Psaumes 94
1 Ô Éternel! qui es le [Dieu] Fort des vengeances, le [Dieu] Fort des vengeances, fais reluire ta splendeur.
Бог помсти — Господь, Бог помсти з'явився, —
2 Toi, Juge de la terre, élève-toi: rends la récompense aux orgueilleux.
піднеси́ся, о Су́дде землі, бундю́чним запла́ту віддай!
3 Jusques à quand les méchants, ô Eternel! jusques à quand les méchants s'égayeront-ils?
Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втіша́тися будуть?
4 [Jusques à quand] tous les ouvriers d'iniquité proféreront-ils et diront-ils des paroles rudes, et se vanteront-ils?
Доки бу́дуть верзти́, говорити бундю́чно, доки будуть пиша́тись злочинці?
5 Eternel, ils froissent ton peuple, et affligent ton héritage.
Вони тиснуть наро́д Твій, о Господи, а спадок Твій вони му́чать.
6 Ils tuent la veuve et l'étranger, et ils mettent à mort les orphelins.
Вдову́ та чужи́нця вбивають вони, і мордують сирі́т
7 Et ils ont dit: L'Eternel ne le verra point; le Dieu de Jacob n'en entendra rien.
та й говорять: „Не бачить Господь, і не завва́жить Бог Яковів“.
8 Vous les plus abrutis d'entre le peuple, prenez garde à ceci; et vous insensés, quand serez-vous intelligents?
Зрозумійте це ви, нерозумні в наро́ді, а ви, убогі на розум, коли набере́теся глу́зду?
9 Celui qui a planté l'oreille, n'entendra-t-il point? celui qui a formé l'œil, ne verra-t-il point?
Хіба Той, що ухо щепи́в, — чи Він не почує? Хіба Той, що око створи́в, — чи Він не побачить?
10 Celui qui châtie les nations, celui qui enseigne la science aux hommes, ne censurera-t-il point?
Хіба Той, що карає наро́ди, — чи Він не скарта́є, Він, що навчає люди́ну знання́?
11 L'Eternel connaît que les pensées des hommes ne sont que vanité.
Господь знає всі лю́дські думки́, що марно́та вони!
12 Ô que bienheureux est l'homme que tu châties, ô Eternel! et que tu instruis par ta Loi;
Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Зако́ну Свого навчаєш його́,
13 Afin que tu le mettes à couvert des jours d'adversité, jusqu’à ce que la fosse soit creusée au méchant!
щоб його заспоко́їти від лиходе́ння, аж поки не ви́копана буде яма безбожному,
14 Car l'Eternel ne délaissera point son peuple, et n'abandonnera point son héritage.
бо Господь не опустить наро́ду Свого, а спа́дку Свого не поли́шить,
15 C'est pourquoi le jugement s'unira à la justice, et tous ceux qui sont droits de cœur le suivront.
бо до праведности суд пове́рнеться, а за ним — всі невинного серця!
16 Qui est-ce qui se lèvera pour moi contre les méchants? Qui est-ce qui m'assistera contre les ouvriers d'iniquité?
Хто встане зо мною навпроти злости́вих, хто встане зо мною навпроти злочинців?
17 Si l'Eternel ne m'eût été en secours, mon âme eût été dans peu logée dans le [lieu du] silence.
Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя тро́хи була́ б не лягла́ в царство смерти!
18 Si j'ai dit: Mon pied a glissé; ta bonté, ô Eternel! m'a soutenu.
Коли я кажу: „Похитнулась нога моя“, то, Господи, милість Твоя підпира́є мене!
19 Quand j'avais beaucoup de pensées au-dedans de moi, tes consolations ont récréé mon âme.
Коли мої думки́ болючі в нутрі́ моїм мно́жаться, то розради Твої веселять мою душу!
20 Le tribunal des méchants qui machine du mal contre les règles de la justice, sera-t-il joint à toi?
Чи престол беззако́ния з Тобою з'єдна́ється, той, що гріх учиняє над право?
21 Ils s'attroupent contre l'âme du juste, et condamnent le sang innocent.
Збираються проти душі справедли́вого, і чисту кров винува́тять.
22 Or l'Eternel m'a été pour une haute retraite; et mon Dieu, pour le rocher de mon refuge.
І Господь став для мене тверди́нею, і мій Бог став за скелю приту́лку мого,
23 Il fera retourner sur eux leur outrage, et, les détruira par leur propre malice. L'Eternel notre Dieu les détruira.
і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!
