Psaumes 49
1 Psaume des enfants de Coré, au maître chantre. Vous tous peuples, entendez ceci; vous habitants du monde, prêtez l'oreille.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
2 Que ceux du bas état, et ceux qui sont d'une condition élevée écoutent; pareillement le riche et le pauvre.
і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
3 Ma bouche prononcera des discours pleins de sagesse, et ce que mon cœur a médité sont des choses pleines de sens.
— мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
4 Je prêterai l'oreille à un propos sentencieux, j'exposerai mes dits notables sur le violon.
нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
5 Pourquoi craindrai-je au mauvais temps, quand l'iniquité de mes talons m'environnera?
Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
6 Il y en a qui se fient en leurs biens, et qui se glorifient en l'abondance de leurs richesses.
які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
7 Personne ne pourra avec ses richesses racheter son frère, ni donner à Dieu sa rançon.
Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
8 Car le rachat de leur âme est trop considérable, et il ne se fera jamais;
бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
9 Pour faire qu'il vive encore à jamais et qu'il ne voie point la fosse.
щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
10 Car on voit que les sages meurent, et pareillement que le fol et l'abruti périssent, et qu'ils laissent leurs biens à d'autres.
Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
11 Leur intention est que leurs maisons durent à toujours, et que leurs habitations demeurent d'âge en âge; ils ont appelé les terres de leur nom;
Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
12 Et toutefois l'homme ne se maintient point dans ses honneurs, [mais] il est rendu semblable aux bêtes brutes qui périssent [entièrement].
та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
13 Ce chemin qu'ils tiennent, leur tourne à folie, [et néanmoins] leurs successeurs prennent plaisir à leurs enseignements; (Sélah)
Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
14 Ils seront mis au sépulcre comme des brebis; la mort se repaîtra d'eux, et les hommes droits auront domination sur eux au matin, et leur force sera le sépulcre pour les y faire consumer, chacun d'eux étant transporté hors de son domicile. (Sheol h7585)
Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
15 Mais Dieu rachètera mon âme de la puissance du sépulcre, quand il me prendra à soi; (Sélah) (Sheol h7585)
Та визволить Бог мою душу із влади шео́лу, бо Він мене ві́зьме! (Се́ла) (Sheol h7585)
16 Ne crains point quand tu verras quelqu'un enrichi, [et] quand la gloire de sa maison sera multipliée.
Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
17 Car lorsqu'il mourra, il n'emportera rien; sa gloire ne descendra point après lui.
бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
18 Quoiqu'il ait béni son âme en sa vie, et quoiqu'on te loue parce que tu te seras fait du bien;
Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
19 Venant jusques à la race des pères de chacun d'eux, [ce sera comme] s'ils n'avaient jamais vu la lumière.
вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
20 L'homme qui est en honneur, [et] n'a point d'intelligence, est semblable aux bêtes brutes qui périssent [entièrement]
Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
