Psaumes 71

1 Eternel! je me suis retiré vers toi, fais que je ne sois jamais confus.

У Тебе, Господи, я шукаю захисту, тож нехай не посоромлюся повіки!

2 Délivre-moi par ta justice, et me garantis: incline ton oreille vers moi, et me mets en sûreté.

У Своїй праведності визволи мене і врятуй; схили до мене вухо Твоє і спаси мене.

3 Sois-moi pour un rocher de retraite, afin que je m'y puisse toujours retirer; tu as donné ordre de me mettre en sûreté; car tu es mon rocher, et ma forteresse.

Будь для мене скелею для оселі [моєї], куди я завжди міг би прийти. Дай наказ врятувати мене, бо Ти моя скеля й твердиня моя.

4 Mon Dieu! délivre-moi de la main du méchant, de la main du pervers, et de l'oppresseur.

Боже мій, визволи мене від руки нечестивого, від долоні беззаконного й кривдника.

5 Car tu es mon attente, Seigneur Eternel! [et] ma confiance dès ma jeunesse.

Бо Ти – надія моя, Владико Господи, сподівання моє від [часів] юності моєї.

6 J'ai été appuyé sur toi dès le ventre [de ma mère]; c'est toi qui m'as tiré hors des entrailles de ma mère; tu es le sujet continuel de mes louanges.

На Тобі я утверджувався від самого народження; Ти витягнув мене з утроби матері моєї; Тобі – хвала моя безупинно!

7 J'ai été à plusieurs comme un monstre; mais tu es ma forte retraite.

Я став ніби знаком для багатьох, але Ти – тверде пристановище моє.

8 Que ma bouche soit remplie de ta louange, et de ta magnificence chaque jour.

Нехай вуста мої наповняться хвалою Тобі, цілий день [оспівуючи] красу Твою величну.

9 Ne me rejette point au temps de ma vieillesse; ne m'abandonne point maintenant que ma force est consumée.

Не залиши мене в час старості; не покинь мене, коли сила моя виснажиться.

10 Car mes ennemis ont parlé de moi, et ceux qui épient mon âme ont pris conseil ensemble;

Бо подейкують про мене вороги мої, і ті, хто душу мою підстерігає, радяться разом між собою,

11 Disant: Dieu l'a abandonné; poursuivez-le, et le saisissez; car il n'y a personne qui le délivre.

кажучи: «Бог покинув його. Переслідуйте й схопіть його, бо немає [в нього] рятівника!»

12 Ô Dieu! ne t'éloigne point de moi; mon Dieu hâte-toi de venir à mon secours.

Боже, не віддаляйся від мене! Боже мій, поспіши мені на допомогу!

13 Que ceux qui sont ennemis de mon âme soient honteux et défaits; et que ceux qui cherchent mon mal soient enveloppés d'opprobre et de honte.

Нехай посоромлені будуть і загинуть супротивники душі моєї; нехай зодягнуться в ганьбу й безчестя ті, хто прагне вчинити мені зло.

14 Mais moi je vivrai toujours en espérance en toi, et je te louerai tous les jours davantage.

А я завжди сподіватимуся і все більше й більше хвалу Тобі примножувати буду.

15 Ma bouche racontera chaque jour ta justice, [et] ta délivrance, bien que je n'en sache point le nombre.

Вуста мої проголошуватимуть Твою праведність [і] спасіння Твоє цілий день, бо не знаю, як [їх] полічити!

16 Je marcherai par la force du Seigneur Eternel; je raconterai ta seule justice.

Я увійду в роздуми про могутність Владики Господа, буду нагадувати [всім] про праведність Твою, що лише Тобі належить!

17 Ô Dieu! tu m'as enseigné dès ma jeunesse, et j'ai annoncé jusques à présent tes merveilles.

Боже, Ти вчив мене від [часів] юності моєї, і донині сповіщаю я чудеса Твої.

18 [Je les ai annoncées] jusqu’à la vieillesse, même jusques à la vieillesse toute blanche; ô Dieu! ne m'abandonne point jusqu’à ce que j'aie annoncé ton bras à cette génération, et ta puissance à tous ceux qui viendront après.

Тож і до старості й сивини, Боже, не покидай мене, аж поки не звіщу про силу правиці Твоєї поколінню цьому й усім прийдешнім – про могутність Твою.

19 Car ta justice, ô Dieu! est haut élevée, parce que tu as fait de grandes choses. Ô Dieu qui est semblable à toi?

А праведність Твоя, Боже, до висот сягає; те, що вчинив Ти, – величне! Боже, хто подібний до Тебе?

20 Qui m'ayant fait voir plusieurs détresses et plusieurs maux, m'as de nouveau rendu la vie, et m'as fait remonter hors des abîmes de la terre?

Хоча Ти показав мені чимало тяжких скорбот, та знову Ти повертав мене до життя і з безодень землі знов виводив мене.

21 Tu accroîtras ma grandeur, et tu me consoleras encore.

Ти примножував велич мою й огортав мене втіхою Своєю.

22 Aussi, mon Dieu! je te célébrerai pour l'amour de ta vérité avec l'instrument de la musette; ô Saint d'Israël, je te psalmodierai avec la harpe.

Тож і я прославлю Тебе струнами ліри за вірність Твою, Боже мій; співатиму Тобі під [звуки] арфи, Святий Ізраїлів!

23 Mes lèvres et mon âme, que tu auras rachetée, chanteront de joie, quand je te psalmodierai.

Радісно вигукують уста мої, коли я співаю для Тебе, і душа моя, яку Ти визволив,

24 Ma langue aussi discourra chaque jour de ta justice, parce que ceux qui cherchent mon mal seront honteux et rougiront.

також і язик мій цілий день промовлятиме правду Твою, бо посоромлені й ганьбою вкриті ті, хто прагнув вчинити мені зло.