Jude 1
1 Jude, serviteur de Jésus-Christ et frère de Jacques, à ceux qui ont été appelés, qui sont aimés de Dieu le Père, et gardés par Jésus-Christ:
Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, — покликаним, улю́бленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:
2 que la miséricorde, la paix et la charité vous soient données de plus en plus.
милість вам, і мир, і любов хай примно́житься!
3 Mes bien-aimés, j'avais fort à coeur de vous écrire relativement à notre salut commun, et je me vois maintenant dans l'obligation de le faire, afin de vous inviter à combattre pour la foi, qui a été, une fois pour toutes, enseignée aux saints.
Улюблені, всяке дбання́ чинивши писати до вас про наше спільне спасі́ння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.
4 Il s'est glissé, en effet, parmi vous, certaines gens, dont la condamnation est écrite depuis longtemps, gens impies, qui se sont fait de la grâce de notre Dieu un motif de désordres, et qui renient notre seul Maître et Seigneur Jésus-Christ.
Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа.
5 Je désire vous rappeler, bien que vous sachiez toutes choses sans qu'il soit besoin d'y revenir, que le Seigneur, après avoir sauvé le peuple de la terre d'Egypte, fit périr ensuite ceux qui furent incrédules,
А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.
6 et qu'il a gardé pour le jugement du grand jour, éternellement enchaînés dans les ténèbres, les anges qui n'ont pas conservé leur rang, et qui ont déserté leur propre séjour. (aïdios g126)
І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня. (aïdios g126)
7 De même, Sodome et Gomorrhe, ainsi que les villes voisines, qui s'étaient livrées, comme ces anges, au libertinage, et avaient recherché des unions contre nature, offrent une image du feu éternel dans la peine qu'elles subissent. (aiōnios g166)
Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, — (aiōnios g166)
8 Malgré ces exemples, ces hommes aussi, dans leur délire, souillent pareillement leur chair, méprisent l'autorité et injurient les Gloires.
так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави.
9 L'archange Michel, au contraire, quand il contestait avec. le diable et lui disputait le corps de Moïse, n'osa pas lancer contre lui une parole injurieuse, il lui dit seulement: «Que le Seigneur te punisse!»
І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“
10 Pour eux, ils prodiguent l'injure à tout ce qu'ils ignorent, et, quant aux choses dont la nature leur donne la connaissance ainsi qu'aux animaux privés de raison, ils se corrompent en s'y plongeant.
А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються.
11 Malheur à eux! car ils ont pris le chemin de Caïn; ils se sont jetés, pour de l'argent, dans l'égarement de Balaam, et ils se sont perdus par la révolte de Coré.
Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я!
12 Ils sont un écueil dans vos agapes, où ils font bonne chère sans retenue et ne pensent qu'à se gorger; nuées sans eau, que les vents emportent; arbres de fin d'automne, sans fruits, deux fois morts, déracinés;
Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені;
13 vagues furieuses de la mer, jetant l'écume de leurs propres impuretés; astres errants, auxquels l'obscurité des ténèbres est réservée pour l'éternité. (aiōn g165)
люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік. (aiōn g165)
14 C'est à eux aussi que s'adresse la prophétie d'Hénoch, le septième patriarche depuis Adam, quand il dit: «Voici que le Seigneur vient avec ses saintes myriades,
Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих,
15 pour juger tous les hommes et convaincre tous les impies d'entre eux, de toutes les oeuvres d'impiété qu'ils ont commises et de toutes les paroles offensantes, qu'eux, pécheurs impies, ont prononcées contre lui.»
щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“.
16 Ce sont des gens qui ne font que murmurer, que se plaindre de leur sort, qui vivent au gré de leurs passions tout en ayant à la bouche de pompeuses paroles, et qui se font les admirateurs d’autrui par intérêt.
Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску!
17 Pour vous, bien-aimés, souvenez-vous des paroles prophétiques des apôtres de notre Seigneur Jésus-Christ:
А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа,
18 ils vous disaient qu'il y aurait au tout dernier temps des moqueurs vivant au gré de leurs passions, par suite de leurs principes impies.
які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“.
19 Vous reconnaissez là ceux qui poussent à la séparation, gent animale qui n'a point d'âme.
Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають.
20 Mais vous, mes bien-aimés, élevant l'édifice de votre piété sur votre foi très-sainte, et priant d'un coeur saint,
А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться у Дусі Святім,
21 conservez-vous personnellement dans l'amour de Dieu, attendant la miséricorde de notre Seigneur Jésus-Christ, pour avoir la vie éternelle. (aiōnios g166)
бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя. (aiōnios g166)
22 Puis, confondez les uns, s'ils se séparent;
І до одних, хто вагається, будьте милости́ві,
23 sauvez les autres en les arrachant du feu; et, quant à ceux que vous ne pourrez sauver, ayez pitié d'eux, avec crainte, en haïssant jusqu’à la tunique souillée par la chair.
спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла!
24 Or, à celui qui peut vous préserver de tout faux pas et vous faire paraître devant sa gloire, irrépréhensibles et pleins d'allégresse,
А Тому́, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,
25 au seul Dieu notre Sauveur, par Jésus-Christ notre Seigneur, soient gloire, majesté, force et puissance de toute éternité, maintenant et dans tous les siècles. Amen! (aiōn g165)
Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь. (aiōn g165)
