Proverbes 14
1 Toute femme sage bâtit sa maison; mais la folle la renverse de ses mains.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 Celui qui marche dans la droiture, révère l'Éternel; mais celui dont les voies sont perverses, le méprise.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 La bouche de l'insensé est une verge pour son orgueil; mais les lèvres des sages les gardent.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Où il n'y a point de bœuf, la grange est vide; mais la force du bœuf fait abonder le revenu.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 Le témoin fidèle ne ment jamais; mais le faux témoin avance des faussetés.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 Le moqueur cherche la sagesse et ne la trouve point; mais la science est aisée à trouver pour un homme entendu.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Éloigne-toi de l'homme insensé, puisque tu ne connais pas en lui de paroles sages.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 La sagesse d'un homme habile est de prendre garde à sa voie; mais la folie des insensés, c'est la fraude.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Les insensés se raillent du péché; mais la bienveillance est parmi les hommes droits.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 Le cœur de chacun sent l'amertume de son âme; et un autre n'aura point de part à sa joie.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 La maison des méchants sera détruite; mais la tente des hommes droits fleurira.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 Il y a telle voie qui semble droite à l'homme, mais dont l'issue est la voie de la mort.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Même en riant le cœur sera triste; et la joie finit par l'ennui.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 Celui qui a le cœur pervers, sera rassasié de ses voies; mais l'homme de bien se rassasie de ce qui est en lui-même.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 Un homme simple croit tout ce qu'on dit; mais l'homme bien avisé considère ses pas.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 Le sage craint, et il évite le mal; mais l'insensé est arrogant et plein de sécurité.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 L'homme emporté fait des folies; et l'homme rusé est haï.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Les imprudents possèdent la folie; mais les bien avisés sont couronnés de science.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Les méchants seront humiliés devant les bons, et les impies seront aux portes du juste.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Le pauvre est haï, même de son ami; mais les amis du riche sont en grand nombre.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 Celui qui méprise son prochain, s'égare; mais celui qui a pitié des affligés, est heureux.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Ceux qui machinent du mal, ne se fourvoient-ils pas? Mais la miséricorde et la vérité seront pour ceux qui procurent le bien.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 En tout travail il y a quelque profit; mais les vains discours ne tournent qu'à disette.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 La richesse est une couronne pour le sage; mais la folie des insensés est toujours folie.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 Le témoin fidèle délivre les âmes; mais celui qui prononce des mensonges, n'est que tromperie.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 Il y a une ferme assurance dans la crainte de l'Éternel; et il y aura une sûre retraite pour les enfants de celui qui le craint.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 La crainte de l'Éternel est une source de vie, pour détourner des pièges de la mort.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 Dans la multitude du peuple est la gloire d'un roi; mais quand le peuple manque, c'est la ruine du prince.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 Celui qui est lent à la colère est d'un grand sens; mais celui qui est prompt à se courroucer, étale sa folie.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 Un cœur tranquille est la vie du corps; mais l'envie est la carie des os.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Celui qui fait tort au pauvre, déshonore celui qui l'a fait; mais celui-là l'honore qui a pitié du nécessiteux.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 Dans le malheur, le méchant est renversé; mais le juste reste en assurance, même dans la mort.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 La sagesse repose dans le cœur de l'homme entendu; elle est même reconnue au milieu des insensés.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 La justice élève une nation; mais le péché est la honte des peuples.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 La faveur du roi est pour le serviteur prudent; mais il aura de l'indignation contre celui qui lui fait honte.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
