachet sont son œuvre.
Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.
12 Les rois doivent avoir horreur de faire le mal, car c'est la justice qui affermit le trône.
Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.
13 Les rois doivent prendre plaisir aux paroles justes, et aimer celui qui parle avec droiture.
Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 La fureur du roi est un messager de mort; mais l'homme sage l'apaise.
Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.
15 Le visage serein du roi donne la vie; et sa faveur est comme la nuée qui porte la pluie de l'arrière-saison.
У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.
16 Combien il vaut mieux acquérir de la sagesse que de l'or fin! Et combien il est plus excellent d'acquérir de la prudence que de l'argent!
Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!
17 Le chemin des hommes droits, c'est de se détourner du mal; celui-là garde son âme qui prend garde à sa conduite.
Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.
18 L'orgueil va devant l'écrasement, et la fierté d'esprit devant la ruine.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.
19 Il vaut mieux être humble avec les débonnaires, que de partager le butin avec les orgueilleux.
Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.
20 Celui qui prend garde à la parole, trouvera le bien; et celui qui se confie en l'Éternel, sera heureux.
Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 On appellera intelligent celui qui a un cœur sage; et la douceur des paroles augmente la science.
Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.
22 La prudence est à ceux qui la possèdent une source de vie; mais le châtiment des insensés, c'est leur folie.
Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.
23 Le cœur sage conduit prudemment sa bouche, et ajoute la science à ses lèvres.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.
24 Les paroles agréables sont des rayons de miel, une douceur à l'âme, et la santé aux os.
Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Il y a telle voie qui semble droite à l'homme, mais dont l'issue est la voie de la mort.
Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.
26 La faim de celui qui travaille, travaille pour lui, parce que sa bouche l'y contraint.
Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 L'homme méchant se creuse le mal, et il y a comme un feu brûlant sur ses lèvres.
Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.
28 L'homme pervers sème des querelles, et le rapporteur divise les meilleurs amis.
Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.
29 L'homme violent entraîne son compagnon, et le fait marcher dans une voie qui n'est pas bonne.
Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Celui qui ferme les yeux pour méditer le mal, celui qui serre les lèvres, a déjà accompli le crime.
Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Les cheveux blancs sont une couronne d'honneur; c'est dans la voie de la justice qu'elle se trouve.
Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.
32 Celui qui est lent à la colère vaut mieux que l'homme vaillant; et celui qui est maître de son cœur, que celui qui prend des villes.
Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.
33 On jette le sort dans le pan de la robe; mais tout ce qui en résulte vient de l'Éternel.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.
