Matthieu 21
1 Lorsqu'ils approchèrent de Jérusalem et qu'ils eurent atteint Bethphagé, vers le mont des Oliviers. Jésus envoya deux disciples,
А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,
2 en leur disant: «Allez à ce village qui est en face de vous, et, en entrant, vous trouverez une ânesse attachée, et un ânon avec elle; détachez-les et amenez-les-moi.
глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведіть менї.
3 Si l’on vous dit quelque chose, vous direz que le Seigneur en a besoin, et on les enverra tout de suite.»
І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх.
4 Cela arriva, afin que s'accomplît la parole du prophète:
Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи:
5 «Dites à ta fille de Sion: Voici ton roi qui vient à toi; il est clément, et monté sur ânesse et sur un ânon, le petit d'une bête de somme.»
Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.
6 Les disciples partirent, et firent comme Jésus le leur avait commandé.
Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус,
7 Ils amenèrent l’ânesse et l’ânon, mirent leurs manteaux sur ces animaux, et Jésus s'assit dessus.
і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї.
8 La plupart des gens étendaient leurs manteaux sur la route, tandis que d'autres coupaient des rameaux aux arbres, et en jonchaient le chemin.
Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу.
9 La foule qui allait devant, et celle qui suivait, criaient: «Hosanna au Fils de David! Béni soit celui qui vient au nom du Seigneur! Hosanna dans les lieux très-hauts!»
Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна синуyyy Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах.
10 Et quand il entra dans Jérusalem, toute la ville fut en émoi. On disait: «Qui est-ce?»
А як увійшов Він у Єрусалим здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий?
11 Et la foule répondait: «C'est Jésus, le prophète de Nazareth en Galilée.»
Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.
12 Jésus entra dans le temple de Dieu; il chassa tous ceux qui vendaient et qui achetaient dans le temple; il renversa les tables des changeurs et les bancs des vendeurs de pigeons,
І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби;
13 et leur dit: «Il est écrit: «Ma maison sera appelée une maison de prière, » mais vous, vous en faites «une caverne de voleurs»,
і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників.
14 Des aveugles et des boiteux vinrent le trouver dans le temple, et il les guérit.
І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх.
15 Les principaux sacrificateurs et les scribes voyant les merveilles qu'il avait faites, et les enfants qui criaient dans le temple: «Hosanna au Fils de David!» s'en indignèrent,
Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались,
16 et lui dirent: «Tu entends ce qu'ils disent?» — «Oui, leur dit Jésus; n'avez-vous jamais lu cette parole: «Tu as tiré des louanges de la bouche des petits enfants et de ceux qui sont à la mamelle?»
і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?
17 Et il les laissa là, et sortit de la ville pour se rendre à Béthanie, où il passa la nuit.
І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там.
18 Le matin, en revenant à la ville, il eut faim,
Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.
19 et ayant vu un figuier sur la route, il y monta; et n'y trouvant que des feuilles, il lui dit: «Que jamais fruit ne naisse de toi: à l'instant le figuier sécha. (aiōn g165)
І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нічого не знайшов на ній, тільки саме листе, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця. (aiōn g165)
20 A cette vue, les disciples étonnés, dirent: «Comment ce figuier a-t-il séché tout à coup?»
І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!
21 Jésus leur répondit: «En vérité, je vous dis que si vous aviez de la foi et que vous ne doutiez point, non-seulement vous feriez ce qui a été fait à ce figuier, mais encore quand vous diriez à cette montagne: «Va te jeter à la mer, » cela se ferait.
Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнилпсь, ви б не тільки се смоківниці зробили, а коли б і сій горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;
22 Tout ce que vous demanderez avec foi, dans votre prière, vous l'obtiendrez.
і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.
23 Lorsque Jésus fut entré dans le temple, les principaux sacrificateurs et les anciens du peuple le vinrent trouver pendant qu'il enseignait, et lui dirent: «De quel droit fais-tu ces choses. et qui t'a donné ce droit?»
А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю вдасть?
24 Jésus leur répondit: «Je vous ferai aussi une question, et, si vous y répondez, je vous dirai de quel droit je fais ces choses.
Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
25 Le baptême de Jean, d'où venait-il? du ciel ou des hommes?» Mais ils firent entre eux cette réflexion: Si nous disons «du ciel, » il nous dira: «Pourquoi donc n'y avez-vous pas cru?»
Хрещеннє Иоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому?
26 et si nous disons «des hommes, » nous avons lieu de craindre le peuple, car tout le monde tient Jean pour un prophète.
коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.
27 Ils répondirent à Jésus: «Nous ne savons.» Jésus leur dit aussi: «Moi non plus, je ne vous dirai pas de quel droit je fais ces choses.»
І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.
28 «Mais, que vous semble-t-il de ceci? Un homme avait deux fils, et, s'adressant au premier, il lui dit: «Mon enfant, va aujourd'hui travailler à la vigne.»
Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогодні роби в винограднику моїм.
29 Celui-ci répondit: «Non, je ne veux pas.» Mais ensuite il se repentit, et y alla.
Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.
30 Le père s'adressa à l'autre, et lui parla de la même manière. Celui-ci répondit: «J'y vais, seigneur; » et il n'y alla point.
І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.
31 Lequel des deux a fait la volonté de son père?» — «C'est le premier, » dirent-ils. Jésus ajouta: «En vérité, je vous dis que les publicains et les femmes de mauvaise vie vous devancent dans le royaume de Dieu;
Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже,
32 car Jean est venu à vous en toute droiture, et vous ne l'avez pas cru, tandis que les publicains et les femmes de mauvaise vie ont ajouté foi à sa parole; et ensuite, quand bien même vous en avez été témoins, vous ne vous êtes pas repentis et vous n'avez point cru.»
Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.
33 «Ecoutez une autre parabole: «Il y avait un chef de famille qui avait planté une vigne; il l'avait entourée d'une haie, y avait creusé un pressoir, bâti une tour; puis, il la donna à cultiver à des vignerons, et quitta le pays.
Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й від'їхав.
34 Quand vint le temps des vendanges, il envoya ses serviteurs pour recevoir sa récolte;
Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.
35 mais les vignerons, ayant pris ses serviteurs, battirent l'un, tuèrent l'autre, et en lapidèrent un troisième.
І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.
36 Le maître en envoya d'autres en plus grand nombre que les premiers, et ils les traitèrent de même.
Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.
37 Enfin il leur envoya son fils, se disant: «Ils respecteront mon fils.»
На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.
38 Mais, quand les vignerons virent le fils, ils se dirent entre eux: «C'est l'héritier; venez, tuons-le, et gardons son héritage.»
Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходімо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
39 Là-dessus, ils le prirent, le jetèrent hors de la vigne et le tuèrent.
І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.
40 Eh bien! quand le maître de la vigne viendra, que fera-t-il à ces vignerons?»
Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?
41 Ils dirent à Jésus: «Il fera périr misérablement ces misérables, et remettra la vigne à d'autres vignerons, qui lui donneront le produit en la saison.»
Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.
42 Jésus leur dit: «N'avez-vous jamais lu dans les Ecritures cette parole: «La pierre, que les constructeurs avaient mise au rebut, est devenue la pierre angulaire. C'est par la volonté du Seigneur qu'elle l’est devenue, et elle est une merveille à nos yeux.
Рече до них Ісус: Хиба ніколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою утла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших?
43 C'est pourquoi je vous dis que le royaume de Dieu vous sera ôté, et qu'il sera donné à une nation qui en produira les fruits.»
Тим я глаголю вам: Що відніметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
44 [et celui qui tombera sur cette pierre, s'y brisera, et elle écrasera celui sur qui elle tombera.]
І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж вїн упаде, роздавить того.
45 En entendant les paraboles de Jésus, les principaux sacrificateurs et les pharisiens comprirent que c'était d'eux qu'il parlait,
І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.
46 et, quoiqu'ils eussent le désir de se saisir de lui, la crainte du peuple les retint, parce qu'on tenait Jésus pour un prophète.
І, шукаючи вхопити Його, спасували ся народу; бо мав Його за пророка.
