Job 15
1 Alors Éliphaz, de Théman, prit la parole, et dit:
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Le sage répond-il par une science vaine, et remplit-il de vent sa poitrine?
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 Discute-t-il avec des propos qui ne servent de rien, et avec des paroles sans profit?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Bien plus, tu abolis la piété, et tu détruis la prière qui s'adresse à Dieu.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 Ton iniquité inspire ta bouche, et tu as choisi le langage des rusés.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Ta bouche te condamne, et non pas moi; et tes lèvres témoignent contre toi.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 Es-tu le premier-né des hommes, et as-tu été formé avant les montagnes?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 As-tu entendu ce qui s'est dit dans le conseil de Dieu, et as-tu pris pour toi la sagesse?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 Que sais-tu que nous ne sachions? Quelle connaissance as-tu que nous n'ayons aussi?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Il y a aussi parmi nous des cheveux blancs, des vieillards, plus riches de jours que ton père.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Est-ce donc peu de chose pour toi que les consolations de Dieu et les paroles dites avec douceur?
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Pourquoi ton cœur s'emporte-t-il? Et pourquoi tes yeux regardent-ils de travers?
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 C'est contre Dieu que tu tournes ta colère, et que tu fais sortir de ta bouche de tels discours!
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 Qu'est-ce qu'un mortel pour qu'il soit pur, et un fils de femme pour qu'il soit juste?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Voici, Dieu ne se fie pas à ses saints, et les cieux ne sont pas purs à ses yeux.
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 Combien plus est abominable et corrompu, l'homme qui boit l'iniquité comme l'eau!
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 Je t'instruirai, écoute-moi. Je te raconterai ce que j'ai vu,
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 Ce que les sages ont proclamé, ce qu'ils n'ont point caché, l'ayant tenu de leurs pères.
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 A eux seuls ce pays avait été donné, et l'étranger n'avait pas pénétré chez eux:
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 “Toute sa vie, le méchant est tourmenté, et un petit nombre d'années sont réservées au malfaiteur.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 Des bruits effrayants remplissent ses oreilles; en pleine paix, le destructeur vient sur lui.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 Il ne croit pas pouvoir sortir des ténèbres, et il se voit épié par l'épée;
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 Il court çà et là, cherchant son pain; il sait que le jour des ténèbres lui est préparé.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 La détresse et l'angoisse l'épouvantent; elles l'assaillent comme un roi prêt au combat;
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 Parce qu'il a levé la main contre Dieu, et a bravé le Tout-Puissant:
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 Il a couru vers lui, avec audace, sous le dos épais de ses boucliers.
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 L'embonpoint avait couvert son visage, et la graisse s'était accumulée sur ses flancs;
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 C'est pourquoi il habite des villes détruites, des maisons désertes, tout près de n'être plus que des monceaux de pierres.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 Il ne s'enrichira pas, et sa fortune ne subsistera pas, et ses propriétés ne s'étendront pas sur la terre.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 Il ne pourra pas sortir des ténèbres; la flamme desséchera ses rejetons, et il s'en ira par le souffle de la bouche de Dieu.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 Qu'il ne compte pas sur la vanité qui le séduit; car la vanité sera sa récompense.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 Avant le temps, il prendra fin, et ses branches ne reverdiront point.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 On arrachera ses fruits non mûrs, comme à une vigne; on jettera sa fleur, comme celle d'un olivier.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 Car la famille de l'hypocrite est stérile, et le feu dévore les tentes de l'homme corrompu.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 Il conçoit le tourment, et il enfante la peine; et son ventre prépare une déception. “
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
