Psaumes 73
1 Psaume d'Asaph. Quoi qu'il en soit, Dieu est bon à Israël, [savoir], à ceux qui sont nets de cœurs.
Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем!
2 Or quant à moi, mes pieds m'ont presque manqué, [et] il s'en est peu fallu que mes pas n'aient glissé.
А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи,
3 Car j'ai porté envie aux insensés, en voyant la prospérité des méchants.
коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих!
4 Parce qu'il n'y a point d'angoisses en leur mort, mais leur force est en son entier.
Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям.
5 Ils ne sont point en travail avec les [autres] hommes, et ils ne sont point battus avec les [autres] hommes.
Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх.
6 C'est pourquoi l'orgueil les environne comme un collier, et un vêtement de violence les couvre.
Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати.
7 Les yeux leur sortent dehors à force de graisse; ils surpassent les desseins de [leur] cœur.
Вирячилися від жиру їхні очі – збулися [в них] розбещені задуми серця.
8 Ils sont pernicieux, et parlent malicieusement d'opprimer; ils parlent comme placés sur un lieu élevé.
Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення.
9 Ils mettent leur bouche aux cieux, et leur langue parcourt la terre.
На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає.
10 C'est pourquoi son peuple en revient là, quand on lui fait sucer l'eau à plein [verre].
Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду повною мірою.
11 Et ils disent: comment le [Dieu] Fort connaîtrait-il, et y aurait-il de la connaissance au Souverain?
Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього?
12 Voilà, ceux-ci sont méchants, et étant à leur aise en ce monde, ils acquièrent de plus en plus des richesses.
Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!»
13 Quoi qu'il en soit, c'est en vain que j'ai purifié mon cœur, et que j'ai lavé mes mains dans l'innocence.
Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки?
14 Car j'ai été battu tous les jours, et mon châtiment revenait tous les matins.
Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку.
15 [Mais] quand j'ai dit: j'en parlerai ainsi; voilà, j'ai été infidèle à la génération de tes enfants.
Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх.
16 Toutefois j'ai tâché à connaître cela; mais cela m'a paru fort difficile.
І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх.
17 Jusques à ce que je sois entré au sanctuaire du [Dieu] Fort, [et] que j'aie considéré la fin de telles gens.
Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець.
18 Quoi qu'il en soit, tu les as mis en des lieux glissants, tu les fais tomber dans des précipices.
Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і [потім] штовхаєш їх до загибелі.
19 Comment ont-ils été ainsi détruits en un moment? sont-ils défaillis? ont-ils été consumés d'épouvantements?
Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху!
20 Ils sont comme un songe lorsqu'on s'est réveillé. Seigneur tu mettras en mépris leur ressemblance quand tu te réveilleras.
Як сновидіння [зникає] після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.
21 [Or] quand mon cœur s'aigrissait, et que je me tourmentais en mes reins;
Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися,
22 J'étais alors stupide, et je n'avais aucune connaissance; j'étais comme une brute en ta présence.
тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою.
23 Je serai donc toujours avec toi; tu m'as pris par la main droite,
Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у [Своїй] руці.
24 Tu me conduiras par ton conseil, et puis tu me recevras dans la gloire.
Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу.
25 Quel autre ai-je au Ciel? Or je n'ai pris plaisir sur la terre en rien qu'en toi seul.
Хто є в мене на небі, [крім Тебе]? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу!
26 Ma chair et mon cœur étaient consumés; mais Dieu est le rocher de mon cœur, et mon partage à toujours.
Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог!
27 Car voilà, ceux qui s'éloignent de toi, périront; tu retrancheras tous ceux qui se détournent de toi.
Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає [вдалині] від Тебе.
28 Mais pour moi, approcher de Dieu est mon bien; j'ai mis toute mon espérance au Seigneur Eternel, afin que je raconte tous tes ouvrages.
А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря Господа мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.
