Job 11
1 Alors Tsophar, de Naama, prit la parole, et dit:
І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
2 Ne répondra-t-on point à tant de discours, et suffira-t-il d'être un grand parleur pour être justifié?
„Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
3 Tes vains propos feront-ils taire les gens? Te moqueras-tu, sans que personne te confonde?
Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
4 Tu as dit: Ma doctrine est pure, je suis sans tache devant tes yeux.
Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
5 Mais je voudrais que Dieu parlât, et qu'il ouvrît sa bouche pour te répondre;
О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
6 Qu'il te montrât les secrets de sa sagesse, de son immense sagesse; et tu reconnaîtrais que Dieu oublie une partie de ton iniquité.
і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
7 Trouveras-tu le fond de Dieu? Trouveras-tu la limite du Tout-Puissant?
Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
8 Ce sont les hauteurs des cieux: qu'y feras-tu? C'est plus profond que les enfers: qu'y connaîtras-tu? (Sheol h7585)
Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її? (Sheol h7585)
9 Son étendue est plus longue que la terre, et plus large que la mer.
її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
10 S'il saisit, s'il emprisonne, s'il assemble le tribunal, qui l'en empêchera?
Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
11 Car il connaît, lui, les hommes de rien; il voit l'iniquité, sans qu'elle s'en doute;
Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
12 Mais l'homme vide de sens de-viendra intelligent, quand l'ânon sauvage naîtra comme un homme!
Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
13 Si tu disposes bien ton cœur, et si tu étends tes mains vers Dieu,
Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
14 (Si l'iniquité est en tes mains, éloigne-la, et que le crime n'habite point dans tes tentes! )
якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
15 Alors certainement tu lèveras ton front sans tache; tu seras raffermi et tu ne craindras rien;
тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
16 Tu oublieras tes peines, tu t'en souviendras comme des eaux écoulées.
Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
17 La vie se lèvera pour toi plus brillante que le midi, et l'obscurité même sera comme le matin.
Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
18 Tu seras plein de confiance, parce que tu auras lieu d'espérer; tu exploreras autour de toi, et tu te coucheras en sécurité;
І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
19 Tu t'étendras à ton aise, et nul ne t'effraiera; et bien des gens te feront la cour.
і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
20 Mais les yeux des méchants seront consumés; tout refuge leur sera ôté, et toute leur espérance sera de rendre l'âme.
А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“
