Job 20
1 Tsophar, de Naama, prit la parole et dit:
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав:
2 C'est pour cela que mes pensées me poussent à répondre, et c'est pour cette raison que j'ai hâte de le faire:
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
3 J'ai entendu une leçon outrageante, mais l'esprit tire de mon intelligence une réponse.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
4 Ne sais-tu pas que, de tout temps, depuis que Dieu a mis l'homme sur la terre,
Чи знаєш ти те, що від вічности, відколи́ люди́на на землі була поста́влена, —
5 Le triomphe du méchant est de peu de durée, et la joie de l'impie n'a qu'un moment?
то спів несправедливих короткий, а радість безбожного — тільки на хвилю?
6 Quand son élévation monterait jusqu'aux cieux, et quand sa tête atteindrait les nues,
Якщо піднесе́ться вели́чність його аж до неба, а його голова аж до хмари дося́гне,
7 Il périra pour toujours, comme son ordure; ceux qui le voyaient diront: Où est-il?
проте́ він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?
8 Il s'envolera comme un songe, et on ne le trouvera plus; il s'évanouira comme un rêve de la nuit.
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
9 L'œil qui l'a vu ne le verra plus, et son lieu ne l'apercevra plus.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
10 Ses enfants feront la cour aux pauvres, et ses propres mains restitueront ses biens.
Сини його запобіга́тимуть ла́ски в нужде́нних, а ру́ки його позверта́ють маєток його.
11 Ses os sont pleins de jeunesse, mais elle reposera avec lui dans la poussière.
Повні кості його молоде́чости, — та до по́роху з ним вона ляже!
12 Si le mal est doux à sa bouche, s'il le cache sous sa langue,
Якщо в у́стах його зло солодке, — його він таї́ть під своїм язиком,
13 S'il le ménage et ne le rejette point, s'il le retient dans son palais,
над ним милосе́рдиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах, —
14 Sa nourriture se changera dans ses entrailles, et deviendra dans son sein du fiel d'aspic.
то цей хліб в його ну́трощах змі́ниться, — стане він жо́вчю змії́ною в нутрі його́!
15 Il a englouti des richesses, et il les vomira; Dieu les arrachera de son ventre.
Він маєток чужо́го ковтав, але́ його ви́блює: Бог виганяє його із утро́би його.
16 Il sucera du venin d'aspic; la langue de la vipère le tuera.
Отру́ту зміїну він сса́тиме, гадю́чий язик його вб'є!
17 Il ne verra plus les ruisseaux, les fleuves, les torrents de miel et de lait.
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
18 Il rendra le fruit de son travail, et ne l'avalera pas; il restituera à proportion de ce qu'il aura amassé, et ne s'en réjouira pas.
Позверта́є він працю чужу, і її не ковтне́, як і маєток, набутий з виміни своєї, жувати не буде.
19 Parce qu'il a foulé, abandonné le pauvre, pillé la maison au lieu de la bâtir;
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
20 Parce qu'il n'a pas connu le repos dans son avidité, il ne sauvera rien de ce qu'il a tant désiré;
Бо споко́ю не знав він у нутрі своїм, і свого наймилішого не збереже.
21 Rien n'échappait à sa voracité, c'est pourquoi son bonheur ne durera pas.
Немає останку з обжи́рства його, тому нетрива́ле добро його все:
22 Au comble de l'abondance, il sera dans la gêne; les mains de tous les malheureux se jetteront sur lui.
за по́вні достатку його буде тісно йому́, рука кожного скри́вдженого при́йде на нього!
23 Il arrivera que pour lui remplir le ventre, Dieu enverra contre lui l'ardeur de sa colère; il la fera pleuvoir sur lui et entrer dans sa chair.
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
24 Il fuira devant les armes de fer, l'arc d'airain le transpercera.
Він бу́де втікати від зброї залізної, — та прони́же його мідний лук.
25 Il arrachera la flèche, et elle sortira de son corps, et le fer étincelant, de son foie; les frayeurs de la mort viendront sur lui.
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
26 Toutes les calamités sont réservées à ses trésors, un feu qu'on n'aura pas besoin de souffler le dévorera, et ce qui restera dans sa tente sera consumé.
При ска́рбах його всі нещастя захо́вані, його буде же́рти огонь не роздму́хуваний, позостале в наметі його буде знищене.
27 Les cieux découvriront son iniquité, et la terre s'élèvera contre lui.
Небо відкриє його беззаконня, а земля проти нього повстане, —
28 Le revenu de sa maison sera emporté. Tout s'écoulera au jour de la colère.
урожай його дому втече, розпливеться в день гніву Його.
29 Telle est la part que Dieu réserve à l'homme méchant, tel est l'héritage que Dieu lui assigne.
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
